Методичні поради. 1. Культурні досягнення пізньомінського Китаю:

План

1. Культурні досягнення пізньомінського Китаю:

а) живопис і каліграфія;

б) архітектура і скульптура;

в) театр;

г) розвиток садово-паркового мистецтва і символічні принципи китайського саду;

д) література.

2. Культура Китаю другої половини XVII — XVIII ст.:

а) розквіт китайської філології;

б) архітектура і скульптура;

в) образотворче мистецтво та принципи живописної творчості;

г) розвиток художніх ремесел: символіка китайського орнамента;

д) розвиток театру. Пекінська опера.

3. Загальні та особливі риси у розвитку пізньомінської та цінської культури. Основа художнього канону.

Засвоїти поняття: "освічений традиціоналізм", символізм, "силові конфігурації", побутовий роман, китайський сад, пагода, фан гу, чжо, Пекінська опера, принцип "однієї риски", сувій, китайський нормативний лексикон, літературна інквізиція, китайське рококо, "достовірна ілюзія».

Підготувати реферат на тему: "Розквіт садово-паркового мистецтва в епоху Мін".

Головним завданням даного заняття є пізнання китайської культури XVII — XVIII ст., розуміння її єдності і цілісності до останнього нюансу, в усіх її проявах пронизаної однією волею, одним життям.

При розгляді першого питання потрібно, спираючись на матеріали рекомендованої літератури, з’ясувати особливості художньої культури, світосприйняття й побуту пізньомінського Китаю. Слід всебічно схарактеризувати культурні досягнення першої половини XVII століття, довести, що це дійсно був час, коли мистецтво і весь життєвий лад Серединної імперії досягли свого найповнішого і найвитонченішого відображення. Щоб показати рівень розвитку мінської культури, побачити її внутрішній, духовний образ, потрібно детально проаналізувати найрозвиненіші на той час види мистецтва: живопис, каліграфію, архітектуру, скульптуру, театр, літературу, садово-паркове мистецтво. Завершуючи розгляд першого питання, необхідно з’ясувати сутність символізму китайської культури на пізньому етапі її розвитку як доказ завершення традиції і початку її занепаду, які призвели до стагнації й завмирання китайської культури в останні два століття її існування.

Друге питання присвячене детальному й методичному розгляду всіх обставин історичного занепаду символізму китайської культури. Головну увагу потрібно приділити з’ясуванню причин заміни символічного бачення на натуралістичне, яке відбулося в Китаї на межі Нового часу, виокремивши проміжні етапи цього явища, проаналізувати характерні, продиктовані природою символістичного світоспоглядання причини і форми. Розглядаючи це питання, бажано детально схарактеризувати розвиток китайської ідеології, нові явища в архітектурі та скульптурі, трансформаційні прояви в образотворчому мистецтві, розвій загальнонаціональних форм культури.

Виокремлення та аналіз загальних і особливих рис пізньомінської і цінської культури, розкриття сутності художнього канону епох повинен стати логічним підсумком результатів, отриманих студентом під час розгляду попередніх питань даної семінарської теми, оскільки він може опиратися тільки на узагальнене осмислення долі китайської традиційної культури в епоху Пізніх імперій.

Основна література:

1. Алексеев В.М. Китайская литература. Избр. труды. — М.: Художественная литература, 1982.

2. Васильев Л.С. Культы, традиции, религии в Китае. — М.: Восточная література, 1970.

3. Виноградова Н. Китай XIV — середины XIX в. // Искусство: Приложение к газ. "Первое сентября". — 1997. — №15.

4. Искусство стран Востока. — М.: Восточная литература, 1986.

5. Конрад Н.И. Запад и Восток. — М., 1966.

6. Малявин В.В. Китайская цивилизация. — М.: Астрель, 2000.

7. Малявин В.В. Сумерки Дао. Культура Китая на пороге Нового времени. — М.: Астрель, 2000.

8. Ткаченко Г.А. Культура Китая: словарь-справочник. — М.: Восточная лит., 1999.

