Види дистанційних занять

Дистанційні заняття, які проводяться в рамках дистанційного курсу, досить різноманітні. Наведемо приклади.

1 Демонстраційна версія заняття за курсом. Таке заняття відіграє в основному рекламну роль і містить найбільш виграшні теми і види діяльності за курсом Це може бути модель дистанційного діалогу вчителя і учнів, ігрове чи тестове завдання, опис та аналіз реальної життєвої ситуації. У будь-якому випадку демонстраційна версія має на меті привернути увагу учнів, забезпечити їх мотивацію й активну навчальну діяльність в майбутньому

2 Вступне заняття за курсом Його мета — ввести учнів у проблематику курсу, запропонувати їм виконати огляд майбутніх занять, охопити курс в цілому. Вступне заняття може проводитися на матеріалі з історії досліджуваної геми чи спиратися на особистий досвід учнів. Структуру і зміст матеріалів вступного заняття доцільно оформити у вигляді тексту і графіки, наприклад, у форматі html,оскільки воно розміщується на освітньому сервері чи відправляється учням для вивчення «з екрана»

3 Індивідуальне заняття-консультація Дане заняття задає структуру дистанційної консультації, передбачувані питання, проблеми, шляхи пошуку відповідей на них. При розробці цього виду занять доцільно враховувати індивідуальні особливості учнів і запропонувати приклади питань різних типів

4 Дистанційна конференція за допомогою електронної пошти для цього заняття необхідно розробити структуру і регламент обговорення однієї навчальної проблеми в рамках дистанційною листування. Це заняття (як і будь-які інші) може бути попередньо змодельованим, тобою автор може продумати своє заняття і уявити можливі реакції учнів

5 Чат-заняття Таке заняття проводиться в реальному часі в спільному для всіх місці в мережі Інтернет і Необхідно заздалегідь скласти розклад заняття і питання проблеми для різних його етапів. Підчас проведення чат-заняття необхідно зберегти текст (протокол) заняття для аналізу і можливого використання в майбутньому

6 Веб-заняття Це заняття, яке проводиться за допомогою засобів телекомунікацій і інших можливостей «Всесвітньої павутини». Веб-заняття має безліч варіантів дистанційні уроки на основі веб-квеспв, конференції у вигляді веб-форума, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми тощо

7 Дистанційні олімпіади Ефективною формою навчання і контролю є дистанційна олімпіада з творчими відкритими завданнями таке заняття проводиться за допомогою електронної пошти чи в реальному часі. Наприклад, на освітньому сервері розміщуються веб-форми з запитанням, відповідати на яке учень може безпосередньо через мережу. Комп’ютерні завдання, що пропонуються учню, мають варіанти відповідей чи є відкритими. Відповідь учня зберігається в спеціальному файлі и оцінюється потім вчителем

Розглянемо детальніше способи розробки таких форм дистанційних занять як чат-заняття, телеконференція, веб-заняття, дистанційна олімпіада

Чат-заняття. Проведення чат-заняття у режимі реального часу одне з необхідних умов ефективності дистанційного навчання. Розробка таких занять починається з визначення теми і проблеми курсу, які найбільше відповідають формі чат-заняття, наприклад дискусійні питання, обговорення яких потребує оперативної взаємодії учнів і вчителя.

Учитель заздалегідь гіпотетично моделює заняття і складає його похвилинний план проведення. Потім учням розсилаються необхідні матеріали, які будуть потрібні їм для підготовки до заняття. У ці матеріали включаються проблеми, питання, завдання, виконання яких підготує учнів до обговорення.

Для підведення підсумків чат-заняття заздалегідь продумується форма рефлексії виконаної діяльності, а також домашнє завдання з усвідомлення результатів чата, яке учні надсилають учителю пізніше. Наведемо рекомендації щодо розробки чат-заняття:

1. Сформулювати тему чат-заняття.

2. Записати основну проблему чи задачу чат-заняття.

3. Сформулювати головні цілі заняття (конкретний результат, який передбачається одержати учням).

4. Сформулювати педагогічні завдання заняття, тобто цілі чат-заняття, необхідні для досягнення його головних навчальних цілей.

