Поясніть відмінності між фінансовими ресурсами та доходами домогосподарств

Обґрунтуйте, яким чином держава може впливати на рівень доходів і купівельну спроможність домогосподарств.

Фінансові ресурси домашнього господарства відносяться до децентралізованих фінансових ресурсів, тісно пов'язаних з кругообігом фінансових коштів суспільства в цілому. Вплив держави на формування доходів домог-в здійснюється через методи податково-бюджетної і валютної політики, встановлення законодавчих норм. Значний вплив на формування ресурсів домогосподарств здійснюється державою та окремими юридичними особами через систему пенсійного забезпечення, виплату стипендій, безоплатне або пільгове навчання, медичне обслуговування, надання путівок тощо.

Дохід домогосподарства — це загальна сума грошей, яку отримала особа або родина протягом певного періоду (як правило, за рік).

Фінансові ресурси домогосподарства — грошові кошти (власні і залучені), що перебувають у його розпорядженні та призначені для викон. фінансових зобов'язань і здійсн. різного роду витрат (виробничих і споживчих). Вони включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, а також інші надходж.

Фінансові ресурси домогосподарств формуються з доходів,отриманих громадянами шляхом трудової, господар. та іншої діяльності або спадщини. Вони використовуються на оплату товарів і послуг, сплату податків, погаш. боргових зобов’язань та інші цілі. На величину перевищ. доходів над видатками домогосподарства здійснюють депозитні внески у банки, інвестув. Підприємницької діяльності, поповн. страхових фондів тощо.

43. Об’єктивна необхідність і роль страхування у забезпеченні суспільного відтворення та проведенні соціальної політики.

Страхув. — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі наст. події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпеч. поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменш. ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

Суспільне виробництво в цілому, і особливо кожне господарське формув., а також життєдіяльність практично кожної людини об'єктивно мають ризиковий характер, що породжує систему відносин між людьми з метою попередж., подол., зменш. руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків.

Специфіка цієї категорії зумовлена такими ознаками: випадковістю ризику; незвичайністю заподіяної шкоди; можливістю вираж. шкоди в натуральній або грошовій формі; необхідністю попередж., подол. наслідків події і відшкодув. завданих нею збитків. Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійсн. заходів з попередж., подол. або зменш. негатив. впливу ризиків і відшкодув. пов 'язаних з ними втрат.

Для того щоб система заходів з попередж., подол. і відшкодув. втрат була реально можливою, необхідно частину валового продукту спрямовувати на створ. страхового фонду сусп..

Завдяки страхуванню акумулюються великі кошти, які до наст. страхових випадків використовуються передусім як джерело кредитних ресурсів. Страхові поліси можуть слугувати гарантіями поверн. позик. Матеріальні цінності, що їх при кредитуванні приймають банки як заставу, мають бути застраховані. Отже, існує тісний взаємозв'язок між страхув.м і кредитом. Але це не дає підстав для роз­чин. специфічних економічних відносин, що становлять зміст страхув., у поняттях як фінансів, так і кредиту

Страхув., маючи великі можливості маневрув. резервами, є важливою ланкою формув. всієї системи ек. безпеки. Така роль стає можливою тільки за належного рівня розвитку страхової справи.

У страхуванні створюються значні резерви грошових pecypсів, які стають джерелом зрост. інвестицій в економіку

44. Сутність і специфічні ознаки страхування як фінансової категорії.

Страхування с економічною категорією і входить до складу фінансово системи держави. Як і фінансові відносини загалом, страхування зумовлені рухом грошових засобів у процесі розподілу та перерозподілу грошових до ходів і нагромаджень усіх суб'єктів виробництва й обміну. Для страхування властиві економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів та коштів для нагромадження лише з мстою відшкодування матеріальних чи інших втрат (здоров'я, працездатності тощо).

Можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхув.. Це:

1) страхув. пов'язане тільки з перерозподіл. відносинами, які обумовлені наявністю наст. раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. В умовах ринкового господарства поряд з традиційним використ.м можливостей страхув. з захисту від надзвичайних явищ природного характеру (землетруси, урагани, повені та ін.) і техногенних ризиків (пожежі, аварії, вибухи тощо) зростає потреба у підприємців у страховому покритті збитків, що виникають у разі поруш. фінансових і кредитних зобов'язань, неплатоспроможності контрагентів, колив. валютних курсів та дії інших економічних факторів, які призводять до втрат прибутків і реальних доходів.

2) при страхуванні має місце солідарне розклад. завдано збитку між учасниками страхув., що зумовлює поверн. коштів, мобілізованих до страхового фонду. Виникн. таких перерозподільних (розкладкових) відносин обумовлене тим, що випадковий характер заподіяння шкоди спричиняє матеріальні або інші втрати, котрі, як правило, охоплюють не всі господарства, не всю територію даної країни чи регіону, а лише їх частину. Це створює умови для відшкодув. збитків за допомогою солідарного розклад. втрат одних господарств між усіма застрахованими господарствами. При цьому чим ширше коло учасників страхув., тим менша частка в розкладенні збитків припадає на кожного страхувальника. Страхув. стає найбільш ефективним методом відшкодув. збитків, коли в ньому бере участь якнайбільше число страхувальників. Тим самим забезпечується достатня концентрація грошових коштів у єдиному фонді, що називається страховим. Тоді стає можливим відшкодув. максимальних збитків за мінімальних витрат кожного страхувальника;

3) замкнене розклад. збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд. Страхові платежі кожного страхувальника, внесенні в страховий фонд, мають тільки одне признач. — відшкодув. ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. Тому вся сума страхових платежів (без урахув. накладних витрат тієї організації, що проводить страхув.) повертається у формі відшкодув. збитків протягом взятого в розрахунок часового періоду в тому ж територіальному масштабі;

45. Суб’єкти страхових відносин, їх функції.

