КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оцінювання зростання організаційно-технічного рівня виробництва
Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва повинне забезпечувати зростання продуктивності праці, економію поточних витрат виробництва, отримання економічної ефективності від упровадження заходів науково-технічного прогресу. Найважливішою метою аналізу ефективності заходів щодо підвищення організаційно-технічного рівня є визначення його впливу на кінцеві результати виробництва: обсяг і якість, собівартість і прибутковість продукції, рівень рентабельності господарської діяльності. Економічну ефективність таких заходів пропонується відображати системою таких показників (у відсотках, відносних та абсолютних величинах): - приріст продуктивності праці й відносне відхилення чисельності працівників і фонду оплати праці; - змінення матеріаловіддачі чи матеріаломісткості, відносне відхилення у витратах (економія або перевитрата) матеріальних ресурсів; - змінення фондовіддачі чи фондомісткості основних виробничих фондів, відносне відхилення (збільшення або зменшення) величини цих фондів; - прискорення чи уповільнення обігу обігових коштів, відносне відхилення (вивільнення або додаткове зв’язування в обігу)обігових коштів; - приріст обсягу продукції за рахунок інтенсифікації використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів; - змінення прибутку чи собівартості; - змінення показників фінансового становища і платоспроможності підприємства. Узагальнюючим показником ефективності зростання організаційно-технічного рівня виробництва є величина річного економічного ефекту. Розглянемо методику визначення деяких вищезгаданих показників. Якщо на окремій виробничій дільниці або у цеху в результаті проведення організаційно-технічних заходів, що підвищило організаційно-технічний рівень виробництва, було забезпечено приріст продуктивності праці робітника, то приріст продуктивності праці (у відсотках) одного працівника промислово-виробничого персоналу підприємства в цілому (Пп) визначається за формулою Пп = (Ур * Прд) / 100, де Ур ‑ питома вага робітників дільниці, на якій за рахунок зростання організаційно-технічного рівня виробництва підвищено продуктивність праці робітника, %; Прд ‑ приріст продуктивності праці робітника на даній дільниці, %. Продуктивність праці робітника за зміну Прз залежно від технічної озброєності його праці можна обчислити за формулою Прз = Отп * Qз/Wт, де Qз ‑ технічна озброєність праці одного робітника, що працює у найбільшу зміну, млн.грн.; Qз/Wт ‑ техновіддача устаткування як результат ділення обсягу продукції, випущеної у найбільшу зміну (Qз), на вартість устаткування (Wт). При цьому продуктивність праці може збільшуватись як за рахунок зростання технічної озброєності робітника (екстенсивний підхід до розв’язання цієї проблеми), так і за рахунок підвищення техновіддачі (інтенсивний фактор), яка в свою чергу залежить від продуктивності техніки, її прогресивності, а також кваліфікації робітників, що обслуговують цю техніку. За наявності базових та звітних даних про показники, включені до вищенаведеної формули, можна за допомогою способу ланцюгових підстановок визначити, яка частка збільшення продуктивності праці була досягнута за рахунок екстенсивного фактора, а яка ‑ за рахунок інтенсивного. Економія витрат (Е) від проведення організаційно-технічних заходів, що забезпечили підвищення організаційно-технічного рівня виробництва і зниження експлуатаційних витрат, визначаєтьсязаформулою Е = (Сі – Со * Qно + Сі * Qні) * Qнп, Qно + Qнп
де Со, Сі ‑ змінна частина собівартості одиниці продукції відповідно до та після проведення оргтехзаходів; Qно, Qні – обсяг випуску даного виду продукції відповідно до і після проведення оргтехзаходів (у натуральному вигляді); Qнп ‑ обсяг продукції, випуск котрої передбачається (планується) в наступному році.
ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. Які показники характеризують організаційний рівень виробництва? 2. Що впливає на зміну технічного рівня виробництва? 3. Визначити показники, що характеризують технологічний рівень. 4. Які методи використовуються для оцінювання управлінського рівня? 5. Як впливає продуктивність праці та фондоозброєність на організаційно-технічний рівень виробництва? 6. Назвати етапи методики визначення впливу організаційно-технічного рівня виробництва на основні показники діяльності підприємства.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 331; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |