КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Е. Крохмалю 3 страница
А. Вуглеводів В. Білків С. Жирних кислот Д. Аланіну *Е. Триптофану 7. Із вуглецевих скелетів амінокислот у печінці може утворюватися все крім: А. Глюкоза В. Жирні кислоти С. Амінокислоти Д. Ацетоацетат *Е. Сечовина 8. Декарбоксилювання амінокислот та знешкодження утворених біогенних амінів відбувається за участю всіх компонентів крім: *А. Амінотрансферази В. Піридоксалю (вітамін В6) С. ФАД (вітамін В2) Д. Моноамінооксидази (МАО) Е. Диамінооксидази (ДАО) 9. Утворення аміаку, що використовується для біосинтезу сечовини здійснюється всіма способами крім: А. Дезамінування амідів В. Дезамінування амінокислот С. Дезамінування амінів Д. Розщеплення піримідинових основ *Е. Розщеплення ксантинової кислоти 10. Яка найбільш небезпечна дія аміаку на організм при надмірних концентраціях його: А. Посилення утворення сечовини В. Сповільнення виділення його через нирки С. Порушення утворення аміакатів(комплексів) з біометалами Д. Зміна pH крові в лужну сторону *Е. Пригнічення утворення АТФ в мозку із-за зв’язування α-кетоглутарату 11. Головною транспортною формою аміаку до печунки є: А. Вуглекислий амоній В. Глутамінова кислота С. Аспартат Д. Сечовина *Е. Глутамін 12. Ураження печінки хімічними речовинами або біотоксинами призводить до: А. Надмірного утворення сечовини В. Зменшення вмісту аміаку в крові С. Посилення кетогенезу *Д. Нагромадження аміаку в крові Е. Посилення виділення сечовини нирками 13. Утворення сечовини в печінці знижується за таких умов, крім: А. Концентрації аміаку в крові вищої від 7 ммоль/л В. Пораження нирок С. Посиленого розпаду білків Д. Недостатнього надходження в організм вуглеводів *Е. Ацидозу 14. Концентрація сечовини в сироватці крові пацієнта становить 1,5 ммоль/л. Це може бути зумовлено всіма факторами, крім: А. Недостатнього надходження з їжею білків В. Ацидозу С. Пораження печінки Д. Нестача карбамоїлфосфатсинтетази *Е. Посиленого розпаду білків 15. В печінці відбуваються такі перетворення ліпідів крім: А. Утворення фосфоліпідів В. Утворення кетонових тіл *С. Окислення ацетоацетату Д. Утворення холестерину Е. Утворення ліпопротеїнів високої густини 16. Про пошкодження печінки вказують біохімічні показники крові, крім: А. Зменшення відношення АсАТ/АлАТ В. Вміст альбуміну нижчий ніж 20-25 г/л С. Підвищення активності лужної фосфатази *Д. Підвищення вмісту холестерину більш, ніж 7 ммоль/л Е. Підвищення активності γ-глутамілтрансфераз 17. Внаслідок генетичного дефекту ферментів утворення сечовини в крові хворих: А. Нагромаджуються кетонові тіла *В. Підвищується вміст аміаку С. Збільшується вміст сечовини Д. Зростає вміст сечової кислоти Е. Накопичується глутамін 18. Для утворення сечовини із циклу трикарбонових кислот надходять: А. АТФ і АДФ В. СО2і глутамат *С. АТФ і аспартат Д. NH3і СО2 Е. Кетоглутарат і аміак 19. На генетичний дефект ферментів синтезу сечовини вказують: А. Зниження вмісту аміаку в крові і сечі В. Підвищення вмісту сечової кислоти в крові *С. Зростання вмісту аміаку та низька активність карбамоїлфосфатсинтетази Д. Концентрація сечовини в крові 10-12 ммоль/л Е. Підвищення вмісту ацетону в крові і сечі 20. В процесі утворення сечовини із орнітинового циклу до циклу трикарбонових кислот надходять: А. Аспарагінова кислота В. Глутамінова кислота С. АТФ і АДФ *Д. Фумарова кислота Е. Аміак 21. У печінці за участю аміаку може здійснюватися все крім: А. Синтез сечовини В. Синтез глутамату С. Розпад глутаміну Д. Синтез піримідинових основ *Е. Синтез метіоніну 22. Ураження печінки можуть спостерігатися за умов генетичного дефекту ферментів: А. Глікогенсинтази В. Ферментів синтезу церулоплазміну С. Глюкозо-6-фосфатази Д. 1,4-глюкозидази лізосом *Е. Всіх названих ферментів 23. Жирове переродження печінки може викликатися: А. Довготривалим поїданням надмірної кількості жирів В. Малорухомим способом життя за умов достатнього надходження жирів *С. Недостача у продуктах харчування ліпотропних чинників Д. Генетична схильність до ожиріння та ендокринних хвороб Е. Всі названі разом фактори 24. До жовчекам’яної хвороби призводять наступні чинники, крім: А. Пересичення жовчі холестерином В. Недостача жовчних кислот у жовчі С. Порушення всмоктування жовчних кислот у кишечнику Д. Захворювання жовчного міхура *Е. Нестача жирів у раціоні 25. Печінка, як головна травна залоза синтезує і транспортує до інших тканин: А. Білки В. Фосфоліпіди С. Вуглеводи Д. Кетонові тіла *Е. Всі названі компоненти 25. Печінка не тільки транспортує до інших тканин потрібні їм компоненти, але й захищає їх від руйнування за допомогою: А. Антиоксидантів: вітамінів, гормонів, жовчних кислот В. Антиоксидантів-ферментів С. Окиснення токсичних речовин Д. Кон’югації токсичних речовин з глюкороновою та іншими речовинами *Е. Розщеплення токсинів до CO2і H2O 26. У печінці синтезуються білки плазми крові за винятком: А. Альбумін та фібриноген В. 1- глобуліни С. 2- глобуліни Д. - глобуліни *Е. γ- глобуліни 27. Підвищена концентрація уробіліногену в сечі засвідчує: А. Здоровий організм В. Порушення видільної функції нирок С. Генетичний дефект ферментів знешкодження аміаку Д. Порушення перетворення стеркобіліногену *Е. Ураження печінки 28. Жовтяниці виявляються, коли концентрація білірубіну в крові знаходиться в межах: А. 5-10 ммоль/л В. 10-20 ммоль/л *С. Вище 32-35 ммоль/л Д. 3-5 ммоль/л Е. Незалежно від концентрації білірубіну 29. Жовтяниці новонароджених пов’язані із: А. Надмірним утворенням білірубіну В. Обмеженим виділенням білірубіну з організму *С. Обмеженою здатністю утворювати диглюкоронідбілірубін Д. Посиленням утворення білірубіндиглюкороніду Е. Хвороби нирок і печінки 30. Тривале використання антибіотиків тетрациклінового ряду призводить до порушення обміну жовчних пігментів і супроводжується виділенням із кишечника: А. В надмірній кількості стеркобіліногену В. Уробіліногену С. Білірубіну прямого Д. Несправжнього уробіліну *Е. Білівердину як продукту окиснення білірубіну 31. Для паренхіматозної жовтяниці характерними є: А. В крові підвищення вмісту непрямого білірубіну В. В крові підвищення вмісту прямого білірубіну С. В сечі наявність уробіліногену Д. В сечі наявність білірубіну *Е. В калі знижений вміст стеркобіліну 32. У хворого на механічну жовтяницю можливі такі зміни біохімічних показників, крім: А. В крові вміст непрямого білірубіну більший 75% В. Вміст прямого білірубіну більший 25% С. В сечі високий вміст білірубіну (сеча як пиво) Д. Зниження вмісту стеркобіліну (уробіліну) *Е. Висока концентрація стеркобіліну в калі 33. На хвороби печінки вказують такі біохімічні зміни: *А. Зниження коефіцієнта Рітіса (АсАт/АлАт) В. Підвищення коефіцієнта Рітіса С. Підвищення активності ЛДГ3і ЛДГ1 Д. Зниження вмісту холестерину в крові та стеркобіліногену в калі Е. Зниження стеркобіліногену в калі 34. В плазмі крові постійно функціонують протеїнази та антипротеїнази. При переважанні перших чи других розвиваються патологічні стани. За спадкової нестачі альфа-1-антитрипсину, що синтезується у печінці, виникає емфізема легень (утворюються кісти) та цироз печінки навіть в юнацькому віці. Звідси в основі дії антитрипсину знаходиться: А. Інгібування активності трипсину в 12-палій кишці В. Пригнічення транспорту трипсину в крові С. Гальмування амілазної активності плазми крові Д. Посиленння розщеплення трипсину *Е. Утворення стійкого комплексу трипсин-антитрипсин 35. Накопичення кетонових тіл за тривалого голодування, цукрового