Типи дистанційного навчання

Для сучасного розвитку дистанційного навчання учнів виділяють такі типи, які відрізняються між собою за ступенем дистанційності, індивідуалізації і продуктивності

1-й тип Школа — Інтернет Дистанційне навчання вирішує завдання очного навчання. Учні навчаються очно в традиційній шкоті і разом зі своїм очним учителем взаємодіють з віддаленою від них інформацією, різними освітніми об'єктами, іноді з учнями з інших шкіл і фахівцями в досліджуваних галузях.

Основний навчальний процес відбувається в очній школі Використовується доступ до Інтернету, його інформаційні і телекомунікаційні можливості. Комунікації з віддаленими учнями і вчителями носять епізодичний характер. Мережа розширює можливість доступу до масивів інформації. Головну роль у цьому типі навчання відіграє шкільний освітній сервер, на якому розміщуються навчальні матеріали школярів і вчителів, посилання на інші матеріали з мережі. Критерії оцінювання результатів дистанційного навчання даного типу практично не відрізняються від тих, що використовуються при очному навчанні.

2-й тип Школа — Інтернет — Школа Дистанційне навчання доповнює очне навчання і впливає на нього більш інтенсивно. Воно охоплює учнів і вчителів двох і більше очних шкіл, ям знаходяться в одному чи кількох містах (країнах), що беруть участь у загальних дистанційних навчальних проектах.

Навчання відбувається у формі дистанційних освітніх проектів. Організаторами проектів виступають шкоти чи центри дистанційного навчання, вищі навчальні заклади, установи додаткової освіти.

Цей тип освіти — додатковий до базового, але іноді проекти дозволяють вивчити окремі теми і розділи основних навчальних дисциплін, що є скоріше виключенням, ніж правилом.

Комунікації з віддаленими учнями і вчителями носять організований, але не систематичний характер. Успішніше, як у першому типі навчання формуються навички роботи учнів і вчителів з відкритими освітніми системами, але в основному за рахунок перевантаження очного навчального процесу, оскільки його обсяг і критерії оцінювання результатів навчання дітей очною школою, як правило, не змінюються.

Підсилюється продуктивність освіти, оскільки результатом дистанційного проекту є створення його учасниками визначеної продукції — текстів, малюнків, досліджень, творчих робіт.

Для дистанційного навчання даного типу достатньо наявності електронної пошти. Інші Інтернет-технології розширюють можливості учасників дистанційних проектів але не змінюють сутності цього типу навчання як додаткового до очного. Центр ваги навчання зберігається за очним освітнім процесом, колективні і групові форми занять переважають над індивідуальними.

3-й тип Учень — Інтернет — Учитель Дистанційне навчання частково замінює очне навчання. Учні навчаються очно в традиційній школі, але, крім очних вчителів, з ними епізодично чи постійно працює віддалений від них учитель. Заняття проводяться за допомогою електронної пошти, чата, веб-ресурсів і мають за мету поглиблене вивчання деякого предмета чи теми, підготовку до вступу до вищих навчальних закладів та ін. Форми занять — дистанційні курси, семінари, консультації. Продуктивність навчання залежить від педагогічної позиції вчителя і використовуваних програм.

Кількість і якість дистанційних комунікацій учнів і віддалених вчителів збільшується. Роль очного вчителя виконує локальний координатор — учитель, що бере на себе частину організації навчальною процесу, виконуючи вказівки та рекомендації віддаленого вчителя.

Дистанційне навчання цього типу стає не тільки додатковим до очного, а й частково вносить зміни до нього. У деяких випадках (наприклад коли в очній школі немає потрібного вчителя) віддалений вчитель проводить заняття з окремих предметів, які входять до базовою компонента шкільної освіти. Такі програми, як NetMeeting CU-SeeMe, iVisit, дозволяють забезпечити відео- і аудіозв’язок який наближає дистанційні форми навчання до очного. Результати дистанційного навчання школа вносить у підсумкову атестацію дітей.

Кваліфіковані дистанційні вчителі ведуть заняття як з учнями своєї школи, так і з віддаленими від них учнями з інших шкіл і міст тобто навчальний клас складається як з очних, так і з дистанційних учнів. Подібні форми використання телекомунікаційних технологій особливо потрібні сільській школі, де бракує кваліфікованих кадрів.

4-й тип: Учень — Інтернет — Центр. Дистанційне навчання прирівнюється до очною навчання. Дистанційне навчання в даному випадку є засобом індивідуалізації освіти. Завдання телекомунікаційних технологій — підсилити особистісну орієнтацію навчання, надати учням вибір у формах, темпах і рівні їхньої загальноосвітньої підготовки. Не завжди очна школа готова запропонувати своїм учням такі можливості. І тоді учні (один чи кілька), необов'язково з однієї очної школи, навчаються в дистанційному центрі, який має додаткові можливості для розкриття творчого потенціалу учнів і врахування їх індивідуальних особливостей.

Змінюється роль і місце основних освітніх компонентів традиційної освіти: цілей, змісту, форм, критеріїв оцінювання навчання. Робота учнів у віртуальних класах відбувається при віддаленості один від іншого практично всіх суб'єктів освіти. Для організації дистанційного навчання такого типу потрібно потужне устаткування, спеціально розроблені освітні сервери, дороге програмне забезпечення типу Class Point, Web-city, Learning Space, Прометей, що дозволяє здійснювати і адмініструвати навчальні процеси. Навчання в даному випадку відбувається значною мірою дистанційно, індивідуалізовано і творчо.

Варіант цього типу навчання — повне дистанційне навчання, наприклад дітей, які перебувають в лікарнях, колоніях, мають індивідуальні особливості, через які вони не можуть відвідувати школу. Цей тип навчання найбільш інтенсивно розвивається у вищих навчальних закладах, особливо на платній основі. Для загальноосвітніх шкіл, що практично не мають досвіду заочного навчання, складно прийняти повністю модель базового дистанційного навчання. Розвиток технологій цього типу навчання можливий за певних умов, наприклад у рамках програм дистанційної допомоги обдарованим учням, хворим дітям, неповнолітнім злочинцям тощо.

5-й тип: Учень — Інтернет — Дистанційне навчання виконує функції розподіленого в просторі і часі навчання. Учень навчається не в одній очній чи дистанційній школі, а одночасно в кількох. Комплексна навчальна програма учня складається так. що різні навчальні предмети вивчаються ним у різних установах чи у різних вчителів. Координуючу роль у цьому випадку відіграє очний чи дистанційний навчальний заклад чи батьки учня.

Дистанційне навчання такого типу можна назвати розподіленим. Воно дозволяє гнучко враховувати особистісні особливості і цілі учня, вибудовувати його індивідуальну освітню траєкторію в кожній освітній галузі чи навчальному предметі. Школа як форма надання освітніх послуг у цьому випадку максимально наближається до індивідуальних потреб кожного учня і трансформується в персональний освітній центр, що включає індивідуальні налагодження, власну базу даних, що постійно поновлюється, з основних і додаткових навчальних дисциплін, інтерактивні навчальні програми, зв'язані з освітніми ресурсами мережі Інтернет.

Наведені п'ять типів дистанційного навчання не виключають інших можливих типів, а також їх комбінації. Відповідно до типів дистанційного навчання встановлюються цілі, зміст, організаційна структура, форми і методи навчання, система діагностики і оцінювання результатів, тобто будується дидактична система.

Кожний з виділених типів має свої особливості організації як за змістом так і за формою, однак для кожного з них повинна існувати система, що визначається такими складовими:

- навчальний заклад як організаційна структура дистанційного навчання;

- інформаційні ресурси — бази даних навчально-довідкових матеріалів;

- технічні і програмні засоби забезпечення технології ДН;

- викладачі дистанційного навчання або комп'ютерних навчальних програм (тьюторів);

- Учні.

Розглянемо характеристики кожної зі складових.

Навчальний заклад та технічне забезпечення ДН

Організація дистанційного навчання в школах відбувається на базі телекомунікаційних Інтернет-центрів, що організовують і координують дистанційну діяльність учнів і вчителів.

Для організації ДН, перш за все, в навчальному закладі повинна бути створена та працювати високоорганізована комп'ютерна мережа з віддаленим одним чи кількома серверами. Типову схему такої комп'ютерної мережі зображено на малюнку 2.3.

Один сервер призначений для обслуговування локальної (внутрішньої) комп'ютерної мережі: передбачається управління процесом передавання інформації внутрішніми інформаційними каналами (підтримка Інтернету). Другий сервер може використовуватися для підтримки організації Екстранету, коли підтримується спеціально організований інформаційний зв'язок з іншими освітніми закладами на базі загальнодоступних каналів. Для використання послуг глобальної мережі Інтернет в освітніх цілях (в тому числі для здійснення можливості інтерактивного спілкування) необхідний ще один сервер. Зрозуміло, що для забезпечення можливостей роботи учнів з навчально-методичними матеріалами, розташованими на таких серверах, школа повинна мати комп'ютерні класи, об'єднані в локальну мережу, та доступ до загальнодоступних каналів зв'язку. Для забезпечення можливостей створення мультимедійних фрагментів дистанційних навчальних курсів та організації інтерактивного спілкування викладачів і учнів за допомогою відеоконференцій навчальний заклад може обладнати спеціальну аудиторію, в якій може бути достатньо потужний мультимедійний комп'ютер, під'єднаний до Інтернету або до локального сервера. Додатково до нього повинні бути під'єднаним пристрої виведення інформації на зовнішній екран та звуку в аудиторію.

Організація навчання може здійснюватися як в рамках існуючої системи управління навчанням, так і окремо, але з обов'язковим розташуванням на веб-сервері відповідного навчального матеріалу на базі використання описаного комплексу програмно-технічного забезпечення. Це дає змогу будувати інтерактивні зв'язки між учителями, учнями, учителями і учнями.

Для того щоб шкільний телекомунікаційний центр реально позитивно впливав на навчальний процес, недостатньо вирішити технічні, кадрові й організаційно-правові питання.

Головним є зміст і технологія роботи шкільного телекомунікаційного центра, його науково-методичний супровід і організаційно-педагогічне забезпечення.

Перерахуємо основні напрями діяльності шкільного телекомунікаційного центра.

1. Розробка і постановка цілей використання телекомунікацій. що враховують сучасні тенденції інформатизації суспільства, загальну шкільну навчальну програму і наявні умови.

2. Організація практики використання освітніх Інтернет-ресурсів в очному навчальному процесі. Розв'язування завдань очного навчання за допомогою інформаційних і телекомунікаційних засобів.

3. Розробка і розвиток шкільного освітнього сайта, що відображає шкільну і позашкільну навчально-виховну діяльність. Внутрішкільна діяльність забезпечує комунікації між учнями, їх батьками, вчителями, адміністрацією, а також використання внугрішкільних інформаційних даних. Позашкільна діяльність має інтерактивний характер і відбивається на сайті у формах телекомунікацій із зовнішнім світом — гіпертекстових електронних виданнях, дистанційних заходах, веб-квестів з навчальних предметів та ін.

4 Організація участі школярів у дистанційних проектах, олімпіадах телеконференціях, які проводяться у мережі Інтернет. Надбання досвіду проведення власних ініціативних заходів із залученням віддалених шкіл.

5 Організація дистанційного підвищення кваліфікації і перепідготовки вчителів школи як відносно їх очної педагогічної роботи, так і поступового оволодіння телекомунікаційними засобами і технологіями участь у дистанційних педагогічних курсах, семінарах, науково-практичних конференціях, дистанційних педрадах та ін.

Самостійно розробляти і вирішувати зазначені завдання можуть окремі шкільні телекомунікаційні центри Однак необхідна система науково-методичної підтримки їх діяльності. Цю підтримку можуть здійснювати спеціалізовані міжрегіональні центри дистанційної освіти, науково-дослідні і адміністративно-управлінські організації, а також підприємства, що займаються розробкою і впровадженням інформаційних технологій у сферу освіти.

Дата добавления: 2015-05-23