Пояснювальна записка

Укажіть правильні характеристики процесу реплікації. Учасник процесу

Укажіть правильні характеристики процесу реплікації. Призначення

Укажіть правильні характеристики процесу реплікації. Локалізація

Схарактеризуйте серце людини за наведеними ознаками Назва м’язової оболонки

Схарактеризуйте серце людини за наведеними ознаками Гальмівні сигнали подають

Схарактеризуйте серце людини за наведеними ознаками Кількість камер

А. дві Б. три В. чотири

А. симпатичні нерви Б. блукаючі нерви В. спинномозкові нерви

А. епікард Б. міокард В. ендокард

А. ядро Б. комплекс Гольджі В. лізосома

А. синтез білка Б. синтез РНК В. синтез ДНК

А. РНК-полімераза Б. ДНК-полімераза В. рибосома

Загальноеволюційні та філогенетичні питання зараз переживають період надзвичайно швидкого бурхливого розвитку, що пов’язаний з систематизацією величезного обсягу експериментального матеріалу накопиченого переважно протягом останніх десятиріч. Сучасний період у філогенії рослин та тварин характеризують як "другу революцію". З 60-х роках нашого сторіччя в практиці макрофілогенетичних побудов відбувалась певна зміна пріоритетів: на перший план замість порівняльно-морфологічних підходів увійшли цитологічні, пов’язані з використанням електронно-мікроскопічних даних для широких філогенетичних узагальнень. Наслідком було створення наприкінці 70- початку 80-х років кількох десятків макросистем органічного світу, які на підставі наявних на той час даних були в більш-менш рівному ступені обґрунтованими, і вибір певної системи, за висловом Л. Маргеліс, залежав швидше "від смаку" дослідника, ніж від аргументів. З початку 80-х років для перевірки тих чи інших систем в практику макрофілогенії почало входити використання молекулярно-біологічних даних, отриманих, зокрема, за методами ДНК-ДНК гібридізації, аналізу сіквенсу рибосомальної РНК, нуклеотидних послідовностей певних генів, амінокислотних послідовностей рибосомальних білків. Молекулярно-філогенетичні побудови як підтвердили, так і суттєво відкоригували існуючі макросистеми, дозволили виділити в багатьох з них раціональне "зерно", а в деяких випадках показали існування нетривіальних родинних зв’язків. Розгляд макросистем, які поєднують порівняльно-морфологічні, цитологічні та молекулярно біологічні підходи, є змістом даного курсу.

Опанування ідеологією сучасної макротаксономії органічного світу дозволяє узагальнити та систематизувати принципові положення базових біологічних та спеціальних курсів, побачити і до деякого ступеню зрозуміти динамічну гармонію органічного світу та його розмаїття.

Фітоценологія та географія рослин, як галузь ботаніки, охоплює комплекс наукових знань про структуру, функціонування, походження рослинних угруповань різних категорій. В процесі опанування даною дисципліною студент набуває знань про місце фітоценології в системі наук, її міждисциплінарні зв’язки, про рослинне угруповання як центральний компонент біогеоценозу, принципи та закономірності його формування, структуру, ознаки, функціонування, про динаміку змін в рослинному покриві та основні їх форми, про основні принципи класифікації рослинних угруповань.

Фізіологічна адаптація - це сукупність фізіологічних реакцій, що лежить в основі пристосування організму до зміни навколишніх умов і спрямована до збереження відносної сталості його внутрішнього середовища - гомеостазу. У результаті фізіологічної адаптації підвищується стійкість організму до холоду, тепла, недоліку кисню, змінам барометричного тиску й ін. факторам. Вивчення фізіологічної адаптації має велике значення для розуміння процесів саморегуляції організму, його взаємодії з навколишнім середовищем. Великий практичний інтерес одержали дослідження фізіологічної адаптації у зв'язку з польотами людини в космос. Реакції, якими організм відповідає на подразнення значної інтенсивності, мають загальні неспецифічні риси й називаються адаптаційним синдромом. Процес фізіологічної адаптації до незвичайних, екстремальних умов проходить кілька стадій або фаз: спочатку переважають явища декомпенсації (порушення функцій), потім неповного пристосування - активний пошук організмом стійких станів, відповідних до нових умов середовища, і, нарешті, фаза щодо стійкого пристосування.

Опанування відомостями з фізіології адаптації дозволяє узагальнити знання з таких предметів як фізіологія людини і тварин, анатомія людини, екологія людини, фізіологічні механізми оздоровчих впливів на організм людини тощо.

Мета комплексного державного екзамену – узагальнення знань з систематики та еволюції прокаріотичних та еукаріотичних організмів згідно з сучасними поглядами на родинні зв’язки певних макротаксонів;

– впорядкування і узагальнення знань про про структуру, функціонування, походження рослинних угруповань та закономірності їх поширення на земній кулі;

– узагальнення знань про форми пристосувальних реакцій організму людини на вплив різних умов довкілля.

Для засвоєння модулів комплексного державного екзамену студенту потрібні знання мікробіології, ботаніки, зоології, мікології, цитології, фізіології рослин, біохімії, молекулярної біології, теорії еволюції, методики викладання біології, з фізіології людини і тварин, анатомії людини, екології людини, гістології, тобто базових дисциплін бакалавріату.

Дата добавления: 2015-05-23