Форми державного правління та державного устрою

Форма правління — це спосіб організації державної влади, порядок утворення та діяльності державних органів, компетенція і взаємозв'язок між собою, а також взаємовідносини з населенням країни (ступінь участі населення в їхньому формуванні).

Відомі дві форми правління: монархія і республіка. Монархія — це така форма правління, за якою верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа (фараон, король, шах, цар, імператор), котра здобуває її на основі кровноспорідненого успадкування або по життєвого обрання.

Сьогодні в світі існує приблизно ЗО монархій. їх різновиди:

1) абсолютна монархія — це форма правління, за якої державна влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха). Наприклад, Оман, Саудівська Аравія, Кувейт.

2) обмежена (конституційна) монархія — це форма правління, за якої законодавча влада належить парламенту, виконавча — монарху (чи кабінету міністрів), судова — судам, які обираються чи призначаються.

Республіка — це така форма правління, при якій державна влада в державі належить представницьким виборним органам і здійснюється ними.

Республіка має такі ознаки:

• влада глави та вищих державних органів делегується їм народом;

• повноваження глави обмежені певним строком;

• голова держави несе політичну відповідальність за свою діяльність.

Більшість сучасних держав — республіки.

Розглядають аристократичні та демократичні республіки. В аристократичній республіці формальне право обирати і бути обраним належить лише вищим верствам {наприклад, рабовласницькі республіки в Стародавніх Афінах, Стародавньому Римі).

В демократичних республіках формальне право брати участь у виборах органів влади належить всьому населенню країни, тобто всім громадянам, які досягли певного віку, не визнані судом недієздатними чи їхнє право не обмежене на підставах, передбачених законом.

Відомо три види демократичних республік: 1) в парламентських республіках (Індія, Італія, Австрія, Німеччина, Туреччина, Ірландія):

• президент обирається парламентом;

• уряд формується з представників партій, що мають більшість у парламенті;

• уряд підзвітний парламенту;

• парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку.

2) в президентських республіках (США, Бразилія, Мексика, Аргентина, Нігерія):

• президент обирається всенародно або колегією виборців;

• президент с главою держави і главою уряду;

• уряд несе відповідальність перед президентом;

• президент має право відкладного вето та інші права (наприклад, право розпустити парламент).

3) у змішаній (президентсько-парламентській) республіці є елементи як президентської, так і парламентської форм правління (Україна, Франція, Білорусь, Перу).

• президент обирається всенародно, але він не очолює уряд;

• уряд назначається президентом, але за згодою парламенту та є підзвітним президенту та підконтрольним парламенту; Форми державного устрою — це територіальна організація держави, характер взаємодії між її складовими частинами та державою в цілому.

Теорія права розрізняє просту та складну форми державного устрою.

Проста (унітарна) держава — єдина держава, що не має всередині відокремлених утворень, які користуються певною самостійністю. Інакше кажучи, унітарними вважаються держави, окремі складові яких не мають свого суверенітету, всіх ознак державності (наприклад, області в Україні, графства в Англії).

Складна держава формується з відокремлених державних утворень, що мають суверенітет і всі ознаки державності. До такої форми держави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням деяких авторів ще й імперія.

1) федерація — союзна держава, що складається з держав-членів або державо подібних утворень (суб'єктів федерації). Федерація створюється на добровільних засадах, здебільшого згідно з укладеними відповідними угодами. Наприклад, Російська федерація, США, Канада, Мексика, Нігерія.

Федерації можуть бути:

• територіальними — США, Німеччина, Бразилія;

• національними — Індія;

• змішаними — Росія.

2) конфедерація — це тимчасове об'єднання самостійних держав для досягнення конкретної мети, переважно зовнішньополітичної або військової (наприклад, завоювання незалежності). В конфедерації немає єдиної (або подвійної) системи органів, законодавства, території, суверенітету, громадянства, єдиної грошової системи (фінансова система конфедерації формується з внесків її членів).

3) Імперія — це примусово утворена, зазвичай через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади.

Дата добавления: 2015-05-23