Методичні поради. Тема І. Країни Сходу в історико-філософській літературі

План

Семінарські заняття

Тема І. Країни Сходу в історико-філософській літературі

(2 год.)

1.Уявлення европейців про Схід, причини звернення до його історії.

2. Погляди Берньє. Лінія “Берньє-Монтеск`є”.

3. Ідеї Вольтера та його послідовників.

4. Східні суспільства у концепціях Г.В. Гегеля і К. Маркса. Гіпотеза “азійського способу виробництва”

Засвоїти поняття і терміни: Схід, “державний деспотизм”, “правління філософів”, меритократія, конфуціанство, буддизм, індуїзм, іслам, синтоїзм, джайнізм, зороастризм, даосизм, азійський спосіб виробництва, влада-власність, орієнталістика.

Підготувати реферат на тему:

1. “Цивілізації Сходу і Заходу на межі Нового часу”.

2. “Географічне середовище у формаційному розвитку Сходу і Заходу”.

Методичні поради:

При підготовці до першого питання, необхідно згадати, звертаючись до історії провідних країн Західної Європи, причини і мотиви зростаючого інтересу європейських політиків та вчених до Сходу. Слід пам’ятати, що західні автори при вивченні Сходу спиралися на античну традицію.

Вивчаючи друге питання, необхідно показати, що концепція “державного деспотизму” Ф. Берньє була першою серйозною науковою спробою знайти матеріальну основу розвитку однієї з найбільших країн Сходу, а Ш. Монтеск'є, використовуючи його висновки, намагався віднайти загальні принципи розвитку східних суспільств.

При вивченні поглядів Вольтера необхідно пам`ятати про зв`язок його оцінки “правління філософів у Китаї” із загальною просвітницькою концепцією філософа. Слід підкреслити вплив ідей французьких мислителів на своїх послідовників у Франції (фізіократи) та поза її межами (Англії – Манро та ін.). Порівнюючи погляди Ф. Берньє та Вольтера, підкреслити загальне і особливе у їх підході до Сходу.

Розкриваючи зміст четвертого питання, необхідно визначити точку зору Гегеля щодо поняття “східний деспотизм” і сутність гіпотези К. Маркса про “азійський спосіб виробництва”.

Рекомендовані джерела та література:

1. Алаев Л. Б. Формационные черты феодализма и Восток// Народы Азии и Африки. — 1987.— №3.

2. Бенедикт Р. Хризантема и меч: модели японской культуры. — СПб.: Наука, 2004.

3. Бернье Ф. История последних политических переворотов в государстве Великого Могола. — М., Л.: Соцэкгиз, 1936.

4. Бродель Ф. Материальная цивилизация: экономика и капитализм, XV —XVIII вв. Т.1-3. — М.: Наука, 1992.

5. Буров В.Г. Энциклопедия духовной культуры Китая// Новая и новейшая история.–2011.–№6.–С.166–171.

6. Буров В.Г. В Китае возрождается культ Конфуция//Азия и Африка сегодня.–2011.–№4.–С.8–14.

7. Василевич А. Л. Духовный мир классического Востока. — М.: Наука 1998.

8. Васильев Л.С. История Востока. Т.1, 2. — М.: Высшая школа, 2001.

9. Васильев Л. С. История религий Востока. — М.: Наука, 1988.

10. Васильев Л.С. Что такое «азиатский способ производства»// Народы Азии и Африки. — 1988. — №3.

11. Вольтер. Избранные произведения. — М.: Наука, 1990.

12. Вольтер. О Конфуции // Конфуций. Я верю в древнось. — М.: Наука, 1995.

13. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. Введение. Ч.1. Восточный мир. — СПб., 1993.

14. Гегель. Политические произведения. — М.: Наука, 1979.

15. Григорьева Т.П. Мудрецы и правители // Народы Азии и Африки. — 1983.— №5.

16. Васильев А.Д. Конгресс по экономической истории Османской империи//Восток.–2011.–№2.–С.161-163.

17. Герасимова М.П. Япония: Синтез традиций и новейших технологий // Азия и Африка сегодня.–2011.–№7.–С.71–76.

18. Горохов С.А. Индия. Религия, демография и политика// Азия и Африка сегодня. –2011.–№7.– С.24-32.

19. Дерягина И.Г.Особенности социокультурных контактов миссионеров и народов Южной Африки//Восток.–2011.–№2.–С.116-124.

20. Эволюция восточных обществ: Cинтез традиционного и современного. — М.: Наука, 1984.

21. Еремеев Д.Е. Почему Восток отстал от Запада// Азия и Африка сегодня. — 1989. — №7, 9,11.

22. Зарин В. А. Запад и Восток в мировой истории XIV-XIX вв. — М.: Наука, 1991.

23. Индия и Китай: две цивилизации — две модели развития // Мировая экономика и международные отношения. — 1988. — №4,5.

24. История Востока. Т.III. Восток на рубеже Средневековья и Нового времени. XVI — XVIII вв. — М.: Издат. фирма “Восточная литература” РАН, 2000.

25. Каримский А.М. Философия истории Гегеля. — М., 1988.

26. Конрад Н. И. Запад и Восток. — М.: Наука, 1966.

27. Макаренко В.В. Географическая среда в формационном развитии Запада и Востока // Ориентация — поиск. Восток в теориях и гипотезах. — М.: Наука, 1992.

28. Маркс К. Формы, предшествующие капиталистическому производству // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — Т.46.

29. Маркс К. Энгельсу — 2 июня 1853г. // Там само.— Т28.

30. Маркс К. Энгельсу — 14 июня 1853 г. // Там само. — Т. 28.

31. Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и современность. — М.: Наука, 1996.

32. Мирский Г.И. Ислам: история и современность// Новая и новейшая история.–2010.№1.

33. Монтескье Ш. О духе законов. Избранные произведения. — М.: Наука, 1955.

34. Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. — М.: Наука, 1977.

35. Никифоров В. Н. Место К.А. Витфогеля в истории «больших дискуссий» // Народы Азии и Африки. — 1990. — №5.

36. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. — К.: Либідь, 1996.

37. Петров А.М. История западного экономического воздействия на восточные общества // Восток. — 2008. — №2,3; 2009. — №2.

38. Рашковский Е. Цивилизационный облик Китая // Мировая экономика и международные отношения. — 2003, №8.

39. Пенской В.В.Военное дело в Османской империи в XV–XVII вв.//Восток. 2007.–№6.–С.30–40.

40. Рашковский Е. Япония: цивилизационные парадоксы // Мировая экономика и междунароные отношения. — 2005, №3.

41. Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. — К.: Либідь, 2002.

42. Сурдель Д., Сурдель Ж. Цивилизация классического ислама // Пер. с фр. Екатеринбург: У-Фактория, 2006.

43. Тойнби А. Дж. Постижение истории / пер. с анг. — М.: Наука, 1991.

44. Феномен восточного деспотизма: Cтруктура управления и власти. — М.: Наука, 1993.

45. Фурсов А.И. Восточный феодализм и история Запада // Народы Азии и Африки. — 1987. — №4.

46. Юрлова Е.С. Индия.Кастовое насилие над женщинами//Азия и Африка сегодня.–2011.–№6.–С.45-53.

47. Яковлев А.И. Страны Востока:синтез традиционного и современного.–М.:Вост. ун–т, 2007.– 168 с.

48. Шлыков П.В. Вакфы в Турции: трансформация традиционного института. М.: Изд. Дом Марджани,2011–560 с.

Тема IІ. Османська імперія: становлення та розвиток османського суспільства

(2 год.)

План:

1. Історія утворення Османської держави.

2. Аграрні відносини в Османській імперії:

а) тимари і зеамети;

б) мюсселеми;

в) хасси.

3. Турецьке місто, ремесло і торгівля.

4. Причини кризи Османської держави. Криза тимарної системи.

Засвоїти поняття і терміни: султанат, халіфат, Висока Порта, суннізм, диван, шура, міллет, джизія, яничари, капикулу, шейх уль-іслам, тимар, зеамет, хасса, арпалик, реайя, харадж, умма, улама, аскери, аснаф, ан-нас, девширме, режим капітуляцій, «теваккуф деврі».

Підготувати реферати: "Військові формування у турецькій армії: сипахи, яничари"; "Особливості міжконфесійних відносин в Османській імперії".

Вивчення теми має на меті формування цілісного розуміння студентами сутності османсько-мусульманської цивілізації, ролі у її розвитку релігійного чинника та поліетнічного складу населення.

Розгляд питань теми розпочинається з історичного екскурсу в історію середньовічного Сходу: розглядається період становлення Османської імперії в ході її завоювань на Заході і на Сході. Аналізується також сформована Османами форма політичного ладу. Центральними проблемами заняття є економічні та соціальні: аграрний лад, ремесло, місто, торгівля та особливості системи аснафів і міллетів.

Розгляд другого питання варто розпочати з характеристики прав на землю тимаріотів і заїмів, третього — з особливостей еволюції турецького міста.

Висвітлюючи питання про кризу Османської імперії у XVII — XVIII ст., не слід обмежуватися лише характеристикою змін у військово-ленній системі в "канун потопу", адже криза мала комплексний характер. З огляду на це, необхідно заслухати доповіді про військову організацію турок-османів та про систему міллетів-общин.

Рекомендовані джерела та література

1. Белова Е.В. Православные народы Австрийской и Османской империй в Прутском походе 1711 г.// Вопросы истории.–2009.–№10.

2. Витол А. Османская империя (начало XVIII в.). — М.: Наука, 1987.

3. Гасратян М.А., Орешкова С.Ф. Очерки по истории Турции. — М., 1983.

4. Головін Ю. Османська імперія в XIV-XV ст. Матеріали до уроку. Всесвітня історія.7 клас //Історія України:Додаток до газ. «Шкільний світ».–2006.–№11.–С.5–8.