5. Провести попередній аналіз технічних, географічних, соціальних, інших характеристик учасників чата, насамперед:

- доступ учнів до місця, в якому проводитиметься чат-заняття;

- технічну підготовленість і досвід учнів у даному виді діяльності;

- різницю в годинних поясах для учнів, що проживають на різних територіях;

- тривалість роботи.

6. Вибрати оптимальний час для проведення чат-заняття на основі аналізу відомостей про його учасників.

7. Визначити оптимальну кількість учнів, що беруть участь у одному чат-занятті, критерії їх добору, керівників мікрогруп чи секцій під час загального чат-заняття, якщо такі будуть виділені.

8. Вибрати оптимальну форму проведення чат-заняття відповідно до поставлених цілей і задач (рольова чи ділова гра, круглий стіл, захист творчих робіт, співбесіда, конкурс, семінар, дискусія).

9. Визначити види діяльності учасників чат-заняття, які відповідають обраній формі його проведення (виступ ведучого (модератора), обговорення проблеми, евристичний діалог; «мозковий штурм», конструювання дефініції, чат-презентація, ігрові завдання, індивідуальна рефлексія).

10. Визначити етапи чат-заняття: початок, кульмінація, завершення. Розподілити час на кожний з цих етапів. Скласти розклад чат-заняття, який буде повідомлено учасникам, наприклад:

13.50 - 14.00 — Реєстрація учасників чат-заняття.

14.00 - 14.05 — Вступне слово ведучого курсу.

14.05 - 14.25 — Обговорення проблеми.

11. Скласти письмові заготовки для проведення чат-заняття у вигляді назв етапів заняття, окремих фраз, реплік у ході заняття, не витрачаючи зайвого часу на набір тексту під час самого заняття. Такими заготовками можуть бути:

- вітання, вступне слово ведучого;

- фрази, що активізують діяльність учасників чата;

- фрази, що заохочують міркування учнів;

- стимулюючі запитання до учасників з теми заняття;

- короткі проблемні завдання учням під час чат-заняття.

12. Сформулювати можливі змістовні, організаційні і дисциплінарні проблеми (відхід обговорення від теми заняття, недотримання регламенту, поява в чаті сторонніх), які можливі в ході заняття, запропонувати способи їх розв'язування.

13. Визначити технічні проблеми (втрата зв'язку учня, вчителя), які можуть відбуватися в ході заняття, запропонувати способи їх розв'язування.

14. Визначити форми вираження рефлексивної діяльності учасників у чат-занятті, навести зразковий алгоритм їх рефлексивної діяльності.

15. Сформулювати конкретні можливі результати заняття стосовно учасників чат-заняття (записи чат-обговорення проблеми, розроблені вході заняття завдання, відповіді на поставлені запитання).

16. Скласти ретельні рекомендації учня для участі в чат-занятті і відправити їх заздалегідь.

17. Після проведення заняття скопіювати текст чат-обговорення, яке проводилось, для наступного педагогічного аналізу.

Дистанційна конференція. Продуктивне дистанційне навчання неможливе без інтерактивного діалогу і полілога суб'єктів навчання. Це завдання розв'язується за допомогою конференцій, які проводяться на основі електронних списків розсилання, чата, відео- і аудіокомунікацій.

Розглянемо особливості розробки і проведення дистанційної конференції з одночасним використанням двох форм діяльності віддалених учнів і вчителя: 1) електронної пошти в режимі модерованого списку розсилання; 2) за допомогою чата у реальному часі.

Ціль телеконференції: захист учнями проектних творчих робіт, які вони виконали на попередніх заняттях.

Цілі вчителя, який управляє телеконференцією:

1. Навчити учнів презентувати свій навчальний продукт у дистанційному режимі.

2. Організувати навчальну взаємодію дистанційних учнів. Провести дискусію серед учнів, розробивши структуру їх навчальної взаємодії і запропонувавши алгоритм їх комунікативної діяльності.

3. Навчити учнів ставити змістовні запитання з тем, запропонованих модератором конференції і її учасниками, давати на них короткі і повні відповіді.

