Розкрийте сутність державної політики, назвіть її різновиди та функції

Білет 4

Назвіть суб’єкти та об’єкти політичного процесу, їх взаємодію та відносини (на прикладі виборчої кампанії в українському суспільстві).

Основними суб’єктами політичного процесу є політичні інститути, основні з яких – держава і громадське суспільство, а також політичні партії, суспільні організації, групи за інтересами, окремі громадяни. З багатьох дій та взаємодій різних суб’єктів складається загальний хід та результати макропроцесу, який, в свою чергу, складається з мікропроцесів або субпроцесів. Наприклад, діяльність політичного інституту полягає не тільки в його здатності приймати ефективні рішення, але й у взаємодії різних груп, що проштовхують свої інтереси через даний інститут, в реалізації кар’єрних планів різних громадян в рамках даного інституту і т.д. Тому при аналізі враховуються як макрорезультати, так і мікропроцеси, що їх формують.

Діяльність суб’єктів політичного процесу характеризується такими показниками, як потенціал, вид дії, спосіб взаємодії. В якості об’єкту політичного процесу виступає, зазвичай, суспільство, що складається з різних класів і соціальних груп, а також індивідів.

Існують різні варіанти політичної взаємодії: конфронтація, нейтралітет, компроміс, союз, консенсус. В основі даного поділу лежить принцип співвідношення соціальних інтересів і політичних позицій суб’єктів, що вступають в контакт.

Сутність понять "політика" і "державна політика". Політика (грецьк. politike — мистецтво управління державою) — державні або громадські справи. До сфери політики належать передусім участь у справах держави, напрям держави, визначення форм, завдань, змісту діяльності держави1. За систематизацією В. Токовенка, політика — це:
• боротьба за виборення та утримання державної влади;
• використання влади для управління суспільством у загальносуспільних, класових, кланових або особистих інтересах;
• програма дій або утримання від них, спрямовані на розв'язання суспільно значущих проблем;
• система державних інститутів і система недержавних громадських організацій, партій, рухів, які мають на меті вплив на функціонування та розвиток інститутів державної влади;
• напрацювання системи правил гри у суспільстві, законотворчість, націлена на регуляцію суспільного життя;
• певні процеси в суспільстві, зміни в його найважливіших інститутах, законах, нормах, суспільній свідомості та масовій поведінці громадян, а також суспільно значущі дії індивідуальних та групових суб'єктів, тобто свого роду потік суспільно важливих дій і подій;
• система цінностей, установок та норм громадян стосовно владних інститутів;
• різновид індивідуальної та групової діяльності, спрямованої на участь у владі, або вплив на владу;

Види, форми і напрями державної політики.

У межах державної політики виділяють:

• державну політику національної безпеки України (Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України" (Відомості Верховної Ради, України (ВВР). — 1997. — № 10, ст. 85);

• державну економічну, державну регуляторну і державну промислову політику (Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 272 затверджено "Концепцію державної промислової політики України");

• державну політику інформатизації (Указ Президента України від 13 березня 1995 р. № 206 "Про утворення Національного агентства з питань інформатизації";

• державну регіональну політику (Указом Президента України від 25 травня 2001 р. № 341/2001 затверджено "Концепцію державної регіональної політики");

• державну житлову політику (Постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 р. № 254/95-ВР схвалено "Концепцію державної житлової політики");

• державну корпоративно-дивідендну політику (на засіданні Урядового комітету економічного розвитку, Протокол № 9 від 5 квітня 2001 р., схвалено "Концепцію корпоративно-дивідендної політики держави");

Дата добавления: 2015-05-23