діабету, ниркової глюкозурії зумовлено: А. Надмірним окисненням жирних кислот і гліцерину В. Посиленим розпадом жирів С. Посиленим гліколізом Д. Втратою глюкози через нирки *Е. Нестачою оксалоацетату необхідного для конденсації з ацетил-КоА в циклі Кребса 36. Джерелом ацетил-КоА для біосинтезу жирних кислот можуть служити всі компоненти, крім: А. Глюкоза В. Гліцерин С. Амінокислоти Д. Піруват *Е. Форміат 37. Жирні кислоти, що потрапили в печінку використовуються в гепотоцитах для таких процесів, крім: А. Синтезу жирів В. Синтезу фосфоліпідів С. Синтезу ефірів холестерину *Д. Синтезу амінокислот Е. Для окиснення з метою виділення енергії 38. Гліцерол-3-фосфат, необхідний для утворення в печінці жирів і фосфіліпідів, може утворюватись: А. Із глюкози В. Із гліцерину С. Із діоксиацетонфосфату Д. Із пірувату та амінокислот *Е. Із глікохолевої кислоти 39. Синтезований у печінці холестерин використовується в таких напрямках, крім: А. Утворення жовчних кислот В. Транспорт до інших тканин С. Оновлення мембран клітин печінки *Д. Джерело утворення АТФ Е. Секреція в жовч і виведення із організму 40. Гіперхолестеринемія (вміст холестерину вище 7 ммоль/л) може бути зумовлена: А. Надмірним вмістом холестерину в харчових продуктах В. Недостатнім виділенням холестерину із жовчі С. Сповільнення окиснення холестерину до жовчних кислот при гіпоксіях Д. Зниження рівня естрогенів у жінок *Е. Використання холестерину як ждерело енергії 41. Розвиткові атеросклерезу сприяють всі названі причини, крім: А. Підвищення вмісту в крові ЛДНГ *В. Підвищення вмісту ЛПНГ С. Високий вміст ЛПВГ Д. Високий вміст хіломікронів Е. Раціон не багатий холестерином 42. Запобігають або сповільнюють розвиток атеросклерозу, крім: А. Гіпер-- ліпопротеїнемія В. Вітаміни F та B15 С. Естрогени у жінок Д. Систематична фізична активність та обмеження вживання тваринних жирів *Е. Малорухомий спосіб життя за «ситого харчування» дисахаридами та білками тваринного походження 43. Сповільнення синтезу жовчних кислот в печінці проявляється: А. Зниженням їх вмісту в сечі В. Порушення розщеплення ліпідів в кишечнику С. Сповільненим всмоктуванням жирних кислот Д. Пригніченням активності ліпази підшлункової залози *Е. Пригніченням всмоктування глюкози 44. На порушення регуляторно-гомеостатичної функції печінки вказують, крім: А. Зниження альбуміно-глобулінового коефіцієнта плазми крові В. Зниження вмісту фібриногену в плазмі крові С. Зниження вмісту церулоплазміну і трансферину *Д. Зниження вмісту холінестерази Е. Підвищення вмісту холестерази 45. Зниження вмісту сечовини в крові і сечі може бути викликане наступними чинниками, крім: А. Ацидозом В. Порушенням функцій печінки *С. Надмірне споживання білкової їжі Д. Споживання переважно рослинної їжі Е. Недостатнім білковим харчуванням 46. Концентрація сечовини в крові вище 8 ммоль/л може спостерігатись за таких умов: А. Переважно білкове харчування В. Ураження видільної функції нирок С. Посиленням катаболізму азотовмісних сполук і білків Д. Опікова і променева хвороби *Е. Захворювання печінки 47. Ураження печінки токсичними речовинами проявляється змінами в крові: А. Гіпераміноацидемією В. Гіпераміноемією С. Гіперамоніємією Д. Аміноацидурією *Е. Високим вмістом сечовини 48. Дезамінування амінокислот відбувається головно в печінці. Винятком є амінокислоти з розгалуженим ланцюгом (валін, лейцин, ізолейцин), які в м’язовій тканині піддаються переамінуванню з альфа-кетоглутаратом та утворенням глутамату. Останній, взаємодіючи з продуктом гліколізу - ПВК призводить до утворення аланіну. Куди дівається утворений аланін?: А. Використовується для синтезу білків В. Служить субтратом для утворення сечовини *С. Заноситься кров’ю до печінки, де використовується для утворення