Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства

Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції при досягнутому або можливому рівні техніки, технології та організації виробництва.

Фактичний або плановий обсяг виробництва продукції Середньорічна виробнича потужність підприємства

Ступінь використання виробничих потужностей характеризується такими коефіцієнтами:

1. Загальний коефіцієнт = –––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Середньодобовий випуск продукції Середньодобова виробнича потужність

2. Інтенсивний коефіцієнт = –––––––––––––––––––––––––––––––––

Фактичний або плановий фонд робочого часу Розрахунковий фонд робочого часу, прийнятий при визначенні виробничої потужності

3. Екстенсивний коефіцієнт = –––––––––––––––––––––––––––––––––

Вивчається динаміка цих показників, виконання плану за їх рівнем і причини їх змін, такі, як уведення в дію нових та реконструйованих підприємств, технічне переобладнання виробництва, скорочення виробничих потужностей.

Аналізується рівень використання виробничої площі підприємства: виготовленої продукції на 1 м² виробничої площі.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, які характеризують використання їх кількості, часу роботи, потужності.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховуються такі показники:

1.

Кількість обладнання, що використовується (Nв) Кількість наявного обладнання (Nн)

Коефіцієнт використання парку

наявного обладнання (К_н) = ––––––––––––––––––––––––––––

2. Коефіцієнт використання парку

Кількість обладнання, яке використовується Кількість установленого обладнання (Nустан.)

встановленого обладнання

(здане в експлуатацію) (К_устан) = ––––––––––––––––––––––––––––

(N_н – N_вст)*ПП^р_{од.облад.пл.} = Р­ВП за рахунок підвищення потенціальної кількості діючого обладнання.

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчається баланс часу його роботи, що включає:

‑ календарний фонд часу – максимально можливий час роботи обладнання (Пкал.дн.*24 год.*N_од.обл.);

‑ режимний фонд часу – N_од.обл.*Т_{роб.дн.звіт.пер.}*Т_годин щоденної роботи з урахуванням К_змін.;

‑ плановий фонд – час роботи обладнання за планом; відмінний від режимного часом знаходження обладнання в плановому ремонті та на модернізації.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану з уведення обладнання в експлуатацію за кількістю та терміном; календарного й режимного – можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності; режимного та планового – часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються такі коефіцієнти:

– календарного фонду часу Кк.ф = Тф/Тк;

– режимного фонду часу Кр.ф = Тф/Тр;

– планового фонду часу Кп.ф = Тф/Тп;

– питома вага простоїв у календарному фонді ПВпр =ПР/Тк,

де Тф, Тп, Тр, Тк – відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання;

ПР – простої обладнання.

ПП^фгод ПП^плгод.

Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (машино-годину).

Коефіцієнт інтенсивного завантаження обладнання: (Кінт) = –––––––.

Узагальнений показник, який комплексно характеризує використання обладнання.

Коефіцієнт інтегрального навантаження: (Кj) = Кн.ф * Кінт,

де Кн.ф – коефіцієнт екстенсивного навантаження.

У процесі аналізу вивчається динаміка цих показників, виконання плану і причини їх зміни.

За групами однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивного й інтенсивного використання.

Модель: ВПі = Кі Ді Кзмі * Ті * ППі,

де Кі – кількість і-ого обладнання;

Ді – кількість відпрацьованих днів одного обладнання;

Кзм і – коефіцієнт змінності роботи і-ої групи обладнання;

Ті – середня тривалість зміни;

ППі – виробіток продукції на 1машино-годину на 1-ому обладнанні.

Розрахунок впливу цих факторів проводиться способами ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць.

Методика розрахунку способом абсолютних різниць:

DВПк = (Кф – Кпл)*Дпл * Кзм.пл * Ппл * ППпл.=

=(66 – 64)*250*2*7,5*0,4 =+3000 тис. грн.

D ВПд =Кф*(Дф - Дпл)*Кзм.пл * Ппл *ППпл. =

=66*(245 – 250)*2*7,5*0,4 = -1980 тис. грн.

DВПкзм = Кф*Дф*(Кзм.ф - Кзм.пл)*Ппл*ППпл. =

=66*245*(1,92 – 2)7,5*0,4 = -3881 тис.грн.

D ВПп = Кф*Дф*Кзм.ф*(Пф - Ппл)*ППпл. =

=66*245*1,92*(7,3 –7,5)*0,4 = -2484 тис.грн.

D ВПпп. = Кф*Дф*Кзм.ф*Пф*(ППф - ППпл.) =

=66*245*1,92*7,3*(0,445 – 0,4) = +10145 тис.грн.

Результати факторного аналізу показують, що план із випуску продукції перевиконаний за рахунок підвищення кількості обладнання і виробітку продукції за 1 машино-годину. Понадпланові цілоденні простої обладнання та зниження коефіцієнта змінності викликали підвищення обсягу виробництва на 8345 тис. грн., або на 8,7%, відносно плану. Більш повне використання обладнання на цьому підприємстві можна розглядати як можливий резерв підвищення рівня виробництва продукції.

Дата добавления: 2015-05-23