Основні шляхи і чинники формування політичної культури

Умовою формування політ ку-ри люд є їх залученість до політ процесу, це взаємодія з політ реальністю. Напрями формування політ ку-ри:

- Цілеспрямов освітньо-просвітительська духовно-ідеологічна д-ть держ (політ партії, гром організ, церкви, ЗМІ)

- На формування політ ку-ри впливає бізнес, наука, труд колективи, клуби, організ

- Впливають геополітичні чинники

- Економ чинники, які вплив на рівень політ ку-ри, якщо стабіл то рівень один, а якщо нестабіл то рівень низький

- Геополітичні чинники також впливають на формування ПК.

30 Хто є суб'єктом міжнародних відносин? – народи, д-ви, суспільні сили, рухи і організації, тобто відносини не тільки між державами, а й її інституціями.У систему міжнародних відносин включають не тільки власне державу, а й низку інших нац.. політ. інститутів – ПП, гром. політ. орг.-ї, рухи тощо.

31 Яка головна мета громадсько-політичних організацій? – задоволення і захист інтересів її членів, на відміну від ПП не ставлять за мету боротьбу за владу. Характрною ознакою ГПО є документальне оформлення їх мети

32 Теорія еліт Г. Моски У 1896 р. в " Основах політичної науки " Г.Моска сформулював закон соціально-політичної дихотомії суспільства. Вона складається у цьому, що у всіх суспільствах, починаючи від самих середньорозвинених і мало досягли зачатків цивілізації і закінчуючи освіченими і потужними, існує два класу: клас управляючих і клас керованих. Перший, завжди більш малочисельний, здійснює все політичні функції, монополізує влада й послуговується притаманною йому перевагами. Другий, більш численний, управляється і регулюється перших вражень і поставляє йому матеріальні кошти підтримки, необхідних життєздатності політичного організму. (8) Моска проаналізував проблему формування (рекрутування) політичної еліти та її специфічних якостей. Він вважає, що найважливішим критерієм формування політичної класу є спроможність до управлінню на інших людей, тобто організаторські здібності, і навіть матеріальне, моральне та інтелектуальне перевага. Хоча загалом цей клас найбільш здатний до управління, проте, не усім своїм представникам притаманні передові, вищі стосовно решти населення качества. Під час своєї еволюції політичний клас поступово змінюється. Є дві тенденції у розвитку: аристократична і демократична. Перша їх - аристократична - проявляється у прагненні політичного класу стати спадковим а то й юридично, то фактично. Друга - демократична - полягає у відновленні політичного класу з допомогою найталановитіших до управління верств, зокрема і низших.

Г.Моска вводить спочатку поняття "політичного класу", а потім більш широке - "правлячого класу" для визначення тієї групи людей, яка, володіючи певними якостями і ресурсами - високе становище у суспільстві, військова сила, священний сан, багатство, походження (переважно народження, сімейні зв'язки), знання і досвід управління - монополізує владу в своїх руках. Наявність такого класу, на думку Моска, - не закон: "суспільство завжди керується меншістю", "навіть коли відбувається зміна влади, вона передається з рук однієї меншості до рук іншої меншості". Правлячий клас схильний до змін через притаманні йому дві тенденції: аристократичну і демократичну. Перша тенденція проявляється у прагненні еліти "закритися" від іншої частини суспільства, передати свої привілеї за спадковістю. Наслідком цієї тенденції стає виродження еліти і суспільний застій. Демократична тенденція проявляється у поновленні правлячого класу за рахунок активних представників нижчих верств. На думку вченого, поєднання двох тенденцій дозволяє суспільству зберегти стабільність в управлінні і його якісне поновлення.

Дата добавления: 2015-05-23