Пояснювальна записка. Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «історія образотворчого мистецтва» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня 3471 (художник-виконавець), 3340 (викладач початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів) напряму 6.020205 «Образотворче мистецтво» спеціальності № 5.02020501 «Образотворче мистецтво» та розрахована на студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв І–ІІ рівнів акредитації на основі базової загальної середньої освіти.

Програма визначає коло знань з історії мистецтва, які повинні опанувати учні художнього училища. Програма побудована за хронологічним принципом і охоплює основні періоди історії зарубіжного і українського мистецтва від найдавніших часів («Мистецтво Стародавнього світу») до XX століття. Основна увага в програмі приділяється вивченню історичних стилів і напрямків у мистецтві, творчості провідних майстрів, аналізу їхніх кращих творів.

Опираючись на знання, отримані учнями при вивченні історії та філософії, викладач повинен дати коротку характеристику історичної обстановки та філософської думки, у рамках якої відбувається розвиток мистецтва кожного періоду.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» є вивчення світового образотворчого мистецтва на основі історичного матеріалу, основні теоретичні поняття мистецтвознавства.

Міждисциплінарні зв'язки: художник має бути освіченою, ерудованою людиною, озброєною професійними знаннями. Навчальна дисципліна «Історія образотворчого мистецтва» є однією з базових у підготовці фахівців за спеціальністю «Образотворче мистецтво». Знайомство з основними теоретичними поняттями мистецтвознавства, особливостями розвитку історичних етапів світового мистецтва, пам’ятками світової культури, світосприйняття людини у різні часи на прикладах творів образотворчого мистецтва допоможе студентам оволодіти належним рівнем готовності до професійної діяльності, виховати високий рівень художньо-естетичного смаку, креативний підхід у поєднанні традицій та новацій на відділеннях: живопис, художнє оформлення, художнє декорування середовища, скульптура. Вивчення даної дисципліни тісно пов'язане з такими дисциплінами як «Рисунок», «Живопис», «Композиція», «Кольорознавство», та інш.

Метою викладання навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» є: навчити студентів основним поняттям, закономірностям, етапам і чинникам (історичні, соціально-політичні, економічні, філософсько-естетичні та художні) формування і розвитку образотворчого мистецтва від найдавніших часів («Мистецтво Стародавнього світу») до XX століття.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» є:

І. Навчальні:

• формувати у студентів уявлення про образотворче мистецтво, як важливу складову системи мистецтв і духовної культури народів світу; засвоювати духовно-естетичний потенціал історії образотворчого мистецтва, реалізувати його у власному житті;
• ознайомити студентів із сукупністю відомостей про видатні явища світового мистецтва; з основними етапами його розвитку, чинниками, що вплинули на процес оновлення та модернізацію художніх стилів, методів, форм художньої виразності;
• висвітлити найважливіші періоди творчого шляху визначених програмою авторів, творчу історію їх художніх творів;
• розкрити проблематику та ідейно-тематичну основу художніх творів, особливості їх композиції, авторського задуму, художньої мови;
• визначити місце і значення творчості художників у розвитку світової культури, а також їх творів;
• виявити нові засоби та форми художнього самовираження митця в межах певної доби, течії чи напряму у мистецтві;
• навчити студентів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість художніх творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних художніх шкіл;
• дати студентам оптимальний обсяг мистецтвознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх творів, розуміння ними головних закономірностей розвитку образотворчого мистецтва;
• закріплювати зі студентами вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього твору, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у мистецтвознавчому, культурному та історичному контекстах;
• спонукати студентів до власного оціночного судження щодо мистецтвознавчого аналізу вивченого твору в цілому, проблематики, методу та стилю автора;
• розвивати мислення студентів (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо), художньо-творчі спроможності молоді: готувати доповіді, реферати, пошуково-дослідницькі роботи, проекти, презентації;
• підвищувати загальну та естетичну культуру студентів, критичне мислення, навички самостійного аналізу художніх творів;
• стимулювати у студентів бажання самостійно здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію під час навчального процесу.

ІІ. Виховні:

· стимулювати інтерес до образотворчого мистецтва в цілому, що сприятиме визначенню кожним студентом програми особистої пізнавальної діяльності при вивченні курсу історії образотворчого мистецтва;

· підтримувати у студентів стійку мотивацію вивчення творів образотворчого мистецтва, відчуття краси та виразності художньої мови, духовно-емоційну відкритість щодо кращих творів світового мистецтва, інтерес до внутрішнього світу кожного митця;

· розвивати свідоме зацікавлення спадщиною світового мистецтва, а через художні твори – поваги до народів, толерантного ставлення до їх культури, традицій, звичаїв та обрядів;

· прищеплювати повагу до художнього твору як унікальної одиниці передачі інформації, як витвору мистецтва;

· сприяти виробленню естетичного смаку, поглядів і уподобань студентів, їх стійких моральних переконань, відчуття необхідності виконання суспільного обов'язку;

· формувати розуміння студентами виховного змісту морально-філософських категорій добра і зла, гуманістичного світогляду, не сприйняття культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;

· розкривати руйнівну силу впливу життєвих спокус на особистість людини (на прикладах життя і творчості художників), поняття свободи у взаєминах людини і суспільства;

· підвищувати загальний рівень культури студентів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів;

· спонукати студентів до постійного морального та естетичного самовиховання та самовдосконалення, розвитку власних творчих обдарувань та нахилів;

· виховувати у студентів повагу до духовних скарбів народів світу, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно зі здатністю формулювати й активно відстоювати власну позицію, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій.

В результаті вивчення курсу «Історія образотворчого мистецтва» студенти повинні знати:

– основні етапи, тенденції, закономірності і чинники (історичні, соціально-політичні, економічні, філософсько-естетичні та художні) формування і розвитку образотворчого мистецтва;

– хронологічні межі різних періодів формування і розвитку образотворчого мистецтва;

– особливості художніх процесів в історії образотворчого мистецтва.

вміти:

– визначати приналежність мистецьких творів за стильовими ознаками до різних періодів, шкіл, мистецьких напрямків;

– визначати хронологічні межі створення художнього твору;

– розпізнавати особливості мистецьких стилів, напрямів, шкіл; •

– аналізувати мистецькі композиції, твори;

– опанувати методами і прийомами мистецтвознавчого дослідження;

– розпізнавати на фотографії (репродукції) пам’ятки світового мистецтва.

На вивчення навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» відводиться 180 г.

Методичні рекомендації. Виклад навчального матеріалу варто супроводжувати показом відеоматеріалів або репродукцій досліджуваних творів. Бажані також екскурсії в музеї та до архітектурних пам'ятників (у позаурочний час).

У процесі вивчення історії мистецтва учні повинні конспектувати матеріал, замальовувати розглянуті творі. Для засвоєння незнайомих термінів рекомендується, вести спеціальний словник.

По деяким розділам і темам доцільно доручати учням складання хронологічних і сінхронистичних таблиць, графічних схем архітектурних стилів, типів різних пам'ятників, а також виготовлення монтажів і організацію виставок, присвячених ювілейним датам.

Велику допомогу у вивченні історії мистецтва зробить мистецтвознавчий факультатив, у який можуть увійти учні, що більш глибоко цікавляться тими або іншими питаннями мистецтва. Члени факультативу можуть стати організаторами туристських походів і екскурсій до художніх пам'ятників, збору матеріалів, підготують під керівництвом викладача доповіді та реферати, які можна зараховувати на засіданнях факультативу куди запрошуються всі учні.

У навчальному плані передбачені залікові роботи та іспит наприкінці вивчення курсу.

Дата добавления: 2015-05-23