Марксистська соціологія, її вплив на подальший розвиток соціології як науки

Фрідріх Енгельс — моністична модель соціол. науки, що вивчає соціальні процеси та явища, спільності, ін-ти, суспільство з позиції доктрини матеріаліст, розуміння історії, діалектичного способу мислення і використовується як соціально-інженерна технологія управління суспільством та його перетворення. Іншими словами, ні своїм предметом, ні конкретно-наук. методами, ні проблематикою С. м. принципово не різниться під соціології взагалі, частиною якої вона є, а лише заг. кутом зору чи предмет, філос. методологією та методом, світоглядною основою і соціотехнол. призначенням. Останнє означає, що перед С. м. висуваються пізнавальні завдання щодо цілеспрямованої зміни соціального світу, тобто ця наука має виконувати, окрім звичайних пізнавальних функцій, ще й прикладну - не просто надавати традиційні соціол. рекомендації", а виступати як соціальна технологія та інженерія.

Базис-надбудова (система матеріально-виробничих відносин - першооснова, "базис", на якому ґрунтуються інші відносини людей - правові, політичні, ідеологічні (надбудова). Економічна сфера набуває значення первинної субстанції, або є незалежною змінною щодо інших соціальних явищ і процесів). Органічної цілісності суспільства (суспільство - організм, всі елементи якого підпорядковані єдиній меті).

Діалектичного розвитку суспільства (орієнтує на вивчення процесів суспільної динаміки як певних фаз, де гармонійні зв'язки порушуються дисонансами і конфліктами, розв'язання яких дає підставу до відновлення гармонії на якісно новому рівні). Відштовхуються від натуралістичних установок позитивізму, який вимагає розглядати соціальні явища як об'єктивні явища та факти і будувати суспільствознавство за взірцем природознавства, з характерними для останнього причинно-наслідковими поясненнями процесів та явищ оточуючого світу.

Головне — вивчення не суспільства загалом, а його структурних одиниць, їх функцій та взаємозв’язків.

— Заклав основи структурного функціоналізму.

— Головна праця «Основи соціології» (1896 р.), в якій він робить висновок: перемагає те суспільство, в якому більша кількість людей пристосовується до промислової праці, але при цьому владні структури поважають особисті потреби та інтереси.

— Вважав, що розвиток суспільства відбувається за законами природної еволюції, які людина змінити не в змозі (і не потрібно).

— Центральне поняття — еволюціонізм (еволюція — інтеграція матерії; еволюційний підхід — вивчення кожного явища в його розвитку).

— Індивідуаліст (людина творить себе і суспільство; суспільство існує заради добробуту його членів).

— Ідеолог лібералізму (вільна людина від догм, традицій, державного та суспільного примусу).

Марксистська соціологічна теорія порушує позитивістський принцип об’єктивності наукового знання, відкрито стаючи на захист одного класу — пролетаріату і відверто прагнучи знищення іншого класу — буржуазії. Тому вона є не лише і не стільки теорією, скільки ідеологією і політичною практикою, закликом до насильницького повалення буржуазного ладу.

Соціологічний позитивізм прагне будувати свої концепції на базі дослідних даних. Марксизм в соціології приділяє значну увагу інтерпретації категорій і понять, залишаючи поза розглядом проблему надійності емпіричної бази і зв’язок між емпіричним і теоретичним рівнями дослідження. Далі це призведе до однобічності трактування капіталізму і нехтування його нових ознак: підвищення рівня життя пролетаріату; зростання середнього класу; успішність здійснення реформ і раціонального планування тощо.

8. Сім'я як соціальний інститут. Сім'я та шлюб. Соціальні функції сім'ї.

Окрему спеціальну соціологічну теорію - соціологію сім'ї - започаткував Льюіс Генрі Морган. Основна праця Л. Моргана "Давнє суспільство" (1877 р.). Вчений розробив наукову теорію розвитку сім'ї, яка суперечить концепції її божественного походження. Сім'я як найважливіший соціальний інститут досліджувалася класиками соціології - Л. Морганом, Ф. Енгельсом, М. Ковалевсь-ким, Ф. Ле Пле, Б. Малиновським, О. Контом, Е. Дюркгеймом, П. Сорокіним, Г. Спенсером та ін.

Соціологія сім'ї - галузь, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних соціально-економічних і культурних умовах.Об'єкт соціології сім'ї - сім'я та шлюб.

Сім'я - об'єднання на шлюбі або кровному спорідненні, усиновленні людей, що пов'язане спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю за виховання дітей, піклуванням про рідних та взаємодопомогою. Водночас, це особлива форма взаємодії, мала контактна група людей.Сім'я - більш складана система відносин, ніж шлюб, оскільки вона, зазвичай, об'єднує не тільки подружжя, а й їхніх дітей, а також інших родичів та близьких.

Шлюб - це історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством система відносин між чоловіком і жінкою, що встановлює їхні права і обов'язки один щодо одного та щодо дітей та рідних. Через шлюб суспільство впорядковує і санкціонує статеве життя, встановлює подружні та батьківські права та обов'язки.Основною особливістю шлюбу є те, що це інститут, який регулює відносини подружжя, на відміну від сім'ї - інституту, що регулює також і відносини між батьками й дітьми.Юридичне оформлення шлюбу накладало обов'язки не тільки на подружжя, але і на державу, що санкціонувала цей союз і повинна була забезпечувати соціальний контроль за його функціонуванням.

- шлюбні або кровноспоріднені зв'язки між усіма її членами;

Соціальні функції сім'ї До основних функції сучасної сім'ї найчастіше відносять: репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвіллєву, рекреаційну, емоційну, сексуальну, соціального захисту.

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворення суспільства	Задоволення потреби в дітях
Виховна	Соціалізація молодого покоління,підтримка культурної неперервності суспільства	Задоволення потреб у батьківстві,контактах із дітьми, їхнього виховання, самореалізації в дітях
Господарсько-побутова	Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми	Одержання господарсько-побутових послуг одними членами сім’ї від інших
Економічна	Економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів суспільства	Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги
Сфера первинного соціального контролю	Моральна регламентація поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності і зобов’язань у стосунках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього покоління	Формування і підтримка правових і моральних санкцій за неналежну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї
Сфера духовного спілкування	Розвиток особистості членів сім’ї	Духовне взаємозбагачення членів сім’ї. Зміцнення дружніх основ шлюбного союзу
Соціально-статусна	Надання певного соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури	Задоволення потреби у соціальному просуванні
Дозвільна	Організація раціонального дозвілля, соціальний контроль у сфері дозвілля	Задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля, взаємозбагаченні інтересів
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія	Одержання індивідами психологічного захисту, емоційної підтримки в сім’ї, задоволення потреб в особистому щасті і коханні
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних потреб

Функції сім'ї залежать від конкретних культурно-історичних умов її життєдіяльності.