Макрофінансове бюджетування в системі бюджетного менеджменту

Програмно-цільовий метод бюджетування (ПЦМ) виник у 1960-х роках у США (під час планування діяльності Міністерства оборони) внаслідок перегляду способів фінансування надання державою послуг з метою запобігання нераціональному витрачанню бюджетних коштів. ПЦМ має тривалий і успішний досвід застосування у США, країнах західної Європи, де розроблено та успішно застосовуються різні аналітичноуправлінські технології оптимізації бюджетів програмно-цільового характеру.

ПЦМ дає змогу досягти кращих результатів, підвищити якість гарантованих державою послуг за ефективного використання бюджетних коштів.

При цьому горизонт бюджетного планування визначається періодом, протя-

гом якого можна досягти поставлених цілей (отриманий соціальний чи економічний ефект), а не обмежується одним роком (бюджетним періодом). Базовим елементом системи державного фінансового контролю в разі застосування ПЦМ є персональна відповідальність керівників органів державного сектора перед парламентом і громадськістю.

В Україні під час планування бюджетів застосовується успадкований від попередньої системи адміністративної економіки постатейний (традиційний) метод, за якого видатки плануються на 1 рік шляхом калькулювання витрат на види діяльності та адміністративні потреби бюджетних установ з урахування норм і нормативів. Бюджетне планування зводиться до розрахунку необхідних витрат для здійснення діяльності бюджетних установ без оцінки кінцевих соціально важливих результатів; під час формування бюджету на наступний рік головна увага приділяється плануванню фінансових показників, а аналіз і оцінка досягнутих суспільно значущих результатів не проводиться. Постатейний (функціональний) метод планування видатків, що засто совується в Україні, є стандартизованою процедурою здійснення видатків на постійно виконувані державою функції. Програмно-цільовий метод, на відмі ну від постатейного, спрямований на одержання конкретних результатів.

Технологія програмно-цільового бюджетування у світовій практиці стосується також формування доходів, оскільки будь-яке відділення джерел утворення коштів від напрямів їх використання призведе до деформації цього інструменту управління державними коштами. В Україні спроба впровадження програмно-цільового бюджетування обмежується виключно видатками місцевих бюджетів, а програмно-цільовий метод розглядається як метод управління видатками бюджету в середньостроковій перспективі. Здійснення середньострокового бюджетного планування у розвинених країнах передбачає, що процес планування бюджету на наступний рік повинен починатися з уточнення показників першого року затвердженого середньострокового плану, що забезпечує послідовність бюджетно-податкової політики. Саме середньостроковий план (затверджений у Бюджетній резолюції) є основою бюджетної політики

Дата добавления: 2015-05-23