Фінансова політика держави: сутність, завдання та основні напрямки її здійснення

У кожній державі реалізується певна економічна політика, яка впливає на всі стадії суспільного відтворення. Важливою складовою економічної політики держави є фінансова політика держави – це комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності суб’єктів господарювання та фінансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей.

Зміст фінансової політики включає такі ланки:

1. Вироблення науково обґрунтованих концепцій (системи поглядів) розвитку фінансів.

2. Визначення основних напрямків використання фінансів як на перспективу, так і на поточні потреби.

3. Здійснення практичних дій, направлених на досягнення поставлених цілей.

Головна метафінансової політики полягає у підвищенні рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями.

Завдання фінансової політики – забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізацію тієї чи іншої державної програми економічного чи соціального розвитку.

Проявляється фінансова політика у:

- фінансовому законодавстві;

- системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів (найважливішими з яких є податки);

- перерозподілі фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами;

- структурі доходів і видатків бюджетів тощо.

Залежно від рівня економічної системи виділяють:

- фінансову політику держави (макрорівень);

- фінансову політику суб'єктів господарювання — підприємств, установ, організацій та домогосподарств (мікрорівень);

- фінансову політику міжнародних організацій і фінансових інституцій (рівень світового господарства).

Залежно від тривалості періоду і характеру завдань, які виконує політика виділяють:

- фінансова стратегія – довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, та передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією держави.

- фінансова тактика – фінансова політика, яка спрямована на вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства шляхом своєчасних змін способів організації фінансових зв’язків, перегрупування фінансових ресурсів.

Фінансова політика також поділяється на:

- Безперспективна – не містить в собі основних концепцій розвитку фінансів, тобто орієнтована на задоволення поточних потреб.

- Нереалістична – обмежена тільки виробленням напрямків, концепцій без підкріплення їх фінансами і конкретними практичними діями.

Отже, фінансову політику можна розглядати як цілеспрямовану діяльність держави та інших суб'єктів господарювання у сфері формування, розподілу і використання фінансових ресурсів задля досягнення поставленої мети.

Реалізація фінансової політики відбувається через фінансове право, фінансову систему та фінансовий механізм.

Фінансове право – сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини на етапах мобілізації, розподілу, використання фінансових ресурсів.

Фінансова система - організована сукупність взаємопов’язаних фінансових інститутів, фінансових інструментів, фінансового ринку, які функціонують у визначеному правовому полі і забезпечують реалізацію всіх фінансових функцій, необхідних для діяльності держави та ринкової економіки.

Фінансовий механізм – сукупність правових, економіко-організаційних, фінансових методів, засобів, інструментів та важелів регулювання з метою формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для забезпечення розвитку держави, суб’єктів господарювання, домогосподарств.

В сучасних умовах розвитку економічних процесів в Україні держава повинна проводити фінансову політику, спрямовану на:

- формування та ефективне використання бюджету розвитку, формування «точок зростання» інформаційної економіки;

- удосконалення форм, методів взаємовідносин національної економіки із державним бюджетом;

- реформування податкової системи в контексті встановлення більш жорстких методів і форм податкового контролю, оптимізації податкового навантаження;

- створення ефективної системи соціального захисту населення;

- стабільність курсу національної валюти;

- підвищення ефективності регулювання діяльності банківських установ через облікову ставку НБУ, зменшення відсоткових ставок на кредитні ресурси, встановлення більш жорстких нормативів регулювання адекватності банківського капіталу, встановлення оптимальної межі іноземного капіталу у банківському секторі України тощо;

- розвиток діяльності структурних складових фінансового ринку.

- легалізацію тіньових капіталів, зменшення питомої ваги «тіньового сектора» економіки;

- демонополізацію і створення конкурентного економічного середовища;

- забезпечення вигідного для розвитку національної економіки структури експорту та імпорту;

- створення умов для раціонального використання природних ресурсів, заборона технологій, що загрожують здоров’ю людини.

Напрями фінансової політики:

1. Постійне сприяння розвитку виробництва, підтримання підприємницької активності та підвищення рівня зайнятості населення.

2. Мобілізація і використання фінансових ресурсів на забезпечення соціальних гарантій.

3. Вплив за допомогою фінансового механізму на раціональне використання природних ресурсів, заборону технологій, цю загрожують здоров'ю людини.

Дата добавления: 2015-05-23