Запитання та завдання для обговорення

План.

1. Суб’єкти і об’єкти підприємництва в аграрному секторі.

2. Рентні відносини.

3. Аграрно-промисловий комплекс.

4. сутність земельної ренти та її відображення в різноманітних теоріях. (СРС)

1) Суб’єкти і об’єкти підприємництва в аграрному секторі.

Господарський кодекс встановлює, що суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни нашої держави, інших країн, необмежені законом у правосуб’єктності і дієздатності.

Форми підприємств в сільському господарстві можуть бути: одноосібні фермерські господарства та великі акціонерні товариства, тобто будь-яка форма власності.

До засобів виробництва в аграрній сфері відносять: будівлі, споруди, с/г техніку, транспортні засоби, землі, одно - та багаторічні насадження, продуктивна та робоча худоба, насіння, корми, отрутохімікати та інше.

Земельні відносини – це відносини, які складаються між суб’єктами підприємницької діяльності з приводу використання землі як основного засобу виробництва.

Земельна власність - це певна історична форма відчуження-привласнення землі як предмета природи, що виражає економічні відносини між людьми з приводу її використання як необхідної умови будь-якої підприємницької діяльності і головного засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві.

Земельна власність проявляється у формі: землеволодіння, землекористування та земле розпорядження.

Землеволодіння – це неповне часткове привласнення конкретної ділянки землі окремою особою, групою осіб або державою.

Землекористування – це фактичне використання даної ділянки землі окремою особою, кооперативом, громадською організацією, державою, відповідно до найдоцільнішого використання її корисних властивостей.

Розпорядження – це прийняття рішення власником даної ділянки землі з приводу її функціонування.

2)Рентні відносини.

Аграрні відносини - це економічні відносини, що складаються між суб’єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та використання с/г продукції.

Рентні відносини - це відносини між суб’єктами з приводу створення розподілу і привласнення надлишкового над середнім прибутком.

В процесі використання землі існує розмежування землі як об’єктами підприємницької діяльності і як об’єктами власності.

Підприємець – фермер (повний і неповний господар або орендар) намагається отримати від використання земельної ділянки якомога більший доход, але не весь отриманий доход він може присвоїти. Певну його частину підприємець (неповний господар, орендар) має віддати власнику землі, який дозволив йому вести на ній підприємницьку діяльність – це і є земельна рента.

Джерелами земельної ренти є: різні за родючістю ділянки, тобто середній прибуток виникає на будь-якій ділянці, а різниця між отриманим і середнім прибутком є земельною рентою. Величина земельної ренти різна на різних за родючістю і місцем розташування земельних ділянках.

ВИДИ РЕНТИ.

Диференційна (Ī, ĪĪ) Абсолютна

Виникнення диференційної ренти (Ī), пов’язано з природною родючістю землі. Привласнення диференційної ренти (ĪĪ), пов’язано з інтенсифікацією виробництва. Абсолютна рента – це рента, яку сплачують всі орендатори за право користування землями, включаючи землі нижчої родючості.

Ціна землі – це капіталізована рента, тобто це така сума грошей, яка будучи покладена в банк, дозволить її власнику отримати доход у формі відсотків, що дорівнюють земельній ренті.

Ц _з = R/Z*100%

3) Аграрно-промисловий комплекс.

Аграрно-промисловий комплекс країни виражає сукупність економічних відносин між аграрними і зв’язаними з ними галузями з приводу виробництва і доведення до споживачів продукції, виготовленої із с/г продукції.

Схема основних товаропотоків в межах АПК.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

4. Сутність земельної ренти та її відображення в різноманітних теоріях.

Політ економічне визначення диференціальної ренти 6 це відносини економічної власності між землевласниками, капіталістами - орендарями та найманими працівниками з приводу плати за тимчасове використання землі, привласнення новоствореної вартості, передусім чистого прибутку, створеного найманою працею і орендарями та додаткової продуктивності, що виникає внаслідок природної та економічної родючості землі.

Теорії земельної ренти. Вперше з'ясувати суть земельної ренти намагалися фізіократи. Вони вважали, що сільське господарство, на відміну від інших галузей, володіє особливою продуктивністю і служить джерелом зростання багатства. прибуток включався ними до витрат виробництва, а надлишок над останніми вони називали "чистим прибутком", який, як дар природи, є рентою. Такий підхід, по-перше, ігнорує найважливіше джерело ренти - працю, по-друге, не розглядає ренту в контексті специфічних відносин економічної власності, тобто ігнорує принцип історизму, по-третє, вони вважали ренту надлишком споживчих вартостей, а отже, метафізично розглядали її у відриві її від товарної та суспільної форми.

Спробу науково з'ясувати сутність ренти зробив А. Сміт. Рента, на його думку, визначається надлишком ціни над сумою заробітної плати і прибутку, а тому не впливає на процес ціноутворення, не формує ціну. У даному випадку він розглядає ренту в цілому, не враховує можливість різноманітного використання землі.

Певною мірою подібною до концепції ренти А. Сміта є теорія ранти Д. Рікардо Це виявляється в тому, що земля використовується одним способом, внаслідок чого вона визначається ціною, а не навпаки. Хліб, на думку Д. Рікардо, є дорогим не тому, що виплачується рента, а виплата ренти здійснюється через те, що дорогий хліб.

Водночас Д. Рікардо впарше у світовій літературі дав обґрунтування ренти на основі закону вартості. Так, він розглядав ціну товарів як суму заробітної плати, прибутку та ренти, з одного боку, і як різницє, що залишається після вирахування з ціни інших двох складових.

Незалежно від Д Рікардо німецький економіст І. Тюнен обґрунтував теорію диференціальної ренти на основі вимог закону вартості. При цьому він намагався зробити кількісну оцінку земельної ренти за продуктивністю і розміщенням, а останній різновид ренти розглядав незалежно від того, чи вона отримана за місцем розташування, чи внаслідок рідкісності продукту.

Англійський економіст Джеймс Мілль, будучи учнем Д. Рікардо і ґрунтуючись на теорії ренти останнього, водночас усвідомив, що рента, яку отримують на одній ділянці землі, у випадку іншого використання цієї ділянки перетворюється на витрати, які треба оплачувати.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002. /413-438/

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003./ 218 - 245/

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 354-372/

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / Під заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 265-290/

5.Гальчинський А. С., Єщенко П. С., палкін Ю. С. Основи економічної теорії: підручник. - К.: Вища шк..,1995. / 312-331/

Тематика рефератів

1. Аграрне виробництво як єдність продуктивних сил і відносин економічної власності.

2. Які ознаки нераціональної аграрної політики в Україні за роки незалежності?

3. Основні шляхи піднесення сільського господарства в Україні

1. У чому полягає суть аграрних відносин? Назвіть форми власності в аграрному секторі економіки.

2. Що таке економічна оцінка землі?

3. Чим відрізняється друга диференціальна рента від першої?

4. Що таке абсолютна рента? Який механізм її утворення?

5. В чому сіть оцінки землі і ціни землі?

6. Назвіть позитивні та негативні сторони перетворення землі на товар.

Дата добавления: 2015-05-23