Модуль 2. Фітоценологія та географія рослин

Царство Тварини. Різноманіття життєвих циклів тварин. Онтогенез і філогенез тваринного організму. Комірцеві джгутиконосці як пращури багатоклітинних тварин. Філогенія безхребетних тварин. Філогенетичні відносини нижчих багатоклітинних. Найважливіші лінії Bilateria та положення «проблемних» груп. Філогенія членистоногих, філогенетичні особливості груп комах. Філогенія хребетних. Ланцетник. Походження і філогенія риб. Походження і філогенія земноводних. Походження і філогенія рептилій. Теплокровність. Походження і філогенія птахів. Походження і філогенія ссавців.

Царство Гриби. Хітридіомікотові гриби як пращури вищих грибів – Зигомікотових, Аскомікотових та Базидіомікотових. Місце у системі мітоспорових грибів. Мікроспоридії як філогенетична гілка безмітохондріальних грибів. Філогенетичні зв’язки грибів та грибоподібних організмів. Лишайники в системі органічного світу.

Фітоценологія як наука. Місце фітоценології в системі біологічних наук і наук про рослинність. Міждисциплінарний комплекс науки про рослинність та його структура. Основні етапи розвитку фітоценології.

Рослинне угруповання. Поняття про фітоценоз. Фітоценоз як центральний компонент біогеоценозу. Концепція континуума. Фактори організації рослинних угруповань: екотоп, взаємовідносини рослин в угрупованні, вплив гетеротрофних компонентів екосистеми на взаємовідносини рослин, роль порушень. Полімодельна концепція рослинного угруповання. Різниця між поняттями “флора” і “рослинність”.

Конституційна структура фітоценозів. Ознаки фітоценозу.

Флористичний склад фітоценозу – його основна ознака. Ступінь флористичного різноманіття і видове багатство фітоценозів. Співвідношення “числа видів на одиницю площі”. Поняття про мінімальну площу виявлення флористичного складу і інших ознак фітоценозу. Кількісні співвідношення між видами в фітоценозах і ознаки, які їх характеризують: чисельність, покриття, вагові і об’ємне співвідношення. Гіпотези видового багатства та градієнти видового багатства. Поняття про ценотипи.

Морфологічна структура фітоценозів (синморфологія). Вертикальна структура. Різновисотність рослин та “різноглибинність”. Ярусність. Вертикальний континуум. Фітоценотичні горизонти. Горизонтальна структура (складання) фітоценозів. Мозаїчність. Типи мозаїк. Комплексність рослинного покриву. Синузіальна структура фітоценозів. Форми циклічної динаміки. Циклічні зміни структури. Сезонні (фенологічні) зміни. Різнорічні зміни (флюктуації). Типи флюктуацій. Біологічна продуктивність та фітомаса. Чиста первинна біологічна продуктивність та запас фітомаси. Класифікація фітоценозів за біологічною продуктивністю.

Динаміка рослинного покриву (синдинаміка).Історія вивченнясиндинаміки. Основні форми динаміки рослинності: порушення, сукцесії фітоценозів та їх еволюція. Характеристика основних варіантів сукцесій. Прості автогенні сукцесії (з однією моделлю): модель сприяння, модель толерантності, модель інгібування, модель нейтральності. Складні автогенні сукцесії (із змінною моделлю). Аллогенні сукцесії: гологенетичні та гейтогенетичні сукцесії. Сукцесії складної автогенно-аллогенної природи. Експериментальні сукцесії. Причини, які обумовлюють зміни фітоценозів та їх темпи.. Первинні і вторинні сукцесії рослинного покриву. Корінні і похідні фітоценози. Концепція клімаксу в рослинності. Еволюція фітоценозів. Модель сіткоподібної еволюції. Антропогенна еволюція. Методи вивчення динаміки рослинності.

Класифікація рослинності (синтаксономія). Синтаксономія і таксономія. Основні підходи до класифікації: класифікація по домінантам, біоми, еколого-флористична класифікація (система Браун-Бланке). Загальна характеристика методу Браун-Бланке. Синтаксономічні ранги. Асоціація-елементарна синтаксономічна одиниця. Переваги методу Браун-Бланке. “Континуулізація” синтаксономії. Методика опису і класифікації рослинності методом Браун-Бланке. Рекогносцировка і аналітичний етап класифікації. Синтетичний етап класифікації. Коротка характеристика вищих одиниць (класів і порядків) рослинності України.

Дата добавления: 2015-05-23