У страховій справі страховик,страхувальник та застрахований-осн субєкти

Страховики — юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійсн. страхової діяльності. Вони виробляють умови страхув. і пропонують страхові послуги своїм клієнтам.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхув. свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отрим. компенсації (відшкодув.) при настанні страхового випадку.

Застрахований — юридична чи фізична особа, якій належні, страхове відшкодув. у разі наст. страхового випаді У договорах особистого страхув. — особа, на користь якої укладений договір страхув. і яка має право отримати компенсацію при настанні страхового випадку чи викупну суму за і строкового розторгн. договору. Застрахований може бути одночасно і страхувальником, якщо уклав договір стосовно себе і сплатив страховий внесок. Крім того, може виділятись такий суб’єкт як отримувач страхового відшкодув. у тих випадках, коли його не може отримати застрахований.

46. Функції страхування.

Головною, визначальною є ризикова функція, оскільки страховий ризик як імовірність збитків безпосередньо пов'язаний з основним призначенням страхув. — над. грошової допомоги постраждалим господарствам або громадянам. Саме в рамках ризикової функції відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхув. у зв'язку з наслідками страхових подій. Страхув. виконує також попереджувальну функцію пов'язану з використанням частини страхового фонду на зменш. наслідків страхового ризику. У страхуванні життя категорія страхув. найбільшою мірою зближується з категорією кредит і при заощадженні за договором страхув. на дожиття обумовлених страхових сум. Заощадж. грошових сум за допомогою страхув. на дожиття пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного статку. Отже, страхув. може мати і нагромаджувальну функцію.

Контрольна функція страхув. випливає з указаних вищі трьох специфічних функцій і проявляється одночасно з ними і конкретних страхових відносинах в умовах страхув.. Відповідно до вимоги контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним провед.м страхових операцій.

Функції страхув: 1) ризикова: полягає в передані за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями. Чим вище ймовірність і розмір ризику, тим і плата за його утрим. більша. Процес купівлі продажу страхової послуги.2) ф-ція створ. та використ. страх резервів (фондів). стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу. Кожний страховик створює систему страхових резервів. Формув. страхових фондів-це чпочіб концентрації та використ. послуг. 3) Ф-ція заощадж. збитків. Виплати пов’язані із втратою життя і здоровя внаслідок нещасного випадку, становлять менше як 10%. Решта припадає на стр-ня. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку до події. 4) Превентивна ф-ція. Учасники стр-ня, і насамперед страховики иа страхув, зацікавлені зменшити наслідки страхових подій.

47. Об’єкти страхових відносин. Обов’язкове та добровільне страхування.

Об’єктом страхових відносин завжди повинен виступати законний майновий інтерес страхувальника щодо матеріальних і грошових цінностей (майно, прибуток від підприємницької діяльності), або цивільної відповідальності страхувальника з приводу можливого заподіяння шкоди внаслідок його діяльності або бездіяльності, або щодо особистих благ, котрими людина володіє – її життя, здоров’я, працездатності, пенсійного або ритуального забезпеч., котрі вона ризикує втратити у зв’язку з наст.м певних випадкових подій у період страхув.. Об'єкти — життя, здоров'я і працездат­ність страхувальників або застрахованих,майно в різних його видах:

рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи

відповідальність за шко­ду, нанесену страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За формою провед. розрізняють обов’язкове та добровільне страхув..

Обов'язкове страхув. реалізується через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхув., страхув. на випадок безробіття. Функції страховика тут виконує держава в особі уповноважених органів, страхувальників — роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахованими є громадяни. Страхові платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соціального страхув. і фонду сприяння зайнятості насел.. Страхове відшкодув. здійснюється у формі пенсій — при повній чи частковій втраті працездатності; допо­мог— при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті. добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України " Про страхування".

48. Галузі страхування та їх характеристика. Форми страхування.

Класифікація за об'єктами страхув. передбачає виокремл. трьох галузей:

• особистого страхув.- це галузь страхув, в якій обєктом страхових відносин є життя, здоровя, працездатність та пенсійне забезпеч людини (об'єкти — життя, здоров'я і працездат­ність страхувальників або застрахованих);

• майнового страхув. – це гал стр, в якій обєктом страхув. є майно, що належить юридичним та фізичним особам(об'єкти — майно в різних його видах:

рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);

• страхув. відповідальності- гал стр, де обєктом є відповідальність перед третіми особами в разі, якщо їм внаслідок діяльності або бездіяльності страхувальника буде завдана шкода. (об'єкт — відповідальність за шко­ду, нанесену страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).

Виділяють:

— добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону України " Про страхування".

— обов'язкове - це страхування, яке здійснюється відповідно до законодавчих норм, згідно з яким страховик зобов'язується страхувати відповідні об'єкти, а страхувальники — вносити належні страхові платежі (страхування майна сільськогосподарських підприємств, страхування пасажирів і військових).

Дата добавления: 2015-05-23