Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології 1 страница




УВАГА!

Завдання 30.

Завдання 29.

Завдання 28.

Завдання 27.

Завдання 26.

Завдання 25.

Завдання 24.

Завдання 23.

Завдання 22.

Завдання 21.

Завдання 20.

Клієнт бажає депонувати 10 тис. грн. Існує можливість вибрати один з банків. Банк А пропонує наступні умови: 8,75% річних з нарахування складних відсотків щоквартально. Банк Б – 8,65 % річних з нарахуванням складних відсотків щомісячно. Який банк слід вибрати клієнту. Чому?

Треба знайти крос - курс євро та швейцарського франкаEUR/CHF, якщо USD/CHF =1.2810 (пряме котирування), а USD/ EUR = 0,8361(пряме котирування).

Потрібно знайти крос курс фунта стерлінгів до євро GBP/EUR, якщо дано GBP/USD = 1,5720 (непряме котирування), USD/EUR =0,8375 (пряме котирування).

Банк оголосив наступне котирування валют:

USD/ UAN 5,1214 5,1348,

EUR / UAN 6,1245 6,1401.

Визначити крос - курс долара до евро (USD/EUR =?).

Фірма одержала в банку кредит у сумі 100 000 грн. під 10% річних і терміном погашення 4 роки. У кредитній угоді обговорено погашення позички кожні півроку однаковими частинами. Скласти графік погашення кредиту.

Підприємство одержало в банку позичку 30000 грн на 16 місяців під 22% річних, відсотки нараховуються один раз у кварталі на залишок боргу. Скласти графік погашення кредиту за умови: основний борг погашається рівними частинами.

Розрахувати відсутні елементи в графіку погашення кредиту:

Таблиця 14 – Графік погашення кредиту

Термін погашення кредиту, квартали Сума основного боргу на початок періоду, грн. Сума відсотків за даний період, грн. Сума виплати боргу, грн. Сума погашення основного боргу, грн.
         
2.        
         
         
  5 000   5 750 5 000
Разом       25 000

Розрахувати відсутні елементи в графіку погашення кредиту підприємства „Світ”

Таблиця 12 – Графік погашення кредиту підприємства „Світ”

Термін погашення кредиту, квартали Сума основного боргу на початок періоду, грн. Сума відсотків за даний період, грн. Сума виплати боргу, грн. Сума погашення основного боргу, грн.
    18000,00 61008,78  
2.        
         
         
         
         
Разом     366052,68 300000,00

Яка сума необхідна для купівлі 80 тис. грн. у доларах, якщо 1 грн=0.1600 євро, 1 євро – 1.3000 долара.

Яку суму коштів потрібно внести на депозит з щомісячним нарахуванням відсотків, щоб через 102 дня отримати дохід у розмірі 2456 грн. Ставка депозиту – 12% річних. Нарахування відсотків виконується за методом факт/ факт.

Банк “Надія” пропонує річний депозит трьох видів:

а) депозит “ Класичний” з щомісячним нарахуванням складних відсотків за ставкою 13.1 % річних;

б) депозит “ Європейський” з щодекадним нарахування складних відсотків за ставкою 12.9 % річних;

в) депозит “ Молодіжний” з щоквартальним нарахуванням складних відсотків за ставкою 15 % річних

Потрібно визначити найбільш вигідний варіант вкладення коштів.

 

 

Авторські права на текст програми “Біологія, 7-11 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/95-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 27.09.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини.

Мета біологічної освіти досягається у процесі вивчення шкільного предмета “Біологія”, функцією якого є формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Шкільний предмет “Біологія” належить до освітньої галузі “Природознавство”, яка передбачає формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі.