глюкози Д. Служить основою для утворення гему- та азотових основ Е. Може перетворюватись на вітамін РР 49. Підвищення прямого білірубіну (білірубін-глюнороїд) в крові буває за таких жовтяниць, крім: А. Гемолітична жовтяниця В. Паренхіматозна жовтяниця С. Механічна жовтяниця *Д. Жовтяниця новонароджених Е. Синдром Дубіна-Джонсона 50. Із кров’ю при всмоктуванні поживних речовин в печінку потрапляють, крім: А. Моносахариди В. Амінокислоти: білки *С. Жири Д. Монониклеотити Е. Вітаміни і мікроелементи 51. Для діагностики захворювань печінки, оцінки ефективності лікування та прогнозу переобігу хвороби використовують функціональні проби – біохімічних показників крові та сечі: А. Аланіномінотрансфераза В. Лужна фосфатаза С. Гама-глутамілтрансфераза Д. Вміст альбуміну і глобулінів *Е. Глутаматдегідрогеназа 52. Печінка має здатність до депонування деяких вітамінів та мікроелементів, крім: *А. Вітаміни C і P В. Вітаміни A і D3 С. Вітаміни E і K Д. Вітаміни B10і B12 Е. Мікроелементи Fe, Cu, Zu 53. Ключовий проміжний продукт обміну вуглеводів – глюко - 6 - фосфат у печінці може зазнавати таких перетворень, крім: А. Перетворюватись на глікоген В. Розщеплюватись до ПВК С. Розщеплюватьсь до СО2і H2О Д. Перетворюватись до вільної глюкози або пентози з відновленням НАДФН *Е. Перетворюватись у глікохолеву кислоту. 54. Жирні кислоти у печінці можуть використовуватись у таких напрямках: А. Утворення жирів В. Утворення фосфоліпідів та ліпопротеїнів С. Утворення холестерину та кетонових тіл Д. Окиснюватись до СО2і Н2О *Е. Утворення жовчних кислот 55. Нестача вуглеводів у раціоні харчування (вуглеводневе голодування) може призводити до: А. Розщеплення власних жирів В. Розпад тканинних білків С. Прояви кетозу Д. Сповільнення циклу Кребса і схуднення *Е. Все разом взяте 56. Печінка відіграє визначальну роль у знешкодженні токсичних речовин, зокрема так званих активних форм кисню (О2., ОН., Н2О2). Важлива роль належить ферментам крім: А. Супероксидисмутаза (СОД) В. Каталаза С. Глутатіонпароксидаза *Д. Глутаматдегідрогеназа Е. Церулоплазмін (мідьоксидаза) 57. Антиоксидну дію, спрямовану на пригнічення вільнорадикального пероксидного окиснення білків, нуклеїнових кислот та поліненасичених жирних, проявляють: А. Вітамін Е та інші В. Вітамін А і каретиноїди С. Вітаміни С і Р *Д. Вітаміни В1і В3 Е. Вітаміни К і Д3 58. Детоксикаційні системи гепатоцитів найбільше забезпечуються такими мембранними утвореннями: А. Апарат Гольджі і плазматична мембрана В. Мітохондрії і гіалоплазма С. Рибосоми – велика і мала субодиниці *Д. Мікросоми і лізосоми Е. Мікрофіламанти 59. Головна роль у знешкодженні аполярних токсичних речовин екзо- чи ендогенного походження належить мікросомальній окисній системі, зокрема цитохрому Р-450 гепатоцитів. Знешкодження токсичних речовин відбувається за допомогою: А. Відщеплення 2Н і передачі їх на НАД+ В. Відщеплення 2Н і передачі їх на ФМН або ФАД С. Приєднання О2до субстрату окиснення Д. Окиснення за участю Н2О2 *Е. Приєднання О до субстрату окиснення з утворенням гідроксильної групи 60. Яка основна форма транспорту аміаку на шляху до печінки: *А. Глутамін В. Глутамат С. Амонійні солі Д. Сечовина Е. Сечова кислота 61. Реакції знешкодження токсичних та інактивація біологічно активних речовин перебігають здебільшого у печінці. Для більшості токсичних речовин процес включає дві фази. За першої фази ферменти ендоплазматичного ратинуму перетворюють токсичну сполуку на водорозчинну за допомогою реакції: А. Окиснення В. Відновлення С. Циклізації Д. Дециклізації *Е. Гідролізу 62. Другу фазу трансформації чужорідних та ендогенних біологічно активних речовин складають реакції нон’югації – приєднання до токсичних речовин: А. Глюкуронової кислоти В. Сірчаної кислоти С. Гліцину Д. Глутатіону *Е. Сечової кислоти 63. Розрізняють речовини, що індують або інгібують синтез ферментів мікросомального окиснення. До індукторів відносять: А. Фенобарбітал і алкоголь В. Тіамін (В1) та рибовламін (В2) С. Новокаїн Д. Амідопірин *Е. Білкове голодування та іонізуюче випромінювання 64. Активність якого ферменту в гепатоцитах найбільше активується в умовах вуглеводного голодування: А. Гексокіназа, глюкокіназа В. Глікогенсинтаза *С. Глікогенфосфорилаза, глюкозо-6-фосфатаза Д. Фосфофруктокіназа Е. Альдолаза 65. Під час відпочинку після важкої фізичної праці у печінці буде стимулюватись: А. Гліколіз В. Глікогеноліз С. Розпад глікогену до глюкози *Д. Глюконеогенез із лактату Е. Глюконеогенез із амінокислот 66. Від надтривалого голодування після вживання вуглеводної їжі гексози перетворюються у печінці в глюкозо-6-фосфат, який далі включається в: А. Глікогеногенез В. Пентозофосфатний цикл *С. Перетворюється на вільну глюкозу Д. Гліколіз Е. Синтез жирних кислот 67. Після споживання вуглеводної їжі глюкоза, фруктоза і галактоза у печінці перетворюються в глюкозо-6-фосфат. Який метаболічний шлях ломінуватиме при надходженні в організм великої кількості токсичних речовин: А. Гліколіз, декарбоксилювання ПВК і цикл Кребса В. Глікогеногенез С. Глюконеогенез *Д. Пентозофосфатний шлях Е. Утворення УДФ – глюкуронової кислоти 68. Який із наступних метаболічних шляхів вуглеводів не стимулюється під час відпочинку після інтенсивної фізичної праці: А. Глікогенез В. Глюконеогенез *С. Гліколіз, цикл Кребса Д. Окисне декарбоксилювання ПВК Е. Глюконеогенез із амінокислот 69. За повного голодування протягом 12-24 годин вміст глюкози в крові здорової людини утримується в межах норми головним чином завдяки: А. Глюконеогенезу із амінокислот В. Глюконеогенезу із лактату С. Розщепленню глікогену до глюкози у м’язах *Д. Розщепленню глікогену печінки ло глюкози Е. Перетворенню до глюкози жирів 70. На 2-7 дні повного голодування концентрація глюкози в крові здорової людини утримується в межах норми завдяки: А. Глюконеогенезу із лактату і ПВК *В. Глюконеогенезу із амінокислот і гліцерину С. Перетворення в глюкозу жирних кислот Д. Розщеплення до глюкози глікогену печінки Е. Розщеплення до вільної глюкози глікогену м’язів 71. Жирове переродження печінки за умов голодування і цукрового діабету розвивається тому, що у гепоцитах: А. Знижується окиснення жирних кислот В. Знижується утворення із жирних кислот кетонових тіл С. Знижується синтез триацилгліцеринів Д. Знижується утворення ЛВГ *Е. Збільшується надходження жирних кислот із жирової тканини 72. Новосинтезовані у печінці жири секретуються у кров у складі: *А. ЛДНГ В. ЛНГ С. ЛВГ Д. Хіломікронів Е. У вільному вигляді 73. Утилізація жирних кислот у печінці відбувається всіма наступними шляхами, крім: А. Синтез триацилгліцеринів В. Синтез фосфоліпідів і гліколіпідів С. Окиснення ло СО2і Н2О Д. Утворення і секреція у кров кетонових тіл *Е. Секреція у кров вільних жирних кислот 74. Який із наступних шляхів обміну вуглеводів стимулюється в печінці під час відпочинку після інтенсивної фізичної праці: А. Гліколіз В. Глікогеноліз С. Розпад глікогену до глюкози *Д. Глюконеогенез із лактату Е. Глюконеогенез із амінокислот 75. Після споживання вуглеводної їжі глюкоза у печінці перетворюються у глюкозо-6-фосфат. Який з метаболічних шляхів буде переважати за умов потреби енергії для біосинтетичних процесів: А. Глюконеогенез В. Перетворення глікогену у вільну глюкозу *С. Пентозофосфатний шлях Д. Гліколіз Е. Гліколіз, окисне декарбоксилювання ПВК, цикл Кребса 76. Після споживання вуглеводної їжі у печінці утворюється глюкозо-6-фосфат. Який з метаболічних шляхів буде переважати в гепатоцитах за умов гіпоглікемії: А. Глюконеогенез