5. Гринин Л.Е., Коротаев А.В. О некоторых особенностях социально-политического развития Османского Египта (XVI — XVIII вв.) // Восток. — 2009. — №1. — С. 46 — 62.

6. Эвлия Челеби. Книга путешествия: В 3 т. — М.: Наука, 1983.

7. Еремеев Д.Е. Этногенез турок (происхождение и основные этапы этнической истории). — М.: Наука, 1971.

8. Закат империй. Семинар // Восток. — 1991. — №4-5.

9. Записки янычара. Написанные Константином Михайловичем из Островицы. — М.: Наука, 1978.

10. Иванов Н.А. О типологических особенностях арабо-османского феодализма // Народы Азии и Африки. — 1978. — №3.

11. Ислам и общество: Круглый стол // Вопросы философии. — 1993. — №12.

12. Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300 — 1600. — К., 1998.

13. Ислам: Энциклопедический словарь. — М., 1991.

14. История Османского государства, общества и цивилизации: в 2 ч./ сост.

15. Т.Е. Михайлова-Могильницкая.–М.:Вост.лит., 2006.–Ч.2.–586 с.

16. Кадырбаев А.Ш. Османская и Российская империи: общее византийское и золотоордынское наследие // Восток. — 2003. — №2. — С. 145 — 155.

17. Кинросс лорд. Расцвет и упадок Османской империи. — М.: Крон-пресс, 1999.

18. Кобищанов Т.Ю. Между кануном и шариатом:религиозная политика османских властей в сирийских провинциях в XVI– начале XIX в.// Вест.Моск. ун–та. Сер.13. Востоковедение.–2005.–№4.– С.52-69.

19. Кримський А. Історія Туреччини. — К.-Л., 1996.

20. Курукин И.В. Артемий Петрович Волынский// Новая и новейшая история.–2011.–№7.–С.53–78.

21. Кулланда М.В. Османское огнестрельное оружие и вопросы атрибуции// Вестник Моск.ун–та. Сер.13.Востоковедение.–2004.–№1.–С.3–20.

22. Хрестоматия по новой истории. — М.: Соцэкгиз, 1963 (Т.1). — С. 478 — 482.

23. Ланд П. Ислам.–М.: Астрель, 2003.

24. Мейер М.С. Османская империя в XVIII в.: Черты структурного кризиса. — М., 1991.

25. Мейер М.С. Некоторые черты аграрных отношений в Османской империи // Историография стран Востока (проблемы феодализма). — М., 1971.

26. Миллер А.Ф. Турция: актуальные проблемы новой и новейшей истории. — М., 1983.

27. Мирский Г. И. Ислам:история и современность // Новая и новейшая история–2010.–№1.

28. Михнева Р. Россия и Османская империя в международных отношениях в середине XVIII века. — М.: Наука, 1985.

29. Мустаразаде Т. Стамбульское восстание 1730 года// Восток.–2006.–№3.–С.121–128.

30. Новичев А.Д. Турция. Краткая история. — М., 1965.

31. Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV — XVI вв. — М., 1984.

32. Орешкова С.Ф. Османская империя: проблемы межконфессиональных отношений // Восток. — 2008. — №6. — С. 33 — 43.

33. Османская империя в первой четверти XVII века: Сборник документов и материалов. — М.: Наука, 1984.

34. Петросян Ю.А. Могущество и гибель Османской империи. — М., 1990.

35. Пузырев Д. Исламский фактор в мировой политике// Мировая экономика и международные отношения.–2011.–№3.–С.67-73.

36. Пенской В.В. Военное дело в Османской империи в XV-XVII вв.//Восток.–2007.–№6.–С.30–40.

37. Салимова К.И. Из педагогического наследия Востока //Мир образования– образование в мире.–2006.–№3.–С.24–37.(яничари).

38. Тверитинова А.С. Аграрный строй Османской империи XV — XVII вв. Документы и материалы. — М.: Наука, 1963.

39. Турция накануне и после Полтавской битвы (глазами австрийского дипломата). — М., 1977.

40. Ульченко Н.Ю. Политэкономия современного ислама:опыт Турции// Азия и Африка сегодня.–2011.–№4. – С.18–23.

Тема ІІІ. Держава Великих Моголів в Індії: особливості соціально-економічного розвитку

(2 год.)

План:

1. Аграрні відносини та індійська община:

а) джагірдари і військово-ленна система;

б) заміндари;

в) державна земельна власність.

2. Розвиток індійського міста, ремесла і торгівлі.

3. Станово-кастовий лад і роль релігії в Індії.

4. Криза Могольської імперії: основні причини та прояви.

Засвоїти поняття і терміни: община, джаджмані, джагір, заміндар, варна, каста, індуїзм, сикхізм, джайнізм, парсизм, раджпути, падишах, фетва, бідат, сулах-і кул ("загальний мир"), релігійний синкретизм, бхакті, гуру, субадар, маратхи, кархане, джати, пура, махалла.

Підготувати реферати на тему: "Релігійна реформа Акбара І", "Індійська культура XVI — середини XVIII ст."

Дата добавления: 2015-05-23