Завдання шкільного предмета “Біологія”:

• формування в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і філогенез, взаємозв’язки між біологічними системами, середовищем; оволодіння методологією наукового пізнання;

• розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

• мотивація здорового способу життя, що включає: дати учням поняття про здоров’я, форми і методи його формування, збереження і зміцнення, показати значення складових здоров’я, дати можливість учням визначитися в правильності чи хибності ставлення до власного здоров’я, залучити учнів до мислення, обговорення і здобуття інформації про шляхи передачі та ступені ризику зараження ВІЛ, профілактику ВІЛ-інфікування;

• формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо);

• розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уяви, уваги, пам’яті, теоретичного стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалiзації у різних видах діяльності;

• оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя;

• становлення наукового світогляду; формування емоційно- ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей.

Зважаючи на цілісність і системність живої природи, навчальний матеріал вибудовується в програмі за лінійно-концентричним принципом і генерується навколо змістових ліній, в основі яких закладені рівні організації живого:

• молекулярно-клітинний рівень;

• організмений рівень;

• надорганізмені рівні;

• різноманітність органічного світу; історичний розвиток;

• методи наукового пізнання.

 

Зміст навчального предмета “Біологія” розподіляється за роками навчання таким чином:

7-й клас. Розділи: І - “Рослини”, II - “Різноманітність рослин”, III - “Гриби та лишайники”, IV - “Бактерії”, V - “Організми і середовище існування”.

8-й клас. Розділи: VI - “Тварини”, VII - “Різноманітність тварин”, VІІІ - “Організми і середовище існування”.

9-й клас. Розділ ІХ - “Людина”, Х - “Біологічні основи поведінки людини”.

10-11-й класи. Розділи: ХІ - “Молекулярний рівень організації життя”, ХIІ - “Клітинний рівень організації життя”, ХIIІ - “Організмений рівень організації життя”, ХIV - “Надорганізмені рівні організації життя”, ХV - “Історичний розвиток органічного світу”.

 

На вивчення цих розділів відводиться:

7-8-й класи - 70 годин (2 год. на тиждень);

9-й клас - 105 годин (3 год. на тиждень);

10-й клас - 52 години (1,5 год. на тиждень);

11-й клас - 70 годин (2 год. на тиждень).

 

Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” старша школа функціонує як профільна. Зміст біологічної освіти у старшій школі спрямований на задоволення освітніх потреб школяра відповідно до обраного ним рівня освіти. У даній програмі пропонується зміст освіти на рівні державного стандарту.

Складниками змісту шкільного предмета “Біологія” є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні та спеціальні уміння, способи діяльності.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати і відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків. У результаті навчання школярі здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи.

Зміст навчального матеріалу в темах програми сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне і підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів.

Провідними змістовими елементами навчального предмета є біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє розвитку теоретичного мислення.

У конструюванні змісту біологічної освіти використані системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні й анатомічні відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему, орієнтує учнів на здоровий спосіб життя.

Зміст тем приведений у відповідність із Державним стандартом базової і повної середньої освіти. В кожній темі програми передбачені обов’язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що набуваються в різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо). По закінченню вивчення теми учень має знати, а отже, називати, наводити приклади, пояснювати, обґрунтовувати, визначати, порівнювати, застосовувати знання, робити висновки, дотримуватись правил техніки безпеки, правил поведінки в природі тощо. Порівнюючи результати навчальної діяльності учня із запропонованими в програмі основними вимогами до знань і вмінь, учитель має змогу визначити рівень навчальних досягнень учня і оцінити їх.

Зміст програми передбачає вивчення живої природи у 7-му класі розпочати з розділу “Рослини”. Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин”. Зміст теми підвищує пізнавальний інтерес в учнів, спонукає до подальшого вивчення рослинних організмів.

Різноманітність представників царства Рослини вивчається в порядку ускладнення їх будови, починаючи з водоростей і закінчуючи покритонасінними. Кожен таксон розглядається з декількох сторін: як етап еволюції, як компонент екосистеми і як систематична категорія. Такий підхід дозволяє розвантажити навчальний матеріал від анатомо-морфологічних деталей і сформувати у школярів уявлення про рослинний світ як про цілісну систему.

