Завдання фізичного виховання дітей

Головний зміст фізичного виховання полягає в оволо­дінні дитиною основами фізичної культури:

1. Опанування основ особистої гігієни. Йдеться про охайність, чистоту тіла, одягу, взуття, гігієну приміщен­ня, режим дня (сон, харчування, раціональна організація активної діяльності й відпочинку).

З раннього віку дитину слід привчати до систематично­го догляду за своїм тілом, прищепити навички здорового способу життя, бажання займатися фізичною культурою і спортом.

До культурно-гігієнічних навичок, якими повинні ово­лодіти діти протягом дошкільного дитинства, належать:

— навички їжі (акуратно їсти, користуватися посудом, серветкою та ін.);

— навички догляду за тілом (умивання, чищення зу­бів, розчісування волосся та ін.);

— навички утримання у чистоті і порядку одягу, дотри­мання порядку в приміщенні, його прибирання;

— навички здійснення різних видів діяльності (гри, пра­ці, навчання) а дотриманням культурно-гігієнічних вимог.

2. Загартовування організму (здійснюють його з вико­ристанням природних факторів — сонця, повітря, води).

3. Виконання фізичних вправ, що є головним засобом фізичного виховання.

Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку поділяють на три групи.

1. Оздоровчі завдання. Це охорона і зміцнення здо­ров'я дітей, загартовування організму, підвищення його опору шкідливим впливам зовнішнього середовища, своє­часний розвиток усіх систем організму, підвищення їх функціональних можливостей, формування правильної постави і стопи.

2. Формування рухових навичок і умінь, виховання фі­зичних якостей. Це завдання полягає у розвитку життєво необхідних видів рухових дій: ходьби, бігу, стрибків, ме­тання, лазіння, плавання, їзди на велосипеді; рухів рук, ніг, тулуба; шикування і перешиковування. Рухова діяль­ність впливає на формування таких фізичних ознак орга­нізму, як спритність, сила, гнучкість, швидкість, загальна витривалість, від яких залежить успішне подолання лю­диною рівних життєвих труднощів. Цілеспрямований роз­виток рухових умінь і якостей слід починати в ранньому віці й організовувати його відповідно до вікових та індиві­дуальних можливостей дітей.

Важливе значення для здоров'я і фізичного розвитку дитини мас формування правильної постави — звичного положення тіла у спокої та в русі. Правильна постава ство­рює оптимальні умови для роботи серцево-судинної, ди­хальної та травної систем, значною мірою впливає на само­почуття та настрій. Порушення її може бути спричинене недотриманням гігієнічних умов, недостатньою розвине­ністю кістково-м'язового апарату, недостатнім рівнем ру­хової активності дітей, відсутністю або низьким рівнем профілактичної роботи, вродженими вадами. Тому необ­хідно стежити за дотриманням таких гігієнічних умов життя і діяльності дітей, як освітлення, відповідність меб­лів та одягу, взуття віку дітей; правильно організовувати заняття фізичними вправами: бігом, стрибками, підлізан­ням, пролізанням, що зміцнюють м'язи спини та підвищу­ють гнучкість хребта. А головне — переконати дитину в значенні правильної постави для її здоров'я і краси, навчити правил самоконтролю під час сидіння, стояння, ходін­ня, раціонального розподілу навантаження.

3. Виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок і вмінь здорового способу життя. Діти повинні знати, що добре, а що шкідливе для організму, і відповідно організо­вувати свою поведінку. Вміння доглядати за тілом, одя­гом, особистими речами, культурно поводитися за столом під час вживання їжі, підтримувати порядок у приміщен­ні повинні перерости у стійкі звички. Не менш важливі здобуття уявлень і знань про користь занять фізичною культурою, іграми, виховування інтересу до активної ру­хової діяльності, формування потреби в систематичних за­няттях фізичними вправами.