4. Створити доброзичливу творчу атмосферу, спрямовану на досягнення учнями нових навчальних результатів.

5. Провести серед учасників дистанційної конференції рефлексію.

6. Готуючись до дистанційної конференції, модератор пропонує учням заздалегідь написати свої питання і міркування із заявлених тем. Ведучий також готує запитання учасникам, чиї творчі роботи йому вже відомі. Під час електронної дискусії попередньо написані ключові фрази допомагають ведучому оперативно вести діалог, не витрачаючи зайвого часу на набір тексту. В той самий час від нього вимагається швидка реакція на те, що відбувається, оперативність включення своїх реплік у дискусії, прийняття рішень про зміну теми чи виду діяльності учасників чат-конференції.

Якщо зв'язок в окремих учасників переривається на деякий час, то вони входять у «вікно розмови», втрачаючи з виду основну суть конференції; тому ведучий через визначений час повторює ключові запитання чи міркування, які вже висловлювались на конференції, для учасників, що знову підключились до її проведення.

Ефективність заняття підвищується, якщо ведучий і учасники дистанційної конференції володіють способами формулювання питань різних типів. Тому необхідна попередня розробка типології питань для дистанційної конференції — сутнісних, пояснювальних, провокаційних та ін., оскільки від форми запитання часто залежить і досягнення учасниками навчальних результатів.

У чат-конференції робота ведучого відбувається як із всіма учасниками конференції, так і в окремій віртуальній кімнаті з тими учасниками, які хочуть обговорити запитання, що виникають, чи проблему особисто з модератором. Так само учасники конференції можуть почати бесіду між собою в приватному режимі. Виникаюча при цьому проблема втрати з боку модератора функцій контролю над діяльністю учасників розв'язується при наявності в нього контрольних запитань, тестів і завдань, спрямованих на створення учнями підсумкового навчального продукту в конференції, а також при володінні методиками організації групової і парної роботи з учнями.

Дистанційна конференція, яка проводиться за допомогою електронної пошти в режимі списку розсилання, має переваги перед чат-заняттям. Цей вид конференції превалює у застосуванні, тому що більшість українських шкіл ще не мають прямого доступу в мережу Інтернет. Створення навчального списку розсилання в різних його варіантах: вільному, керованому, що має обмеження до доступу, тощо дозволяє організувати роботу дистанційних учнів відповідно до сформульованих педагогічних завдань.

У дистанційній конференції, яка проводиться за допомогою електронної пошти, є істотна перевага перед бесідою у реальному часі — більший період часу, який мають учасники на обмірковування своїх запитань, відповідей і суджень. Це дозволяє учню ретельно підготувати свою відповідь, привести її у відповідність із вимогами У чат-занятті через обмежений час важко уникнути малозмістовних реплік, але спілкування в реальному часі виявляється більш інтенсивним. Електронною поштою учасники можуть відправляти ілюстративний матеріал, мультимедійну інформацію, що у звичайних чат-програмах подати важко.

Наведемо список видів діяльності учасників дистанційних конференцій у режимах чата і списку розсилання.

1 Представлення учасникам конференції себе і своєї роботи за запропонованим алгоритмом. Подібні повідомлення дозволяють учасникам конференції познайомитися один з одним, з освітніми результатами кожного з них, що являє собою змістовну основу для наступної комунікативної діяльності.

2 Прямий питально-відповідальний вид діяльності. За відсутності педагогічних навичок формулювання запитань даний вид діяльності може швидко вгасати, тому обмежуватися тільки запитаннями і відповідями небажано

3 Коментарі координатора і учасників конференції даних відповідей на поставлені запитання. Цей вид діяльності дозволяє довідатися про думку більшості учасників з проблем, то обговорюються, розкрити тему.

4 Ігрова діяльність, що дозволяє провести в ході конференції невеликі конкурси зі створенням дистанційними учнями навчальних продуктів. Такий вид діяльності потребує підготовчої роботи від ведучого, аналогічно тому, як відбувається підготовка до очних ігрових уроків.

5 Підведення освітніх підсумків дистанційної конференції. Поточна підсумкова рефлексії учасниками конференції спільної навчальної діяльності, усвідомлення своїх досягнень і проблем. Планування майбутньої діяльності.

