Дедуктивний дослідницький етап

Індуктивний дослідницький етап

Щаблі соціально-політичного пізнання

Висока ціна помилки зумовлює підвищені вимоги до ефективності соціально-політичного пізнання. Пізнавальна діяльність індивіда, у рамках структурного психоаналізу, є складним аналітико-синтезуючим інтелектуальним процесом, що складається з етапів: «індуктивного» («орального»), «дедуктивного» («анального») і «парадоксального» («фалічного») (див. рис. 7).

На початку дослідження розпорошені факти про дійсність дослідник намагається помітити, запам’ятати, зафіксувати. Випадково отримані та цілеспрямовано здобуті відомості про політичні реалії людина згодом упорядковує, класифікує, систематизує.

На індуктивному етапі дослідження важливо якомога повніше зібрати знання про явище.

Індуктивний дослідницький етап нагадує «довірливе» сприйняття довкілля. Цей «пізнавальний нейтралітет» не завжди є простим пізнавальним завданням, оскільки людське мислення є за своєю природою «апперцептивним» – воно зумовлене колишнім досвідом, однобокими знаннями, типовим емоційним реагуванням на об’єкти.

Оцінюючи, порівнюючи, систематизуючи зібрані факти про політичне явище, дослідник формулює низку припущень – робочих гіпотез.

Гіпотеза (версія) є цілісною моделлю явища, яка пояснює не лише наявні у дослідника факти, але також вказує на те, що саме дослідник не зафіксував (пропустив, не помітив), до якої інформації він не мав доступу. Завдяки гіпотезі дослідник отримує змогу оцінити, що саме необхідно додатково перевірити, яку ще інформацію доведеться отримати, щоб позбутися сумнівів. Цінність версії (гіпотези) визначається її спроможністю дати узагальнене розуміння явища та визначити напрям наступних досліджень. Поряд із достовірними версіями, дослідники повинні бути готовими оцінювати різноманітні, навіть фантастичні, неймовірні варіанти того, що є або що може трапитись, – «манівцеві версії».

Коли гіпотеза не відповідає дійсності, вона є лише зручним, простим, зрозумілим варіантом тлумачення явища і перетворюється на «ідеологему», «легенду». «Манівцеві версії»– хибні ідеї, припущення, прогнози за певних ситуацій можуть справляти сугестивний вплив на людську увагу та мислення. Під впливом хибних переконань людина втрачає об’єктивність, стає упередженою, вперто ігнорує реалії та підлаштовує ті чи інші факти до «ідеологеми». Хибні ідеї з’являються завдяки тому, що мислення людини підпорядковане не лише пошукові істини, але й певним психічним схильностям, які людина не зауважує.

Дата добавления: 2015-05-23