Позитивна нейтральна негативна

Пряма непряма

Безпосередня Опосередкована

(через актив, колектив, батьків, друзів)

вказівка прохання порада натяк осуд

наказ довір’я умовна вимога вираз недовір’я

інструкція схвалення вимога в ігровій формі погроза

Прямі вимоги ставляться у діловому, рішучому тоні. Такі вимоги слід ставити на І етапі формування колективу. Коли вже сформувались стійкі, позитивні відносини між вчителем і учнем, між активом і членами колективу, поступово йде перехід до непрямих вимог.

4.Перспектива (прогнозування) -це постановка яскравих, привабливих цілей, які захоплюють вихованців і викликають у них бажання здійснити їх, створюють настрій радісного чекання. В основі цього процесу лежить прагнення особистості до майбутнього, до здійснення мрій, цілі, ідеї, проекту. Враховуючи цю властивість, ми досягаємо цілеспрямованості і доцільності діяльності.

Уміти прогнозувати - означає вміти мислити масштабно, комплексно, творчо. Всі ці якості необхідні педагогу, оскільки без прогнозування неможливо розвивати навчально-виховний процес, неможливо навчити дітей передбачати, ставити перед собою важливі цілі на виконання яких буде спрямована енергія дитини.

Під час прогнозування важливо врахувати інтереси, потреби, нахили кожної особистості. Якщо життя дітей насичене цікавими справами, то кожна особистість сама визначить вид улюбленої справи згідно з її інтересами. Поступово вона сама навчиться передбачити свої особисті, індивідуальні перспективи. Плануючи діяльність колективу, слід врахувати особливості кожного віку, які визначають їхню перспективу: мрія - молодший шкільний вік; творча справа, інтерес - середній; організація конкретних справ -властивість старшокласників.

А.С. Макаренко, розробляючи методику перспективних ліній, виділив близьку, середню і далеку перспективи.

Близька перспектива - це завтрашній день, який повинен здаватися обов'язково кращим від сьогоднішнього в дитячому колективі. Оскільки вона є зрозумілішою, доступнішою за інші її види, то ефективно впливає на свідомість дитини, стимулює діяльність, допомагає долати труднощі, рухатись вперед.

Близька перспектива є обов'язковою для кожної особистості. Діти не зможуть повноцінно жити, не бачачи попереду нічого радісного, захоплюючого, що спонукало б до діяльності.

Середня перспектива полягає в проектуванні подій, що дещо віддалені в часі. Чекання цих подій викликає в школярів піднесений настрій, спонукає до активної діяльності. Середня перспектива лягла в основу проектування колективних творчих справ.

Далека перспектива - це майбутнє закладу, колективу, особистості. Це те, до чого прагне особистість чи колектив протягом значного періоду, а інколи і протягом усього свого життя. Навчити школяра конструювати своє власне життя - важлива справа педагога, яка потребує великої мудрості. Наприклад, далекою перспективою школяра є його майбутня професія. Завдання педагога полягає у вивченні інтересів, здібностей, нахилів учня, наданні порад, допомозі у виборі професії та відповідного навчального закладу, де можна отримати бажаний фах.

5. Суспільна думка - це система загальних суджень людей, яка виникає в процесі їх діяльності і спілкування та виражає спільне ставлення до різних явищ, подій, поведінки, вчинків. За своєю сутністю цей метод є колективною вимогою..

Громадська думка і думка особистості. Тільки в такій єдності цей засіб може бути використаний як метод виховного впливу, основний результат якого полягатиме в такій формулі: перетворення громадської думки в індивідуальну і індивідуальної в громадську. Особиста думка є складовою громадської. Тому основним завданням при використанні цього методу є формування думки особистості: системи поглядів, оцінних суджень, уміння висловлюватись, вести полеміку, критикувати і сприймати критику, прислухатись до думки інших, зіставляти, аналізувати їх, захищати свою думку.

Поради щодо застосування:

1.Обговорювати чи критикувати треба не особистість вихованця, а вчинок, його шкідливість для колективу, суспільства,самої особистості.

2.Розмова має спонукати вихованця самого назвати (зрозуміти) причину вчинку.

3.Визначати шляхи подолання недоліків.

4.Педагог не повинен надмірно втручатись в розмову, бо учн ісерйозніше сприймають настанови колективу, ровесників.

5.До обговорення негативних вчинків одних і тих самих вихованців не варто звертатися надто часто.

Громадська думка як метод виховання формується заздалегідь, не чекаючи прояву негативного явища.

А.С.Макаренко розробив 4 стадії розвитку суспільної думки.

I стадія - носієм здорової громадської думки є сам вихователь;

II стадія - передова меншість в особі активу;

III - більшість членів колективу;

ІV - весь колектив.

Кінцева мета - щоб передова думка колективу збігалась з думкою кожного його члена.

Дата добавления: 2015-05-23