Виявлення педагогічних, організаційних і технічних особливостей чи іншого виду навчальної конференції допомагає її організаторам розробляти структуру і методи проведення дистанційних телекомунікацій, ефективно вирішувати комплекс специфічних, у кожному випадку навчальних задач.

Веб-заняття Розглянемо план розробки навчального матеріалу дистанційного заняття, яке призначено для розміщення на освітньому веб-сайті. Основне завдання вчителя-розробника — змоделювати таку структуру заняття, яка б дозволяла організовувати навчальну діяльність дистанційних учнів і приводити їх до створення навчального продукту.

Розроблений навчальний матеріал подається в html-форматі у вигляді кількох сторінок, зв'язаних гперпосиланнями між собою і з необхідними сторінками з мережі Інтернет.

Пропонований нижче алгоритм розробки веб-занягтя визначає структуру і зміст навчального матеріалу для окремого заняття дистанційного курсу

1. Визначити вид, форму і тему заняття, для якого розроблятиметься навчальний матеріал.

2. Сформулювати і записати основну мету, яку повинен досягти учень (різні групи учнів) після роботи з веб-матеріалом. Цю мету необхідно подати у формі навчального продукту учня, створеного ним у ході роботи з навчальними матеріалами.

3. Визначити основні тематичні блоки (модулі), з яких складатиметься матеріал. Дати їм назви і вказати їх короткий зміст. Ці блоки (в остаточному підсумку — окремі html-сторінки) у своїй сукупності будуть являти собою гіперсистему, просторово пов'язану посиланнями.

До заняття надати перелік не менше п'яти блоків-модулів за такою типологією:

- мотиваційний блок;

- діагностичний блок;

- вступний блок;

- довідкові матеріали;

- означення, роз'яснення термінів, імен, понять тощо;

- проблемні блоки, що потребують від учня самовизначення щодо протиріч чи запропонованих підходів;

- варіативні блоки (гіпертекстові «розгалуження», які дозволяють учню вибирати індивідуальну траєкторію подальшої діяльності);

- творчі завдання, орієнтовані на створення учнем продукту;

- вправи;

- різні класифікації;

- консультаційний блок;

- блок переходу до інших типів і видів занять (наступних, попередніх);

- заохочувальний блок;

- контрольний блок;

- рецензування;

- тестовий блок;

- рефлексивний блок;

- блок самооцінки.

4. Для кожного з обраних блоків-модулів наводиться зразковий навчальний зміст і встановлюється його місце в системі гіперпосилань на інші сторінки. Слід відобразити блок-схему, яка структурно пов’язує весь матеріал. Можна обмежитися текстовою формою блоків, зазначаючи, де і яка згодом можлива графіка, анімація чи інші засоби. Якщо в розробника веб-заняття є досвід створення html-сторінок, то краще відразу оформляти свої сторінки в гіпертекстовому форматі.

5. Гіперпосилання в навчальному матеріалі можуть застосовуватися двох типів — внутрішні (на сторінки з цього самого сайта) і зовнішні(на сторінки з мережі Інтернету). За допомогою пошукових систем можна знайти необхідний для заняття навчальний матеріал. А також знайти посилання на освітні ресурси Інтернету, які мають органічний зв'язок з текстом заняття і відповідають його завданням, і додати їх до готового матеріалу.

Основне завдання, яке розв'язується при формуванні змісту навчального матеріалу для веб-заняття — це управління за його допомогою навчальною діяльністю.

Під час розробки навчального матеріалу необхідно усвідомлювати, яку діяльність учень виконає за допомогою того чи іншого матеріалу. Матеріал веб-заняття не повинен бути призначеним лише для засвоєння. За допомогою різних засобів необхідно провести учня через визначені форми і види діяльності, щоб він при цьому не просто дивився і читав матеріал, а й створював дещо сам — записував, шукав, складав, аналізував, сперечався, вирішував, оцінював тощо. Для цього йому пропонуються способи оформлення його освітнього продукту і їх наступне пересилання викладачу, іншим фахівцям чи учням.

Дата добавления: 2015-05-23