Фізичне виховання дітей дошкільного віку вирішує ба­гато загальновиховних завдань. Фізичні вправи сприяють пізнанню навколишнього світу, розвитку органів чуття, координації рухів, морально-вольових якостей (сміли­вості, відповідальності, наполегливості та ін.). Загартовувальні процедури, оволодіння рухами, участь у рухливих і спортивних іграх виховують цілеспрямованість, самостій­ність, формують уміння управляти своєю поведінкою і сво­їм тілом. Колективні ігри допомагають вихованню друж­ніх і товариських стосунків, налаштованості на спільні дії, розвивають уміння взаємодіяти, адекватно оцінювати си­туацію, себе і партнерів. Відчуття краси і доцільності ру­хів тіла, звичка до чистоти й акуратності сприяють вихо­ванню естетичних почуттів.

Фізичне виховання дітей не може бути спонтанним, безсистемним, закостенілим щодо використовуваних форм і методів. Організація його має відбуватися за дотримання таких умов:

— охорона нервової системи дитини, раціональне чер­гування активної діяльності та відпочинку, гігієна денно­го і нічного сну;

— наявність сприятливих умов для постійного пози­тивного емоційного стану, відсутність чинників, які пригні­чують нервову систему дитини;

— планування й утримання відповідно до санітарно-гі­гієнічних норм приміщень дитячого садка і майданчика, обладнання фізкультурного залу, достатня кількість необ­хідного для кожного віку дітей спортивного інвентаря та іграшок.

Програми виховання і навчання у дошкільних закла­дах України визначають конкретні завдання і зміст роботи з фізичного виховання дітей кожної вікової групи.

Наприклад, програма " Малятко" до найголовніших завдань дошкільного виховання зараховує турботу про фі­зичне і психічне здоров'я дітей, забезпеченню якого має бути підпорядкована організація їхнього життя, предмет­ного та соціального середовища, всіх видів діяльності. Ос­новний показник роботи вихователя — фізично розвинені, загартовані, активні діти, які спокійно і вільно спілкують­ся між собою та з дорослими. Зміст розділу «Виховуємо здорову дитину» програми спрямовує на поетапне фізичне вдосконалення дітей, передбачаючи гнучкий режим дня, оптимальний повсякденний руховий режим. Програма орієнтує вихователів на використання різних форм робо­ти: щоденних занять з фізичної культури, ранкової та гігі­єнічної гімнастики, рухливих ігор, фізкультурних пауз, розваг, свят, днів здоров'я, піших переходів, самостійної рухової діяльності.

Програма " Дитина" виокремлює такі головні завдан­ня фізичного виховання:

— зміцнення здоров'я, всебічний фізичний розвиток, загартування, удосконалення функцій організму, підви­щення фізичної та розумової працездатності дітей;

— сприяння формуванню правильної постави, профі­лактика плоскостопості;

— формування ігрових дій;

— розвиток рухових якостей (спритності, швидкості, сили, гнучкості, загальної витривалості);

— виховання позитивних моральних і вольових рис ха­рактеру дитини;

— сприяння набуттю доступних уявлень і знань про ко­ристь занять фізичною культурою, іграми, про основні гі­гієнічні вимоги і правила;

— виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби у систематичних заняттях фізич­ними вправами.

У фізичному вихованні дошкільників важливо дотри­муватися принципу індивідуалізації та диференціації. У дитячих садках фізкультурно-оздоровчого типу виправда­ним є функціонування: групи загального типу; фізкуль­турно-оздоровчої групи, що дає змогу враховувати інтере­си та здібності дітей щодо оволодіння різними фізичними вправами; групи дітей, які за станом здоров'я належать до підготовчої медичної групи; групи, вихованці якої мають певні порушення у стані здоров'я (спеціальні медичні гру­пи), порушення опорно-рухового апарату; спортивні сек­ції; фізкультурні гуртки; центри здоров'я та реабілітації.

Отже, фізичне виховання є однією з передумов ефек­тивності розумового, морального, естетичного виховання, а належний рівень загального розвитку робить привабливою мету, пов'язану із досягненням фізичної досконалості.

Дата добавления: 2015-05-23