Форми проведення лекцій

Загальні положення

Лекція – основна форма занять у вищому навчальному закладі, що призначена для засвоєння теоретичного матеріалу.

Досвід свідчить, що відмова від лекцій знижує науковий рівень підготовки студентів і порушує системність. У 30-і рр. в деяких вузах як експеримент припинили читати лекції. Експеримент себе не виправдав - різко знизився рівень знань студентів. Сьогодні лекція залишається провідною формою організації навчального процесу.

Зміст та навчальна мета лекційного модуля.

Лекційний модуль з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» призначений закладення основи наукових знань, визначення напряму, основного змісту практичних занять та самостійної роботи студентів.

Навчальна мета має визначати дії студента після навчання, на підставі чого можна зробити однозначний висновок про ступінь її досягнення, формування у студента уявлення про те, як довести, що матеріал опановано.

Традиційна вузівська лекція - інформаційна, на якій подається для запам’ятовування готова інформація. При викладанні навчальної дисципліни „Історія економіки та економічної думки” використовуються такі типи лекцій

Вступна лекція знайомить студентів з метою і призначенням курсу, його роллю та місцем у програмі підготовки фахівця. Розглядаються наукові проблеми, висуваються гіпотези, намічаються перспективи розвитку науки та її внесок в практику. У вступній лекції зв'язується теоретичний матеріал із практикою майбутньої діяльності фахівців. Далі подається загальна методика роботи над дисципліною, характеризується інформаційне забезпечення.

Оглядова лекція систематизує знання на більш високому рівні. Навчальний матеріал, викладений системно, краще запам'ятовується, допускає більше асоціативних зв'язків. В оглядовій лекції розглядаються найбільш складні запитання, що виносяться на контрольні заходи.

Проблемна лекція на відміну від суто інформаційної вводиться як невідоме знання, що необхідно "відкрити". Задача викладача - сформулювати проблемну ситуацію, спонукати студентів до пошуків рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до шуканої мети. Для цього новий теоретичний матеріал подається у формі проблемної задачі, вихідні дані якої містять протиріччя, що необхідно визначити та подолати.

Процес пізнання на проблемній лекції наближається до пошукової, дослідницької діяльності. Головна умова - реалізувати принцип проблемності при доборі та обробці лекційного матеріалу, при його розгортанні безпосередньо на лекції у формі діалогічного спілкування. Проблемна лекція забезпечує розвиток теоретичного мислення, пізнавального інтересу до змісту предмета, професійної мотивації, корпоративності. Більшість лекцій з дисципліни „Політекономія” мають вигляд проблемної лекції.

Лекція-візуалізація виникла як результат пошуку нових можливостей реалізації принципу наочності. Психолого-педагогічні дослідження показують, що наочність не тільки сприяє більш успішному сприйняттю і запам'ятовуванню навчального матеріалу, але і дозволяє проникнути в сутність явищ.

Демонстраційні матеріали мають доповнювати словесну інформацію та виступати носіями інформації. Лекція - розгорнуте коментування підготовлених візуальних матеріалів, що повинні забезпечити систематизацію наявних знань, засвоєння нової інформації, створення проблемних ситуацій.

Для таких лекцій важливим є визначена візуальна логіка і ритм подачі матеріалу, його дозування, майстерність і стиль спілкування викладача з аудиторією. Основні труднощі підготовки такої лекції - у розробці візуальних засобів і режисурі викладання.

Елементи лекції-візуалізації використовуються для кількох тем навчальної дисципліни „Історія економіки та економічної думки”.

Дата добавления: 2015-05-23