Розрізняють стратегічне і оперативне управління фінансами

Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент. Стратегічне управління - це управління фінансами на перспективу, і виражається воно у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення агропромислового комплексу, вирішення соціаль­них проблем тощо.

Оперативне управління фінансами здійснюють Міні­стерство фінансів України; дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій; фінансові служби міністерств, підприємств та організацій.

Розподіл функцій в управлінні фінансами між держав­ними органами є наступним.

Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, у т. ч. з фінансових питань, затверд­жує Державний бюджет України та здійснює контроль за його виконанням в особі Рахункової палати, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики в сфері фінансів.

Президент України як глава держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом для здійснення своїх повноважень, консультативні, дорадчі та інші допо­міжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верхов­ною Радою, має право вето щодо цих законів із наступним поверненням їх Верховній Раді на повторний розгляд.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади забезпечує проведення фінансової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організовує розробку проекту закону про Державний бюджет і забезпечує його виконання.

Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів:

- реалізує державну фінансову політику;

- складає проект Державного бюджету;

- організовує виконання Державного бюджету;

- контролює виконання Державного бюджету та складає звіт про його виконання;

- забезпечує захист фінансових інтересів держави, здійснює контроль за дотриманням фінансового законодавства;

- проводить методичну роботу з питань фінансового та бюджетного планування;

- здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом;

- розробляє пропозиції по удосконаленню податкової політики;

- здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів,

- бере участь в роботі керівних органів фондових бірж;

- вивчає валютно-фінансові проблеми в сфері міжнародного економічного співробітництва;

- готує і подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій та членства в них тощо.

До 1996 року в складі Міністерства фінансів знаходи­лася Державна податкова служба України. Але пізніше вона була відокремлена від Міністерства фінансів (що було аргументовано метою посилення контролю за справ­лянням податків) і набула статусу окремого міністерства.

При Міністерстві фінансів України діють Державна контрольно-ревізійна служба та Державне казначейство.

Державне казначейство України було створене у 1995 році з метою ефективного управління коштами Держав­ного бюджету. Основними завданнями казначейства є:

Органи місцевого самоврядування у сфері фінансів мають такі повноваження:

- самостійно розробляють, затверджують і виконують відпо­відні місцеві бюджети;

- використовують вільні бюджетні кошти, додатково отри­мані в процесі виконання місцевих бюджетів;

- мають право встановлювати розміри ставок місцевих податків і зборів, перелік яких затверджується Верховною Радою України;

- мають повноваження в галузі ціноутворення;

- мають право здійснювати місцеві позики, випускати цінні папери та організовувати грошово-речові лотереї;

- можуть виступати гарантами під надання кредитів під­приємствам і установам, що належать до комунальної власності тощо.

Дата добавления: 2015-05-23