Чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання страхової діяльності пов’язані з
Захистом страхувальника
Економічною політикою, що проводиться державою
Головною метою державного регулювання страхової діяльності є забезпечення формування страховиками достатнього обсягу коштів, за рахунок яких вони зможуть виконати свої зобов'язання перед страхувальниками за будь-яких обставин, тобто забезпечення платоспроможності кожного конкретного страховика.
Напрямки державного регулювання розвитку страхового бізнесу
пряма участь держави у становленні системи страхового захисту майнових інтересів;
законодавче регулювання (прийняття державою базових законів та нормативно-правових актів);
здійснення спеціального нагляду за діяльністю відповідно до інтересів страхувальників та загальнодержавних потреб.
Методи впливу держави на здійснення страховоїдіяльності
Прямі
Непрямі
До ринкових, тобто непрямих методів державного регулювання відносяться проведення державою спеціальної податкової (фіскальної) політики, а також тарифної, цінової, кредитної, грошової та інвестиційної політики.
Пряме державне втручання в механізм функціонування страхового бізнесу здійснюється за допомогою:
1) законодавчої бази;
2) нагляду за страховою діяльністю.
Система законодавства щодо регулювання страхової діяльності
Загальне законодавство
Спеціалізоване страхове законодавство
Підзаконні акти
Система заходів прямого державного регулювання включає
реєстрацію страхових компаній;
видачу ліцензій на проведення певних видів страхування;
здійснення контролю за діяльністю страховиків.
Принципи взаємовідносинстраховика та держави
страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава — за зобов'язаннями страховика;
не допускається, за винятком обов'язкових видів страхування, страхування життя, майна громадян, перестрахування, страхування експортно-імпортних поставок під гарантію держави та діяльності страхових посередників, будь-яке централізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо) розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового відшкодування), умов укладання страхових договорів, взаємовідносин страховика та страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України;
утручання в діяльність страховиків з боку державних та інших органів забороняється, якщо воно не пов'язано з повноваженнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків.
держава гарантує дотримання й захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції в здійсненні страхової діяльності;
Ліцензування страхової діяльності здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. Вона відповідно до вимог нормативно-правових актів України щодо страхування видає фінансовим установам ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного ст. 6,7 Закону України "Про страхування".
Ліцензії видають на такий строк:
На страхування життя — безстрокові.
На види страхування, інші, ніж страхування життя, — три роки. При повторній видачі ліцензії на даний вид страхування, якщо до страховика протягом попереднього терміну користування ліцензією не застосовували заходи впливу, — 5 років. Якщо до страховика були застосовані заходіввпливу, повторно ліцензія може бути видана строком на 3 роки.
Документи, що подаються для отримання ліцензії на провадження страхової діяльності:
— заява про видачу ліцензії встановленого зразка;
— копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до единого державного Реєстру підприємств та організацій України (надалі — ЄДРПОУ), засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;
— копія установчих документів, засвідчених в установленому законодавством порядку;
— довідка з банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують формування та розмір сплаченого статутного фонду;
— довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудиторською фірмою (аудитором), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю та акціонерного товариства;
— правила (умови) страхування;
— економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;
— інформація про учасників страховика;
— інформація про голову виконавчого органу та його заступників, яка має бути підписана керівником страховика і скріплена печаткою, копія диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економічну або юридичну освіту, копія диплома головного бухгалтера страховика про вищу економічну освіту, засвідчені печаткою страховика і відповідним підписом;
— інформація про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.
— затверджені в установленому порядку правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу;
— завірену заявником копію документа про призначення працівника, відповідального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, з інформацією про керівних посадових осіб або фахівців, які є відповідальними за проведення фінансового моніторингу.
Страхова компанія, якій потрібно отримати ліцензію на свою діяльність, змушена дотримуватися таких умов:
1. Створювати організацію необхідно як командитне або повне товариство або товариство з додатковою відповідальністю.
2. Страховик повинен мати не менше 3 учасників.
3. Слід прописати в статутних документах всі види діяльності компанії.
4. При створенні страховика або можливе збільшення статутного фонду, допускається сплата тільки в грошовій формі.
5. Для формування статутного фонду не можна використовувати резервний фонд, векселі, кредитні кошти і нематеріальні активи.
Не пізніше 30-ти днів з дня надходження заяви та всіх необхідних документів від заявника Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;
невідповідність заявника, згідно з поданими документами, Ліцензійним умовам.
Після видачі фінансовій установі ліцензії на право провадження конкретних видів страхування інформацію про страховика вносять до единого державного Реєстру страховиків України.
Підставами для анулювання ліцензії є:
— заява страховика про анулювання ліцензії;
— рішення про скасування державної реєстрації страховика;
— виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих страховиком для одержання ліцензії;
— рішення про застосування заходів впливу;
— неможливість страховика забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для страхової діяльності, зокрема початок відповідно до вимог нормативно-правових актів процедури ліквідації страховика;
— нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом 12 місяців з дати її видачі.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление