Банкрутство і фінансова санація підприємств

Підприємницькі та фінансові ризики в діяльності суб’єктів господарювання, їх мінімізація.

Ризик- це ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом. Фінансовий ризик. Виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв’язані з ймовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням.

Під фінансовим ризиком підприємства розуміється ймовірність винекнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу чи капіталу у ситуацій невизначенності умов здійснення його фінансової діяльності.

Фінансові ризики класифікуються: Ризик зниження фінансової стабільності (або ризик порушення рівноваги фінансового розвитку) підприємства. Ризик неплатоспроможності (або ризик несбалансованої ліквідності)*Інвестиційний ризик. Інфляційний ризик.*Процентний ризик. *Структурний ризик. *Криміногенний ризик.*Валютний ризик *Депозитний ризик.Кредитний ризик. Податковий ризик.

Основна мета управління фінансовими ризиками – мінімізація пов’язаних з ними фінансових втрат.Система управління ризиками включає наступні блоки завдань:

ідентифікацію – процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, що притаманні діяльності конкретного підприємства.

оцінку ризиків – відображення наслідків впливу ризиків та ймовірності їх настання в кількісному виразі;

нейтралізацію ризиків – вжиття відповідних заходів щодо зменшення ймовірності настання ризиків і зменшення наслідків їх впливу.

Система внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків підприємства:

Диверсифікація (один зі способів мінімізації фінансових ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.), Хеджування (метод страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарній, фондовій).), формування відповідних резервів, страхування ризиків страховими компаніями, лімітування концентрації ризику, Уникнення ризику, Розподіл ризиків, Інші методи внутрішньої нейтралізації фінансових ризиків.

У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про банкрутство» банкрутство – це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безперечні вимоги кредиторів до боржника сумарно становлять не менш трьохсот мінімальних заробітних плат, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їхнього погашення строку. Фінансова криза спричиняє неплатоспроможність значної кількості підприємств.

Негативні явища на підприємстві накопичуються поступово. Банкрутство наступає не відразу.

Причини банкрутства підприємств можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні - об'єктивні по відношенню до підприємства-банкрута: світова фінансова криза, різке скорочення попиту на продукцію та падіння цін на неї; підвищення цін на сировину, матеріали, енергоресурси; нестабільна політична та соціально-економічна ситуація в державі тощо. Внутрішні – суб'єктивні, які залежать від керівництва та спеціалістів підприємства: помилки у виборі лінії та стратегії розвитку, широкомасштабних інвестиційних проектів, об'єктів діяльності тощо, несвоєчасна і неадекватна реакція на зміни в ринковому середовищі;, помилки у виробничо-технічній та економічній політиці; нераціональна організаційна структура тощо.

Види банкрутства підприємства: Приховане банкрутство, Навмисне банкрутство. Фіктивне банкрутство

Термін «санація» - це система заходів, що застосовуються для запобігання банкрутства, виведення суб'єкта господарювання із кризи й відновлення або досягнення його прибутковості й конкурентоспроможності в довгостроковому періоді. Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і ліквідація причин їхнього виникнення, відновлення або забезпечення ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу й формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру

Залежно від масштабів кризового стану підприємства. і умов надання йому зовнішньої допомоги виділяють два види санації: а) без зміни статусу юридичної особи. Таку санацію здійснюють із метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан - тимчасове явище;б) зі зміною статусу юридичної особи підприємства.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, у плану санації, можуть бути: реструктуризація підприємства;перепрофілювання виробництва;закриття нерентабельних виробництв; відстрочка й (або) розстрочка платежів, списання частини боргів, про що складається мирова угода;ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника

Дата добавления: 2015-05-23