Переклад як форма міжлітературних зв’язків

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2–3.

ЗАВДАННЯ

Генетично-контактний підхід до літератури

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ПРАКТИКУМ

МОДУЛЬ І

1. Сутність генеалогічної та контактологічної методик дослідження. Зовнішні та внутрішні міжлітературні зв’язки. Категорії міжлітературної комунікації: вплив, рецепція, запозичення на рівні сюжету, мотивів, персонажів, композиційних, стильових та інших поетикальних форм. Поняття літературної традиції.

2. Безпосередні й опосередковані літературні контакти. Різновиди зовнішніх контактів: обмін книжками; взаємне рецензування; листування митців; спільні виступи письменників на авторських літературних вечорах.

3. Еміграція як чинник налагодження міжкультурних контактів і взаємопізнання. Нью-Йоркська група митців і Київська школа поетів.

4. Принципи дослідження творчих зв’язків. Огляд окремих праць („Адам Міцкевич в українській літературі” (1885) І. Франка, „Гете в русской литературе” (1982) В. Жирмунського, „Шекспір в українській літературі” (1976) М. Шаповалової, збірники „Адам Міцкевич і Україна” (1999), „Юліуш Словацький і Україна” (2000), „Романтизм між Україною і Польщею” (2003), „Українсько-польські літературні контакти доби бароко” (2004), „Українська школа в літературі і культурі українсько-польського пограниччя” (2005), „Мовно-культурологічний діалог слов’янства” (2006) та ін.).

Підготуйте повідомлення за темами (на вибір):

1. Празька поетична школа: персональний склад і особливості творчості.

2. Нью-Йоркська група: персональний склад і особливості творчості.

3. Київська поетична школа: персональний склад і особливості творчості.

4. Контакти Є. Маланюка з представниками польської групи „Скамандер”.

5. Зв’язок Нью-Йоркської групи митців і Київської школи поетів.

6. Творча група „Бу-Ба-Бу”.

7. Листування між письменниками як чинник літературного розвитку.

Література

1. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник / В. Будний, М. Ільницький. – К.: Вид-во Києво-Могилянської акад., 2008. – 432 с.

2. Галич О. А. Історія літературознавства / О. А. Галич. – Луганськ: Знання, 2002. – 252 с.

3. Галич О. Теорія літератури / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.

4. Наєнко М. Українське літературознавство. Школи, напрями, тенденції / М. Наєнко. – К.: Академія, 1997.

5. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика / Д. Наливайко. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2006. – 347 с.

6. Наливайко Д. С. Україна очима Заходу / Д. С. Наливайко. ─ видання друге, доповнене. ─ К.: Грамота, 2008. ─ 782 с.

7. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи: антологія / ред. Д. Наливайко. ─ К.: Києво-Могилянська академія, 2009. ─ 487 с.

1. Форми і різновиди перекладу. Праця з оригіналом. Категорії „еквівалентність”, „адекватність”, „трансформація” і „деформація”.

2. Поняття буквального перекладу, підрядника, вільного перекладу, художнього перекладу, адаптації, переспіву.

3. Проблеми перекладу і тлумачення Біблії (переклад „сімдесяти тлумачів”; німецька Біблія Мартіна Лютера; англійські переклади Біблії. Українські переклади Біблії (переклад Франциска Скорини, Острозька Біблія, Пересопницьке Євангеліє; переклади Пантелеймона Куліша, Івана Полюя, Івана Нечуя-Левицького, Івана Хоменка – за редакцією Василя Барки, Ігоря Костецького та Михайла Ореста, переклади Митрополита Іларіона та Філарета).

4. Українська перекладацька школа. „Позичена кобза” Пантелеймона Куліша. Перекладацька спадщина Івана Франка. Володимир Самійленко та його плеяда. Книга „Пальмове гілля” Агатангела Кримського. Перекладацький досвід неокласиків (Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (Юрій Клен)).

5. Переклади Григорія Кочура, Миколи Лукаша, Василя Мисика, Михайла Ореста, Ігоря Качуровського.

Дата добавления: 2015-05-23