В. Перетворення глікогену у вільну глюкозу *С. Пентозофосфатний цикл Д. Гліколіз, цикл Кребса, синтез жирних кислот Е. Утворення УДФ – глюкуронової кислоти 77. Причинами зниженого утворення ЛДНГ і, як наслідок, жирового переродження печінки є все наступне, крім: А. Білкове голодування В. Нестача в їжі холіну і метіоніну С. Отруєння гепатотропними токсичними речовинами Д. Алкоголізм *Е. Загальне ожиріння 78. Низький рівень якого метаболіту в гепатоцитах зумовлює гальмуванню циклу Кребса і посилення патогенезу: А. АТФ В. АДФ С. Ацетил КоА *Д. Оксалоацитату Е. Жирних кислот 79. Перетворення холестерину у печінці можлива в усіх наступних напрямках крім: А. Синтез жовчних кислот В. Включення в склад мембран клітин печінки С. Секреція у складі жовчі до кишечника *Д. Секреція у кров і через нирки в сечу Е. Включення в ліпопротеїни і транспорт до позапечінкових тканин 80. Яке з тверджень про синтез білків плазми крові у гепатоцитах невірна: А. Альбумін – 100% В. Альфа-глобуліни – 90-75% С. Бета-глобуліни – 50% *Д. Гама-глобуліни – 40% Е. Синтезується фібриноген, протромбін, проконвертин 81. Ушкодження печінки (гепатит, цироз, пухлини) призводять до всіх наступних порушень білкового обміну, крім: А. Гіпоальбумінемії В. Геморагії С. Гіпераміноацидемії Д. Азомтемії *Е. Гіпер-2-глобулінемії 82. Знешкодження токсичних речовин та інактивація біологічно активних речовин здійснюється різними реакціями. Якою з наступних реакцій перетворюються ароматичні кислоти (бензойна кислота): А. Окиснення В. Відновлення С. Кон’югація з глюкуроновою кислотою *Д. Кон’югація з гліцином Е. Дезамінування 83. За допомогою яких реакцій відбувається знешкодження в гепатоцитах ароматичних вуглеводнів та барбітурової кислоти: *А. Окиснення В. Відновлення С. Кон’югація з глюкуроновою кислотою Д. Кон’югація з гліцином Е. Ацетилювання 84. Біологічно активні аміни серотонін і гістамін інактивуються в печінці за допомогою наступних реакцій: А. Окиснення В. Відновлення С. Кон’югація з глюкуроновою кислотою Д. Кон’югація з гліцином *Е. Дезамінування 85. Токсичні продукти гниття білків у кишечнику індол і скатол знешкоджуються у печінці за допомогою реакції: А. Окиснення В. Відновлення *С. Кон’югація з глюкуроновою та сірчаною кислотами Д. Кон’югація з гліцином Е. Ацетилювання 86. Для діагностики захворювань печінки використовують ряд біологічних тестів (проб). На який із наступних патологічних станів найвірогідніше вказує зростання в плазмі крові активності АсАТ і АлАТ: *А. Руйнування генатоцитів при цирозі, гепатиті, пухлинах В. Порушення жовчевиділення (холестаз) С. Зменшення маси функціонально активної тканини печінки Д. Рак печінки Е. Жирова інфільтрація печінки 87. Підвищення в плазмі крові активності лужної фосфати може свідчити про: А. Руйнування гепатоцитів *В. Порушення жовчевиділення (холестаз) С. Зменшення маси печінкової тканини Д. Рак печінки Е. Жирове переродження печінки 88. При обстеженні хворого, що скаржився на ниючі болі в правому підребер’ї, непереносимість жирної їжі, проноси, встановлено зниження вмісту альбуміну плазми крові та збільшення часу згортання крові. Найвірогідніше це вказує на: А. Руйнування плазматичних мембран гепатоцитів В. Порушення жовчевиділення (холестаз) *С. Зменшення маси функціональної активності тканини печінки Д. Рак печінки Е. Жирове переродження печінки 89. У хворого, якому терапевт поставив діагноз захворювання печінки, при обстеженні виявлено підвищення концентрації прямого білірубіну та жовчних кислот в сироватці крові. Ці результати свідчать про: А. Посилення руйнування гепатоцитів *В. Порушення жовчевиділення (холестаз)
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 577; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |