КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Джерела інформації для економічного аналізу
Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, що багато в чому визначає оптимальність управлінських рішень. Оптимальний інформаційний потік має низку принципів: - об’єктивність (повинні бути відображені процеси виробництва, обороту, розподілу і споживання ресурсів); - єдність; - раціональність системи інформації; - корисність інформації. Необхідна для аналізу інформація являє собою сукупність відомостей, що характеризують досліджуваний об’єкт. Вона повинна бути накопичена, збережена, передана, систематизована й оброблена. Для різних видів аналізу використовуються різні джерела інформації. Вони розподіляються на облікові й позаоблікові. До облікових джерел інформації належать: - бухгалтерський облік та звітність; - статистичний облік та звітність; - оперативний облік та звітність; - вибіркові облікові дані. У бухгалтерському облікові найбільш повно відбиваються й узагальнюються господарські засоби й господарські операції. В статистичному обліку відображають сукупність масових явищ і процесів. Оперативний облік проводиться за короткий проміжок часу, що дає можливість швидко втручатися в хід виробничого процесу. Вибіркові облікові дані дозволяють деталізувати інформацію. Так, фінансово-економічний аналіз базується на використанні місячної, квартальної й річної бухгалтерської (Ф.1 «Баланс підприємства», Ф.2 «Звіт про фінансові результати», Ф.3 Звіт про рух грошових коштів», Ф.4 «Звіт про власний капітал» тощо) та статистичної звітності, а також оперативної звітності і вибіркових облікових даних. Поряд із типовими формами використовуються розшифрування звітних показників примітки до фінансових звітів. Техніко-економічний аналіз базується на бухгалтерській і статистичній звітності (про виробництво, основні фонди, матеріальні ресурси й ін.), а також на техніко-виробничих та економічних показниках (характеризують склад, стан і використання устаткування, виробничих потужностей, технічний рівень продукції, що випускається тощо); ці показники надходять в основному від технічних служб та виробничих підрозділів підприємства. Позаобліковими джерелами інформації є: - матеріали ревізій, зовнішнього і внутрішнього аудиту; - матеріали перевірок, проведених податковою службою; - матеріали зборів і нарад, проведених у трудовому колективі; - матеріали засобів масової інформації; - відомості покупців, постачальників, кредитних органів та інших організацій; - матеріали лабораторних досліджень тощо. Доброякісність аналізу багато в чому залежить від якості звітних матеріалів. Тому перед тим, як користуватися інформацією, варто переконатися в її достовірності. При перевірці якості звітності варто керуватися «Практичним посібником по перевірці погодженості показників типових форм звітності підприємства». Метою перевірки звітних даних є встановлення: правильності оформлення звітів, повноти звітних матеріалів, правильності підрахунків і обчислень; повноти, якості та термінів проведення інвентаризації, правильності віддзеркалення її результатів в обліку; правильності показників звітності про платежі до бюджету. Перевірка на достовірність здійснюється за такими напрямами: 1) перевірка планово-розрахункових показників із погляду їх ув’язування і взаємної погодженості в різних формах планів; 2) перевірка звітності шляхом: а) перевірки дотримання правил укладання звітності; б) перевірки погодженості показників різних форм звітності в результаті зіставлення їх і застосування таблиць ув’язувань річного звіту за формами, розроблюваними Мінфіном; в) логічного контролю достовірності та реальності аналізованих показників; 3) порівняння показників аналізованого підприємства з показниками інших підприємств, що знаходяться в господарських зв’язках із ним; 4) перевірка стану обліку шляхом проведення документальних ревізій.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 527; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |