Соціоінженерія

Поворот до емпіричної соціології актуалізував питання: що може соціологія і чи повинен соціолог брати участь у прийнятті управлінських рішеннях та відповідати за них? Класики соціології відповідали: "Ні". У рамках емпіричної соціології на поставлене запитання давалася інша відповідь: "Так". Прикладні дослідження конкретних ситуацій обслуговували соціальні організації, забезпечували управлінський персонал новою соціологічною та соціально-психологічною інформацією для прийняття оптимального управлінського рішення. З огляду на це, соціолог втручався в консультативно-управлінську діяльність. Це, у свою чергу, визначало необхідність та адресність емпіричної соціології – корисність соціологічних досліджень була зрозуміла та визнана урядовими органами, діловими та політичними колами. Регулярні консультації з соціологами, замовлення соціологічним центрам стали нормою прийняття управлінських рішень. Все це визначало "затребуваний", службово-емпіричний характер емпіричної соціології і обумовило залучення соціолога до розробки планів соціального розвитку на всіх рівнях соціальної політики.

Сформована на стику прикладної соціології, соціальної психології і соціального управління діяльність отримала назву "соціоінженерної діяльності". Соціоінженерна діяльність, або "інжинірінг" - запозичений західний термін, визначалася наданням комплексу самостійних консультативних послуг з регулювання та соціального контролю різних організаційних структур для вирішення соціальних завдань.

Хоча, як науковий термін "соціальна інженерія" усталилась в американській соціології з початку 60-х років, сама ідея та практичні принципи почали потроху проявлятися з 30-40 років XX ст. в рамках так званої "людської інженерії", що ставила за мету використання наукових даних про потреби, можливості та слабкі сторони людського організму при конструюванні машинних систем. Першочерговим основним колом проблем було підвищення безпеки праці, забезпечення комфортності в системі "людина-машина". В подальшому, спеціалісти в галузі соціальної інженерії почали займатися головним чином соціальними проблемами на виробництві, застосовуючи в своїй дослідницькій та практичній діяльності дані соціології, соціопсихології, фізіології, економіки. В післявоєнний період мотиви соціальної інженерії почали широко застосовуватися в оборонній промисловості США, індустріальній соціології, військовій соціології, в дослідженнях пропаганди та комунікацій. З 40-х до 60-х років число такого роду центрів соціальної інженерії збільшилося до 130. Ідею та принципи дедалі частіше почали використовувати у виборчих технологіях.

Так чи інакше прикладні дослідження дали можливість політикам, підприємцям, менеджерам та іншим краще зрозуміти соціальний світ і впливати на нього найбільш надійними методами.

Контрольні запитання:

1. Основні кроки становлення емпіричної соціології у США.

2. Поява та розвиток соціоінженерії

Дата добавления: 2015-05-23