9. Федоренко Н.Т. Избранные произведения. В 2-х т. Т.1. Проблемы исследования китайской литературы. — М.: Художественная литература, 1987.

10. Федоренко Н.Т. Избранные произведения. В 2-х т. Т.2. Китайское литературное наследие и современность. — М.: Художественная литература, 1987.

11. Фицджеральд С.П. Китай. Краткая история культуры. — Спб., 1998.

Додаткова література:

1. Арапова Т.Б. Роман Цао Сюециня "Сон в красном тереме" как источник для изучения бытования фарфора в Китае XVIII века // Пятая научная конференция "Общество и государство в Китае". Тезисы и доклады. Ч.2. — М., 1974. — С. 179-187.

2. Бичурин Н.Я. Китай в гражданском и нравственном состоянии.– М.: Вост. лит.,2002.–423 с.

3. Буров В.Г. Энциклопедия духовной культуры Китая // Новая и новейшая история.–2011.–№6.– С.166–171.

4. Воскресенский Д.Н. К вопросу об особенностях развития творческой мысли в Китае XVI — XVIII вв. // Вестник Московского университета. Серия 14. Востоковедение. — 1971. — №2. — С. 28-39.

5. Гасконе Б. Краткая история династий Китая. – СПб.:Евразия,2009.–335 с.

6. Грубе В. Духовная культура Китая. – М.: Евролинц,2003.– 203 с.

7. Энциклопедия мировой литературы. — СПб.: Невская книга, 2000.

8. История восточных культур. — М.: Художественная литература, 1977.

9. Исторический опыт народов Востока и глобальная цивилизация // Азия и Африка сегодня.– 2006.–№12.–С.5–8.

10. Конрад Н.И. Избранные труды. Синология. — М.: Художественная литература, 1977.

11. Кузьмин Н.А. Пекинская опера сегодня // Азия и Африка сегодня.–2011.–№6.–С.73–75.

12. Литература Востока в новое время. — М.: Высшая школа, 1975.

13. Литература и культура Китая. — М.: Художественная литература, 1972.

14. Литература стран Дальнего Востока. — М.: Художественная литература, 1979.

15. Лян Шумин. В чем специфика китайской культуры // Проблемы Дальнего Востока.–2004.–№4.–С.131–141.

16. Семанов В.И. Эволюция китайского романа. Конец XVII — начало ХХ в. — М.: Художественная литература, 1970.

17. Сидихменов В. Я. Китай: страницы пришлого. –Смоленск: Русич,2003.

18. Тихвинский С.Л. «Справочник Месни» как источник по истории Китая второй половины XIX века// Новая и новейшая история. – 2010.–№2.

19. Цисельская Е.С. Европа и Китай:истоки взаимопознания// Вопросы истории.–2009.–№12.–С.96-106.

Джерела:

1. Алексеев В.М. Из китайской классической прозы // Проблемы Дальнего Востока. — 1981. — №2. — с. 153-167.

2. Басманов М. Строки любви и печали: поэтессы Китая Х — XIX вв. // Иностранная литература, 1983. — №3. — С. 143-144.

3. Возвращенная драгоценность. Китайские повести XVII века. — М.: Художественная литература, 1982.

4. Заклятие даоса. Китайские повести XVII века. — М.: Художественная литература, 1982.

5. Китайские драмы ХIII — XVIII вв. // Классическая драма Востока. — М.: Художественная литература, 1976.

6. Ли Юй. "Тусклый месяц …"; "С рассветом …" и другие стихи. Пер. М. Басманова // Иностранная литература. — 1973. — №3. — С. 185-189.

7. Старинные китайские анекдоты. Пер. А. Желоховцева // Иностранная литература. — 1976. — №12. — С. 247.

8. Цзацзуань. Изречения китайских писателей IX — XIX вв. — М.: Художественная литература, 1975.

Тема V. Колоніальні держави та визвольні рухи на Сході у середині XIX століття: загальне та особливе (Іран, Китай, Індія).

(4 год.)

Дата добавления: 2015-05-23