Закон попиту

План.

1. Характеристика ринкового господарства. Види ринку.

2. Закон попиту та пропозиції.

3. Функції ринку та межі дії ринкового механізму.

4. Ринкова інфраструктура. Конкуренція.(СРС)

5. Монополії та конкуренції на вищій стадії капіталізму (СРС)

1) Характеристика ринкового господарства. види ринку.

Ринкова економіка – це сфера прояву та відтворення відносин товарного виробництва.

Ознаки ринкової економіки:

ü Багатоукладність;

ü Економічна відособленість товаровиробників;

ü Панування економічно справедливих зв’язків між господарюючими суб’єктами;

ü Реальна дієздатність грошей та цін;

ü Розвинутість ринкової інфраструктури.

Суб’єктами ринкової економіки можуть бути: практично кожен індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності, групи громадян, трудові колективи та юридичні особи всіх форм власності.

Ринок – це синтетична категорія, за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища.

Ринок – це поєднання попиту і пропозиції.

Ринок – це будь-яка впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців.

Ринок – це певний спосіб організації економічного життя, характерною ознакою якого є: комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво господарюючих суб’єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби та ціни, що складаються на основі попиту та пропозиції.

Види ринку.

1. Залежно від умов, в яких діють суб’єкти: вільний, регульований та монополізований.

2. За ознакою простору дії розрізняють: місцевий, регіональний, національний, світовий.

3. З точки зору відповідності чинному законодавству: легальний та тіньовий.

4. Залежно від об’єктів купівлі-продажу: ринок товарів широкого вжитку, ринок праці, ринок цінних паперів та інші.

2) Попит – це бажання і здатність споживачів купувати товари по встановленій ціні в певний період. Залежність між зміною ціни і величиною попиту називається законом попиту.

2) закон попиту та пропозиції

На будь-якому ринку, при інших рівних умовах, існує обернена залежність між ціною товару і попитом на нього.

Графічне вираження залежності називається кривою попиту.

Ціна
Попит

Пропозиція – це бажання і здатність товаровиробників представляти на ринок товари по встановленій ціні в певному періоді.

Закон пропозиції.

На будь-якому ринку існує прямо пропорційна залежність між ціною товару та величиною пропозиції його.

Ціна
Пропозиція

Рівновага на ринку – це ситуація, коли обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції.

А – рівновага на ринку.

Рівноважна ціна визначається шляхом опускання перпендикуляру на вісь ординат з точки А, а рівноважна кількість продукції – на вісь абсцис.

Якщо на ринку встановиться ціна вище ціни рівноваги, то виникне ситуація надлишку товару на ринку, а якщо нижче – виникне ситуація дефіциту.

Еластичність – це міра реакції однієї величини на зміну іншої.

Повідношенню до попиту розрізняють:

1. Еластичність попиту від ціни:

Q%

Ed=-------

P%

2. Еластичність попиту від доходів:

Q%

Ed=_--------

M%

Аналогічно розраховується еластичність пропозиції від ціни і від доходів.

Якщо еластичність більше одиниці, то попит (пропозиція) називаються відносно еластичними, тобто зміна ціни на 1% викликала зміну попиту (пропозиції) більше ніж на 1%. Якщо ж менше 1, то попит (пропозиція) відносно нееластичні, тобто зміна ціни на 1% викликала зміну попиту (пропозиції) менше ніж на 1%. Якщо еластичність дорівнює 1, то попит (пропозиція) з одиничною еластичністю.

Існують теоретичні терміни: абсолютно еластичний попит та абсолютно нееластичний попит.

3) функції ринку та межі дії ринкового механізму.

Ринок виконує слідуючи функції:

1. Інформативна – через коливання цін на товари і послуги ринок надає об’єктивну інформацію про необхідну якість та асортимент продукції;

2. Регулююча – орієнтуючись на ринкові ціни і намагаючись одержати максимальний прибуток, підприємці направляють свої к5ошти на випуск тих товарів, які користуються попитом;

3. Сумуюча – ринок за допомогою конкуренції звільняє суспільне виробництво від економічно слабких господарських одиниць;

4. Стимулююча – ринок сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва, застосовуючи НТР;

5. Розподільча – ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виділяючи переможців і переможених;

6. Інтегруюча – ринок з’єднує економіку в єдине ціле.

Межі дії ринкового механізму.

1. Ринок не в змозі регулювати так звані “зовнішні ефекти” економічної діяльності (безробіття, забруднення навколишнього середовища);

2. Ринковий механізм не в змозі врахувати потреби знедолених груп населення: безробітних, непрацездатних, мало забезпечених;

3. Ринок не може забезпечити країну суспільними благами, такими як освіта, оборона;

4. Ринок не бачить перспективи;

Криві попиту і пропозиції відображають поточні потреби.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами

4. Інфраструктура ринку – це система приватних, державних і громадянських інститутів та технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію.

Елементи ринкової інфраструктури.

1. Аукціони;

2. Торгово-промислові палати;

3. Торгові доми;

4. Ярмарки;

5. Маркетинг;

6. Біржі;

7. Брокерські компанії;

8. Страхові компанії;

9. Аудиторські компанії;

10. Холдингові компанії.

Конкуренція. Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Вона являє собою економічну боротьбу, суперництво між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов’язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам.

Основне завдання конкуренції - завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Негативні риси конкуренції: витіснення дрібних виробників великим капіталом, розорення одних і збагачення інших, посилення соціальної несправедливості,, значне зростання майнової диференціації населення, загострення безробіття, інфляції.

Позитивні риси: в умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію при найменших затратах виробництва на основі науково - технічних досягнень, конкуренція стимулює економію матеріальних, трудових
, фінансових ресурсів, примушує постійно поновлювати асортимент, без конкуренції не може діяти закон вартості.

Методи і способи конкурентної боротьби.

1. методи цінової конкуренції.

Означає, що основним методом боротьби проти конкурентів є ціна. У такій боротьбі перемагає той, хто досягає індивідуальної вартості нижчої, ніж ринкова ціна.

2. методи нецінової конкуренції.

2.1. Підвищення якості продукції.

2.2. Використання реклами.

2.3. Умови пов’язані з продажем товару(після продажний сервіс).

3. нечесна конкуренція

3.1. дезінформація з боку виробника споживачів(покупців)і господарських суб’єктів про товар і послуги.

3.2.використання товарного знака, фірм енного найменування або маркування товару без дозволу господарського суб’єкта, на імя якого вони зареєстровані.

3.3. Поширення компрометуючої інформації про товари своїх конкурентів.

3.4. деякі фірми вдаються до будь - яких заходів тиску на постачальників ресурсів і банки, щоб вони відмовляли конкурентам.

3.5. деякі фірми шляхом підкупу, встановлення більш високих окладів і різних пільг переманюють провідний персонал фірм - конкурентів.

5. Монополії та конкуренції на вищій стадії капіталізму.

Вільна конкуренція та ринок на певному етапі свого розвитку породжують монополії, що є їх негативними рисами.

Окремі форми (ознаки)монополізму виявляються навіть у тій економічній системі, де монополії не посідають панівного становища. Тому давньогрецький філософ Аристотель згадував про монополії ще за рабовласницького ладу, англійський філософ Т. Гоббс - про монополії у сфері зовнішньої торгівлі за феодалізму. Але в обох випадках їхня поява пов'язувалася з мотивами накопичення багатства, прибутків; а засобом для цього вважалося панівне становище монополій на ринку.

Причини виникнення монополій:

!) концентрація виробництва - зосередження засобів виробництва, працівників і обсягів виробництва на великих підприємствах.

!) процес концентрації капіталу - зростання масштабів відокремлено функціонуючих форм капіталу.

!) централізація виробництва - збільшення масштабів виробництва продукції внаслідок об'єднання декількох окремих підприємств у одне із загальним управлінням.

!) централізація капіталу - збільшення розміру капіталу внаслідок обєднання або злиття раніше самостійних капіталів. (утворення акціонерних компаній).

Основні форми монополій у промисловості.

1. Картель - об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

2. Синдикат - об'єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже зберігають виробничу але втрачають комерційну самостійність.

3. Трест - об'єднання низки підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут, фінанси, управління.

Термін "монополія" походить від грецьких слів mono - один і poleo - продаю.

Наслідки монополізації економіки:

- позитивні: у гігантських підприємств та їхніх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінансувати науково - дослідницькі лабораторії, отримувати нові наукові результати, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економіці. Гігантські підприємства завдяки масовому виробництву мають змогу економити на витратах виробництва, забезпечувати споживачів дешевими якісними товарами.

- негативні: практика встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Монополія гальмує НТП. Це відбувається тому, що монополізація виробництва і збуту дає змогу великим компаніям отримувати певний час великі прибутки, навіть не впроваджуючи новітні досягнення.

У гонитві за прибутками великі компанії вкладають кошти у проекти, що дають віддачу, вилучаючи або істотно зменшуючи при цьому інвестиції у важливіші з погляду широких верств населення виробництва. Монополії придушують конкуренцію.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /179 - 245/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./159 - 180/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 160 - 195/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / нід заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 230 - 244/

Тематика рефератів.

1. Фондові біржі.

2. Закони конкуренції та антитрестівське законодавство.

3. Соціально - економічна характеристика елементів ринку та умови їх формування в Україні.

4. Ринок як полі системне утворення.

Дата добавления: 2015-05-23