Аналіз ритмічності виробництва. Середньозважена ціна обчислюється таким чином:

.

Середньозважена ціна обчислюється таким чином:

грн.;

грн.;

%_якості = .

Крім цього, оцінка виконання плану за якістю продукції розраховується за питомою вагою атестованих виробів, питомою вагою забракованої й рекламованої продукції.

Третій етап аналізу якості полягає у визначенні впливу якості продукції на вартісні показники підприємства: випуск продукції (∆ВП), чистий дохід від реалізації продукції (∆ЧД) і прибуток (∆П).

Вплив якості на випуск продукції обчислюється так:

∆ВП =(Ц₁-Ц₀) * К_і,

де Ц₀, Ц₁ – ціна одиниці продукції до та після зміни якості продукції;

К_і – кількість одиниць продукції підвищеної якості.

Вплив якості продукції на чистий дохід від реалізації розраховується за формулою

∆ЧД = (Ц₁ — Ц₀) * Q_{реал. підвищеної якості} ,

де Q_{реал. підвищеної якості} ‑ обсяг реалізованої продукції підвищеної якості.

Вплив якості продукції на прибуток підприємства визначається так:

∆П = [(Ц₁ – Ц₀) * Q_реал.] - [(С₁ – С₀) * Q_реал.],

де С_0, С₁ ‑ собівартість одиниці продукції до і після зміни якості продукції.

Якщо пройшла зміна сортового складу продукції, то необхідно розрахувати середньозважену ціну та собівартість одиниці продукції, а потім за даним алгоритмом розрахувати вплив сортового складу на зміну товарної продукції, чистого доходу і прибутку.

Вплив сортового складу продукції на випуск виробу А визначається способом абсолютних різниць.

Таблиця 2.6

Вплив сортового складу продукції на випуск виробу А

у вартісному вираженні

Сорт продукції	Ціна за 1 туб., грн.	Структура продукції, %	Зміна середньої ціни за рахунок структури, грн.
план.	факт.	+, -
I				+20	+120
ІІ				-10	-50
III				-10	-25
Усього					+45

У зв’язку з підвищенням якості продукції (більше ніж І та менше продукції II і ІІІ сорту) середня ціна реалізації по виробу А вища на 45 грн., а вартість фактичного випуску на 45 * 50400 туб. = 2268 тис. грн.

Аналогічні розрахунки виконуються за всіма видами продукції, за якими встановлені сорти, та результати узагальнюються.

Побічним показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) та зовнішній (виявлений споживачами).

Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу продукції, чистого доходу від реалізації, зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчається динаміка браку за абсолютною сумою та питомою вагою в загальному випуску продукції. При цьому визначають утрати від браку і втрати товарної продукції.

Далі наведено приклад аналізу браку:

тис. грн.

1. Собівартість забракованої продукції 500

2. Витрати з виправлення браку 80

3. Вартість браку за ціною можливого використання 150

4. Сума відрахувань із винних осіб 10

5. Утрати від браку (стр. 1+2-3-4) 420

Для визначення втрат продукції потрібно знати фактичний рівень рентабельності (якщо обсяг продукції 104300 тис. грн., собівартість продукції 84168 тис. грн).

Фактичний рівень рентабельності становив

.

Утрати товарної продукції дорівнюють 420 * 1,239 = 520,38 тис. грн.

Після цього вивчаються причини зниження якості й допущеного браку продукції за місцями їх виникнення, центрами відповідальності й розробляються заходи щодо їх усунення.

Основними причинами зниження якості продукції є:

1) низька якість сировини;

2) низький рівень технології та організації виробництва;

3) недостатньо високий рівень кваліфікації робітників;

4) низька якість обладнання;

5) аритмічність виробництва тощо.

Ритмічність ‑ рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі й асортименті, передбачених планом.

Неритмічність погіршує всі економічні показники: якість знижується, підвищується обсяг незавершеного виробництва і понадпланові залишки готової продукції на складах, не виконуються поставки за договорами. Все це призводить до підвищення собівартості, зменшення прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Прямі показники ритмічності:

1) коефіцієнт ритмічності;

2) коефіцієнт варіації;

3) коефіцієнт аритмічності;

4) питома вага виробництва продукції за декаду (добу) до місячного випуску;

5) питома вага виробленої продукції за місяць до квартального випуску;

6) питома вага продукції, випущеної в І день звітного місяця до 3-ої декади попереднього місяця.

Побічні показники ритмічності:

1) наявність доплат;

2) оплата простоїв за вимогою господарюючого суб’єкта;

3) втрати від браку;

4) виплата штрафів за недопоставку та невчасне відвантаження продукції;

5) наявність понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.

Один із розповсюджених показників ‑ коефіцієнт ритмічності, який визначається за такою формулою:

де В_{пл і} ‑ плановий випуск продукції за і-ті періоди;

В_{н і} – сума недовиконання плану з випуску продукції в і-ому періоді.

Розрахунок проводиться згідно з даними таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз ритмічності випуску продукції за декадами

Декада	Випуск продукції за рік, тис. грн.	Питома вага, %	Виконання плану, коефіцієнт	Обсяг продукції зарахованої у виконання плану за ритмічністю, тис. грн.
план	факт	план	факт
			33,3		0,9375
2			33,3		1,069
			33,3		1,144
Усього					1,05

.

Коефіцієнт варіації (Кв) визначають як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції.

,

де ΔХ² – квадратичне відхилення від середньодекадного завдання випуску продукції;

n ‑ кількість сумарних планових завдань;

‑ середньодекадне завдання за графіком.

Коефіцієнт варіації означає, що випуск продукції за декадами відхиляється від графіка в середньому на 10 %.

Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вищий показник аритмічності

К_аритм. = 0,0625 + 0,069 + 0,144 = 0,28.

Причини аритмічності

внутрішні:

- тяжкий фінансовий стан;

- низький рівень організації, технології та МТЗ виробництва;

зовнішні:

- невчасна поставка сировини і матеріалів;

- нестача енергоресурсів підприємства.

Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випущеної продукції за декадами (добами), можна розрахувати їх вплив на показник аритмічності. Коефіцієнт аритмічності виробництва цієї причини необхідно віднести до загального показника аритмічності й помножити на 100.

Наприклад, за 1 декаду обсяг продукції недовиконано на 1200 тис. грн., або 3,75 %, унаслідок невчасної поставки сировини і на 300 тис. грн., чи 2,5 %, у результаті несправності обладнання.

Частка 1-ого фактора в зміні загального показника аритмічності становить

,

2-ого фактора .

У процесі аналізу необхідно обчислити втрачені можливості підприємства з випуску продукції у зв’язку з неритмічною роботою.

Методи розрахунку:

1) різниця між плановим і зарахованим випуском продукції дорівнює

96 000 - 94000 = 2000 тис. грн.;

2) різниця між фактичним та можливим випуском продукції, виходячи з найбільшого середньодобового (середньоденного) обсягу виробництва, становить

100800 - 36600 *3 = 9000 тис. грн.;

3) * 100 = 109800 тис. грн. – можливий обсяг виробництва.

Наприкінці аналізу розробляються заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.

Дата добавления: 2015-05-23