Четверте питання

Дуже давно товар виготовлявся окремим ремісником. Видатні майстри навіть мали свої знаки,що давало можливість вирізняти продукт найвищої якості. Але з розвитком техніки продукція настільки ускладнюється, що один робітник не в змозі її виготовити самостійно. Проходить спеціалізація виробників, а для випуску товару почали утворювати організації, що отримали назву «підприємство».

Підприємство – самостійна ланка народного господарства, що здійснює діяльність по випуску продукції, наданню послуг, торгівлі з метою отримання прибутку.

Яким видом діяльності не займалося б підприємство, йому притаманні такі риси:

- на ньому зосереджено певну сукупність засобів виробництва та робочої сили;

- займаючись виробництвом різноманітних товарів і послуг, підприємство здійснює свою економічну життєдіяльність;

- на кожному підприємстві формується робочий колектив. Від його згуртованості, цілеспрямованості значною мірою залежить робота суб’єкта економіки. Ось чому такого значення надають кадрам на японських фірмах.

У процесі розгортання виробництва підприємство виконує ряд функцій:

виробнича – полягає в забезпеченні неперервності процесу виробництва і постійному підвищенні його ефективності - впровадження нових технологій, методів управління;

економічна – це забезпечення фінансової стійкості фірми на ринку, постійне його вивчення з метою стимулювання збуту і збільшення прибутків;

соціальна – передбачає турботу про колектив підприємства, маючи на меті підвищення продуктивності праці і ефективності його роботи.

Окремі підприємства, що здійснюють торговельні операції на зовнішньому ринку,

виконують ще й зовнішньоекономічну функцію.

Кожне підприємство, незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв, в умовах ринкової економіки повинно отримувати прибуток. Інакше воно банкротує. Тому в своїй діяльності кожна фірма повинна неухильно дотримуватися двох правил:

- виробництво лише необхідних суспільству товарів, послуг і постійне вдосконалення виробництва з метою отримання прибутків;

- максимально ефективне використання ресурсів.

В залежності від різних критеріїв (ознак) виділяють різні підприємства.

Класифікація підприємств за ознаками:

1. за видом господарської діяльності:

- виробничі

- торговельні

- транспортні

- фінансово-кредитні

- науково-дослідні

- венчурні

2. за галузевою структурою:

- одногалузеві

- багатогалузеві

3. за кількістю працюючих:

- великі – мають змогу виготовляти повністю кінцевий продукт, залучати великі інвестиції, використовують масове виробництво, що значно скорочує затрати на одиницю продукції та робить її доступною для населення. Великі підприємства переважають у таких галузях, як енергетика, машинобудування, хімічна промисловість. До недоліків таких підприємств можна віднести нездатність швидко переорієнтуватися на випуск нової продукції, великі витрати на управління та обслуговування.

- середні – забезпечують гнучкість виробництва (швидка переорієнтація на випуск нової продукції), високий рівень автоматизації виробництва, незначні витрати на управління та обслуговування. Недоліками є неможливість забезпечення серйозних наукових розробок, масового випуску продукції.

- малі – у розвинутих країнах їх частка сягає 90% і вони створюють до половини національного доходу цих держав. Малі підприємства є дуже мобільними в управлінні, створенні нових видів товарів і послуг. Водночас у них переважно нижча продуктивність праці, вони неспроможні впроваджувати новітні технології. До малих належать такі підприємства:

- у промисловості і будівництві – з кількістю працюючих до 200 осіб;

- у науці й науковому обслуговуванні – до 100 осіб;

- в інших галузях виробничої сфери – до 50 осіб;

- у галузях нематеріального виробництва – до 25 осіб;

- у роздрібній торгівлі – до 15 осіб.

4. за організаційною формою:

- одноосібні – все майно фірми належить одному власнику, який самостійно управляє нею і отримує прибуток. Така форма проста в управлінні, оскільки нею керує одна людина. Вона швидко створюється і так само швидко ліквідується. Одноосібні фірми є нестійкими формами бізнесу. «Життєвий цикл» - 3-5 років в разі обмежених фінансових ресурсів. Після цього строку основна частина фірм припиняє свою діяльність, решта продовжує функціонувати або змінює організаційну форму.

- Партнерські – декілька осіб спільно ведуть справу на підставі договору Найпоширенішою формою є товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з необмеженою відповідальністю, командитні.

- корпорації – Акціонерні товариства – це форма об’єднання капіталів для здійснення спільної господарської діяльності за рахунок випуску цінних паперів - акцій. АТ називають корпораціями (від латинського «об’єднання»). Перші АТ виникли ще в 17 ст. Весь акціонерний капітал складається з власного та позиченого капіталу. Власний формується з коштів, отриманих з продажу акцій і облігацій, відрахувань від прибутку. Позичений капітал складають банківські кредити. АТ є двох типів: відкриті та закриті. Акції відкритих продаються і купуються вільно на фондовому ринку. У закритих - акції розподіляються лише серед засновників.

АТ є основною формою організації великого і надвеликого виробництва, їх можливості практично безмежні. Акціонерна форма має універсальне застосування.

Особливості діяльності АТ:

- це спільне підприємство, діяльність якого ґрунтується на принципі обмеженої відповідальності учасників;

- права акціонерів (власників акцій) поділяються на майнові (право на отримання дивідендів, а також частина майна при ліквідації товариства) і особисті (право голосу на зборах і участь в управлінні);

- це найстійкіша форма об’єднання капіталів, адже вибуття одного із учасників через продаж акцій не веде до його ліквідації;

- товариство має значні фінансові можливості – власний капітал від реалізації акцій і додатковий капітал від продажу облігацій і додаткової емісії акцій;

- вищий орган управління – загальні збори акціонерів, а поточними справами керує обране зборами правління або рада директорів, контролюють діяльність товариства власники найбільшої кількості акцій (контрольного пакету акцій), адже голоси на зборах розподіляються по кількості акцій;

- товариство підлягає публічній звітності, квартальні і річні звіти публікуються в пресі.

Стимулом для придбання акцій є вищі дивіденди на них порівняно з вкладом певної суми в банк. Акція дає право на участь в управлінні підприємством. Оскільки акції є предметом купівлі-продажу, то вони мають свою ціну. Ціна, зазначена на акції, називається номінальною ціною Ціна, за якою акції продають на ринку цінних паперів, називається курсом акції. Він визначається за формулою:

Курс акції = Дивіденд / Позичковий процент Х 100%

Курс акцій зростає зі зростанням розміру виплачуваних по них дивідендів та зниженням рівна банківського проценту, і навпаки.

Розрізнять чотири види акцій:

Іменні

На пред’явника

Привілейовані

Прості.

Формально кожен власник акцій є співвласником АТ і має право приймати рішення. Проте, звичайно, один голос не є вирішальним у величезній кількості акціонерів. Для реального впливу на роботу АТ необхідно придбати певну кількість його акцій. Управляти АТ можна, володіючи контрольним пакетом акцій.

5. Відповідно до форм власності, встановлених Законом України «Про власність», згідно закону України «Про підприємства» підприємства є:

- Індивідуальні – засновані на приватній власності фізичної особи та виключно її праці;

- сімейні – засновані на власності і праці громадян, що є членами однієї сім»ї, які проживають разом і ведуть спільно своє господарство;

- приватні – засновані на власності однієї людини з правом найму робочої сили;

- колективні – засновані на власності трудового колективу;

- державні комунальні – засновані на власності місцевих органів влади;

- державні –засновані на загальнодержавній власності;

- спільні – засновані на поєднанні майна різних власників, у тому числі з залученням іноземного капіталу.

Дата добавления: 2015-05-23