Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави

Історичні форми демократії

Кожному істор. типові держави, кожній сусп­льно-економ. формації відповідала своя форма демократії. У рабовласн. демократії раби були вилучені з системи громадянс. відносин. Тільки вільні громадяни користувалися правом обирати держ. чиновників, брати участь у народних зборах, володіти майном тощо. За феодалізму елементи де­мократії почали зароджуватися у формі представн.установ, що обмежували абсол. владу монархів Великий прогрес у розвитку демократії започаткували утвердження капіталізму й перемога бур­жуазних революцій в Англії, Франції, інших країнах. Ліквідація кріпацтва і скасування феодальних привілеїв зумовили появу комплексу демократ. Ін-тів і процедур, більшість із яких використовується й нині.Життя розвінчало міф про«соціаліст.демократію», яка нібито була вищим типом демократ. устрою суспі­льства. За часів «тоталіт. соціалізму» сталося не роз­ширення і збагачення змісту демократії, а навпаки — різке його збіднення, звуження і згортання (репресії, обмеження прав і свобод та ін.). Демократизм суспільства був фальши­вим і декоративним, хоча пропаганда й нав'язала значній частині населення ілюзію народовладдя. Розпочатий у роки хрущовської «відлиги» процес демократизації суспіл. життя було спершу загальмовано, а потім і взагалі згорну­то. Непослідовним виявився курс на демократизацію і в перебудов. період. Значною мірою труднощі переходу до демократ. форм ор-ації нашого суспільства зумов­лені дією тоталіт. і авторит. традицій.Для утвердження демократії необхідна висока полі­тична культура населення, і саме в процесі демократиза­ції така культура формується. Утвердитись повністю й відразу демократія не може. Для цього необхідно здійс­нити комплекс заходів у різних сферах суспільного жит­тя, змінити існуючі соціал.-політ.структури, сфор­мувати демократ.тип політ. культури.
Демократія — явище, що постійно розвиваєтьсяПоняття «демократія» використов. не тільки для характеристики істор. типів держ.-політ. устрою, а й на означення політ. процесу з від­повідними методами і процедурами, що забезпечують участь народу в управлінні державою, всіма суспіл. справами. Вживається воно і стосовно ор-ції та дія­льності окремих політ. і соціал. структур у різ­них сферах суспіл. життя.

сутність держави - ​​означає встановити чиїм інтересам воно служить.
Звідси існує 2 підходи до визначення сутності держави:
1. Класовий підхід Тобто сутність держави в тому, що один економічно панівний клас нав'язує свою волю всьому суспільству.
2. Загальносоціальні підхід Тобто сутність держави полягає в тому, що воно об'єднує все суспільство, дозволяє виникаючі протиріччяконфлікти, служить засобом досягнення згоди і компромісу.

Дата добавления: 2015-05-23