Аналіз технічного рівня розвитку підприємства

Значення, завдання та джерела інформації щодо аналізу використання основних засобів

Визначення резервів підвищення обсягу випуску продукції та фондовіддачі.

Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства.

Аналіз ефективності застосування основних фондів.

Аналіз технічного рівня розвитку підприємства.

Значення, завдання та джерела інформації щодо аналізу використання основних засобів.

Тема 4 Аналіз основних засобів і ефективності їх використання

Одним із важливих факторів підвищення ефективності виробництва непромислових підприємств є забезпечення їх основними фондами в необхідній кількості та більш повне їх використання.

Завдання аналізу основних засобів:

1) вивчення складу, структури та руху основних фондів (ОФ), ступеня їх оновлення;

2) вивчення факторів, які впливають на ефективність використання ОФ і визначення впливу кожного з них на їх зміну;

3) вияв частки екстенсивних та інтенсивних факторів у поліпшенні застосування ОФ;

4) вивчення ступеню використання виробничої потужності підприємства й обладнання;

5) виявлення основних напрямів та резервів подальшого підвищення ефективності застосування ОФ.

Джерела даних для аналізу:

1) план економічного і соціального розвитку підприємства;

2) план технічного розвитку;

3) ф. №1 «Баланс підприємства»;

4) ф. №2 «Звіт про фінансові результати підприємства»;

5) ф. №5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

6) ф. №1-ПВ «Звіт із праці»;

7) інвентарні картки обліку основних засобів.

Аналіз починається з вивчення обсягу основних засобів, їх динаміки і структури.

Фонди підприємства поділяються на виробничі, а також фонди невиробничого призначення.

Крім цього, виділяють активну і пасивну групу ОФ, а також окремі підгрупи відповідно до їх функціонального призначення. Така деталізація необхідна для вияву резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури.

Таблиця 4.1

Аналіз наявності, руху і структури основних фондів

Групи основних засобів	Наявність на початок року	Надійшло за рік	Вибуло за рік	Наявність на кінець року
тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Промислово-виробничі осн. фонди		91,0		92,6		64,3		93,7
Виробничі осн. фонди інших галузей
Невиробничі осн. фонди		9,0		7,4		35,7		6,3
Усього осн. фондів
у тому числі: акт. частина		52,75		83,3		53,6		57,9

Дані таблиці 4.1 показують, що за звітний період відбулися суттєві зміни в наявності та структурі основних фондів. Вартість ОФ зросла на 1300 тис. грн., або на 9 %, у т.ч. основних виробничих фондів (ОВФ) на 1600 тис. грн., або на 12 %. Частка ОВФ у загальній сумі ОФ підвищилася на 1,1 %, і відповідно зменшується частка невиробничих фондів у зв’язку з приватизацією житлового фонду. Значно збільшилась питома вага активної частини ОФ ‑ від 52,75 до 57,9%, що оцінюється позитивно.

Важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану ОВФ за допомогою таких показників:

1. Коефіцієнт оновлення (К_онов.) визначається як відношення вартості ОВФ, які надійшли, до вартості ОВФ на кінець року

К_онов. = 2500/14800 = 0,169.

2. Коефіцієнт вибуття (К_в.) розраховується як відношення вартості ОВФ, котрі вибули, до вартості ОВФ на початок року

К_в. = 900/13200 = 0,068.

3. Коефіцієнт приросту (К_пр.) визначається як відношення суми приросту ОВФ до вартості ОВФ на початок року

К_пр. = (2500-900)/13200 = 0,121.

4. Коефіцієнт зношення (К_з.) основних фондів обчислюється як відношення суми зношення ОВФ до первісної вартості ОВФ на звітну дату

К_з. = 4740/14800 = 0,32.

5. Коефіцієнт придатності (К_п.) визначається як відношення залишкової вартості ОВФ до первісної вартості ОВФ на звітну дату

К_п. = (14800-4740)/14800 = 0,68.

На наступному етапі аналізу перевіряється виконання плану за впровадженням нової техніки, введенням у дію нових об’єктів, ремонтом основних засобів.

Розраховується частка прогресивного обладнання в загальній його кількості й за кожною групою машин і обладнання, а також частка автоматизованого обладнання.

Для характеристики вікового складу та морального зношення фонди групуються за тривалістю експлуатації (до 5,5–10 років; 10–20, більше від 20 років і т.д.).

Середній вік обладнання розраховується за формулою

X=SXc*a,

де X – середній вік обладнання;

Xc – середина інтервалу і-ої групи обладнання

Xc=(Х_в - Х_н)/2,

де Хв, Хн – відповідно верхнє і нижнє значення інтервалу групи;

а – питома вага обладнання кожної інтервальної групи у загальній кількості.

Для характеристики стану робочих машин, обладнання, інструментів застосовують групування за технічною придатністю: придатне обладнання; обладнання, яке потребує капітального ремонту; непридатне обладнання, котре потрібно списати.

Наступний етап аналізу – вивчення забезпеченості підприємства ОВФ. Забезпеченість окремими видами машин, механізмів, обладнання, будівлями встановлюється порівнянням фактичної їх наявності з плановою потребою для виконання плану з випуску продукції.

Узагальнюючі показники, які характеризують рівень забезпеченості підприємства ОВФ:

1. Фондоозброєність праці (ФО_пр) визначається як відношення середньорічної вартості основних фондів до чисельності робітників у найбільшу зміну.

2. Технічна озброєність праці (ТО_пр) розраховується як відношення середньорічної вартості обладнання до чисельності робітників у найбільшу зміну.

Темпи збільшення показника технічної озброєності зіставляють із темпами зростання продуктивності праці (ПП > ТО_пр.).

Дата добавления: 2015-05-23