Вивчення таксона розпочинається із загальної характеристики і закінчується вивченням окремих його представників. Дедуктивний підхід до вивчення навчальної теми має суттєві переваги над індуктивним підходом у розв’язанні завдань розумового розвитку учнів, формуванні загальнонавчальних (інтелектуальних) умінь. Разом з тим, така послідовність вивчення змісту теми дає можливість оптимально розподілити навчальні завдання і відповідно навчальну діяльність учнів по опануванню знань і умінь у межах навчальної теми.

Розділ “Бактерії” пропонується вивчати після розділу “Гриби та лишайники”. Беручи до уваги вікові особливості школярів, достатньо вивчити різноманітність бактерій, значення їх у природі й житті людини. Завершується курс біології в 7-му класі розділом “Організми і середовище існування”, що виконує функцію узагальнюючого й передбачає знайомство учнів з надорганізменими рівнями організації життя.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу повинно забезпечити проведення на уроках біологічних експериментів, дослідів. Це забезпечується не лише проведенням лабораторних та практичних робіт, вказаних у програмі, а ще й використанням демонстрацій при поясненні тієї чи іншої теми. Деякі практичні роботи, наприклад, “Вегетативне розмноження рослин”, передбачені для проведення вдома або під час літньої практики. Позначені зірочками лабораторні та практичні роботи виконуються в залежності від забезпечення навчального закладу.

У 8-му класі розділ “Тварини” розпочинається темою “Будова і життєдіяльність тварин”, у якій розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму, загальний план його будови. У наступних темах для вивчення пропонуються основні групи тваринного світу. Особливості будови і процеси життєдіяльності представників царства Тварини вивчаються з метою з’ясування пристосування організмів до середовища, їх ролі в природі й житті людини. Особливого значення набуває вивчення способу життя та поведінки тварин. Питання систематики тварин, як і рослин, розкриваються на рівні великих таксономічних одиниць.

Як і в попередньому класі, особливе місце у навчальному процесі повинні займати досліди, спостереження. Проводити їх слід не тільки під час уроків, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні експерименти та демонстрації повинні знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи, зацікавлювати до вивчення біології.

Розділ “Людина” у 9-му класі передбачає вивчення організму людини за функціональним принципом. Його зміст спрямований на формування поняття організму людини як цілісної біологічної системи, що функціонує в особливих умовах соціального середовища. Основна увага при цьому зосереджується на вивченні питань психофізіологічних особливостей поведінки людини. Зміст навчального курсу спрямований на формування в учнів свідомої мотивації здорового способу життя.

Розпочинається вивчення розділу “Людина” темою “Організм людини як біологічна система”, яка є загальною темою і готує учнів до вивчення функцій і будови систем органів організму людини. Послідовність вивчення наступних тем розділу є класичною, забезпечує формування системи знань про організм людини і доводить цілісність організму.

Механізми та принципи регуляції функціонування організму людини розглядаються в окремих темах. Тому на початку вивчення розділу даються ввідні поняття про нервову, ендокринну та імунну регуляцію, що необхідні для вивчення функціональних систем організму.

Вивченню теми “Розмноження та індивідуальний розвиток” передує тема “Ендокринна регуляція”, що забезпечує краще розуміння учнями процесів розмноження і індивідуального розвитку організму людини.

Окремі функції шкіри людини розглядаються в темах “Кровообіг і лімфообіг”, “Терморегуляція”, “Виділення”, “Сенсорні системи”.

Наступний розділ - “Біологічні основи поведінки людини” розпочинається темою “Формування поведінки і психіки”. Розглядаються сучасні дані щодо фізіологічних механізмів формування поведінки і психіки людини. Слід зазначити, що під час розгляду цієї теми акцент робиться на біологічних закономірностях, а не на психологічних моделях.

Вивчення через досліди власного організму, наприклад, визначення акомодації ока, дослідження різних видів пам’яті тощо, сприяє кращому розумінню фізіологічних та психологічних процесів людини, а відпрацювання надання допомоги при ушкодженнях забезпечить формування практичних навичок, необхідних у повсякденному житті.

В основу навчального змісту біології 10-11 класів покладено вивчення рівнів організації живого (молекулярний, клiтинний, організмений, популяційний, екосистемний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і перетворення енергії, цілісність живих систем. Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клiтинну, хромосомну теорії, еволюційні гіпотези, біологічні закони - Г. Менделя, Т. Моргана тощо. Розпочинається курс розділом “Молекулярний рівень життя”, який передбачає вивчення хімічного складу організмів і особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організменому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Ознайомлення з цитологією й генетикою готує учнів до вивчення індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділах “Популяційний рівень”, “Біосферний рівень”. Завершується вивчення біології розділом “Історичний розвиток органічного світу”, що включає знайомство з основами еволюційних гіпотез та формуванням великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт може теж бути різною: мотиваційна, контролююча тощо. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей; за відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для узагальнюючих уроків, уроків контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів.

Реалізація чинної програми вимагає від учителя організації пізнавальної діяльності школярів на уроці, націлює на розвиток розумових здібностей, формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.

Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм та методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями і між самими учнями. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, слід віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.

Вивчення об’єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання натуральних об’єктів, технічних засобів навчання, таблиць, ілюстрацій підручників.

Основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці. Домашні завдання для учнів мають бути обов’язково диференційованими, з урахуванням потреб та інтересів учнів, сприяти навчально-пізнавальній діяльності.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використати години навчальної практики. Спілкування учнів з природою на екскурсіях, під час виконання літніх завдань, позаурочних і позакласних видів робіт, вирощування рослин на навчально-дослідній ділянці створює умови для розвитку в учнів почуття прекрасного, любові до рідної землі, сприяє формуванню в них відповідального ставлення до природи й усвідомлення місця людини в біосфері.

Фенологічні спостереження учні виконують самостійно у позаурочний час та під час екскурсій. Прийоми виконання фенологічних спостережень та їх реєстрації формуються учителем під час уроку.

Виявити рівень навчальних досягнень учнів покликане оцінювання, що передбачає аналіз відповіді учня, якість знань, ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь, рівень оволодіння розумовими операціями, самостійних оцінних суджень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці на с. 10.

 

 

 

Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий   Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт.
  Учень з допомогою вчителя або підручника наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя частково виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення.
  Учень з допомогою вчителя або підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об’єкти; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з частковим їх оформленням.
ІІ. Середній   Учень з допомогою вчителя або підручника дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням.
  Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, з допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, не зробивши висновків.
  Учень самостійно, але не повно відтворює навчальний матеріал; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів, наводить прості приклади; з допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи.
ІІІ. Достатній   Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять; з допомогою вчителя встановлює взаємозв’язки, характеризує основні положення біологічної науки; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки.
  Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам живої природи; розв’язує типові біологічні вправи і задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки.
  Учень вільно відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі, виправляє власні помилки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки.
IV. Високий   Учень дає повні, змістовні відповіді на запитання; самостійно розкриває суть біологічних явищ, процесів, аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх результати, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи.
  Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить обґрунтовані висновки.
  Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв’язків, самостійно оцiнює та характеризує різноманітні біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв’язувати проблемні завдання; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, робить обґрунтовані висновки, виконує творчі завдання.

 

7-й клас

(70 год, 2 год на тиждень, із них 10 год - резервні)

 

 

К-ть г-н Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  ВСТУП Біологія - наука про живу природу. Різноманітність живих організмів, середовища їх існування, класифікація. Рослинний світ - складова частина природи. Учень: називає: - основні систематичні категорії класифікації органічного світу; - царства живої природи; - науки, що вивчають життя; наводить приклади: - застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо; - типів середовищ існування організмів; - рослин, що зростають у найближчому оточенні; робить висновок: - про різноманітність живої природи.
Спостереження за ростом та розвитком рослини, яка вирощена з насінини.
  Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин Основні процеси життєдіяльності рослини. Клітина, тканини, органи рослини, їх функції та взаємозв’язок. Середовища існування рослин. Зв’язки рослин із іншими компонентами екосистем. Відповідь рослин на подразнення. Учень: називає: - основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); - умови, необхідні для життєдiяльності рослини; - основні компоненти клітини рослини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі); - тканини рослини (твірні, покривні, основні, провідні); - вегетативні органи рослини (корінь, пагін: брунька, стебло, листок) та їх функції; наводить приклади: - впливу факторів середовища на процеси життєдіяльності рослин; - рухів рослин; - господарської цінності рослин; - використання добрив у сільському господарстві; характеризує: - будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозмiни кореня; - ґрунт як джерело поживних речовин; - роль мінерального живлення в житті рослин; - роль пагона в забезпеченні надходження, транспорту і виведення речовин; - бруньку як зародковий пагін; - видозміни пагона; - будову листка та його роль у забезпеченні процесу фотосинтезу, газообміні та випаровуванні; порівнює: - прості та складні листки, типи жилкування, розташування листків на стеблі; - процеси фотосинтезу та дихання; спостерігає та описує: - будову клітини рослин; - корінь і кореневі системи, видозміни кореня; - пагін та його будову, різноманітність пагонів, видозміни; - будову та різноманітність листків; - досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, транспорту речовин, випаровування; дотримується правил: - виготовлення мікропрепаратів, роботи з лупою та мікроскопом; робить висновок: - про основні функції рослинного організму; - про зв’язок органів у рослинному організмі; - про значення рослин у забезпеченні життя на Землі.
Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків вищих рослин та окремих органів (коренів, пагонів). Лабораторні роботи № 1. Будова клітини рослин. № 2. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня. № 3. Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями.* № 4. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів. № 5. Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями.* № 6. Видозміни пагона. № 7. Будова і різноманітність листків. № 8. Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями.*
  Тема 2. Розмноження й розвиток рослин Нестатеве розмноження, його види. Вегетативне розмноження. Регенерація у рослин. Статеве розмноження. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття. Запилення, запліднення. Насінина, плід, їх будова. Вплив умов середовища на проростання насінини. Ріст і розвиток рослин. Сезонні явища у житті рослин. Учень: називає: - види розмноження рослин; - види нестатевого розмноження: вегетативне, спорами; - способи вегетативного розмноження рослин у природі й у господарстві; - частини квітки; - способи запилення; - способи поширення насінин і плодів; наводить приклади: - добових і сезонних ритмів рослин; - одностатевих і двостатевих квіток, одно- і дводомних рослин; - рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, способами поширення плодів і насінин; - практичного використання квіток, насінин і плодів людиною; розпізнає: - за будовою квітки - спосіб запилення; - різні типи плодів і способи їх поширення; характеризує: - будову квітки як органа розмноження рослин; - функції частин квітки; - процес запилення, пристосування рослин до самозапилення і перехресного запилення; - пристосування квіток до запилення вітром, водою, комахами та іншими тваринами; - процес утворення плодів і насінин; - пристосування плодів і насiнин до поширення; - розвиток рослини з зародка насінини; пояснює: - роль та значення штучного запилення; - мету клонування рослин; - пристосування рослин до умов середовища; порівнює: - статеве і нестатеве розмноження; - будову квіток різних рослин, суцвіття прості й складні; - будову плодів і насінин та способи їх поширення; спостерігає та описує: - пристосування рослин до запилення різними видами комах; - пристосування до поширення плодів і насінин; - досліди з вивчення умов проростання насінин; застосовує знання: - про способи розмноження рослин, умови проростання насіння, розвиток проростка, процеси росту і розвитку рослин для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин; дотримується правил: - профілактики отруєння насiнинами і плодами; - вирощування рослин; робить висновок: - про значення квітки у житті рослин, тварин, людини; - про значення знань про процеси розмноження і розвитку рослин у житті людини.
Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити умови проростання насінин; живих об’єктів, гербарних зразків рослин. Лабораторні роботи № 9. Будова і різноманітність квіток. № 10. Будова і різноманітність плодів. Практична робота № 1. Вегетативне розмноження рослин.
  Тема 1. Водорості Загальна характеристика водоростей. Середовища існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність водоростей. Різноманітність водоростей, їх значення в природі та в житті людини. Учень: називає: - основні місця, де ростуть водорості; наводить приклади: - використання водоростей людиною (їстівні, ліки, сировина для харчової та парфумерної промисловості); - небезпечних явищ, які спричиняють водорості; - одно- та багатоклітинних мікроскопічних (хламідомонада, спiрогіра) та макроскопічних водоростей (морська капуста); розпізнає: - найпоширеніші явища, обумовлені масовим розвитком водоростей; характеризує: - будову клітини водорості; - особливості будови тіла одно- та багатоклітинних водоростей; спостерігає та описує: - будову водорості; застосовує знання: - для уникнення отруєнь та алергічних реакцій внаслідок використання природної води з ознаками масового розвитку водоростей; дотримується правил: - роботи з мікроскопом; робить висновок: - про водорості як найпростіші рослинні організми.
Демонстрування зразків одно- і багатоклітинних водоростей різних відділів. Лабораторна робота № 11. Будова водорості.
  Тема 2. Вищі спорові рослини Загальна характеристика вищих спорових рослин. Мохоподібні, плавуноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні. Середовища існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдiяльності. Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини. Учень: називає: - основні місця, де ростуть вищі спорові рослини; наводить приклади: - видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні; - значення вищих спорових рослин в природі та в житті людини; характеризує: - загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних; - розвиток вищих спорових рослин; порівнює: - будову вищих спорових рослин із будовою водоростей; пояснює: - значення вищих спорових рослин у формуванні місцевих ландшафтів; - значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля; розпізнає: - спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях; спостерігає та описує: - особливості будови мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних; - пристосування до середовища існування; дотримується правил: - роботи зі збільшувальними приладами; робить висновок: - про виникнення спорових рослин на Землі; - про зміни в будові, процесах життєдіяльності, розмноженні як результат пристосування рослин до життя на суходолі.
Демонстрування представників мохоподібних, плавуноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних. Лабораторні роботи № 12. Будова мохоподібних. № 13. Будова плавуна булавоподібного і хвоща польового. № 14. Будова щитника чоловічого, або чоловічої папороті.
  Тема 3. Голонасінні Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини. Учень: називає: - основні місця, де ростуть голонасінні; наводить приклади: - найпоширеніших представників голонасінних серед флори України і свого регіону; - використання голонасінних рослин людиною; розпізнає: - голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками; характеризує: - загальні ознаки будови та розвитку голонасінних; - пристосування голонасінних до умов середовища існування; - особливості розмноження голонасінних; - роль голонасінних у природі та в житті людини; порівнює: - будову голонасінних з вищими споровими рослинами; дотримується правил: - роботи зі збільшувальними приладами; робить висновок: - стосовно причин, що зумовлюють поширення голонасінних на земній кулі.
Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків голонасінних. Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних рослин.
  Тема 4. Покритонасінні Загальна характеристика. Класифiкація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин. Значення покритонасінних рослин у природі й у житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини. Учень: називає: - класи та основні родини покритонасінних рослин; - загальні ознаки класів Однодольні і Дводольні; наводить приклади: - рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні; - рідкісних рослин, які потребують охорони; - лікарських та отруйних рослин; - декоративних рослин; - сортів культурних рослин; - використання рослин людиною; розпізнає: - види рослин свого регіону, рослини вивчених класів і родин; - пристосування до умов місцезростання, що відображені в їхній будові; пояснює: - потребу в охороні окремих видів; - значення рослин у житті людини; - значення рослин у природі; порівнює: - будову рослин різних класів та родин; - пристосування рослин до різних умов середовища; - практичну цінність різних видів рослин; спостерігає та описує: - розвиток покритонасінних рослин; застосовує знання: - про умови життя дикорослих рослин для обґрунтування заходів їх охорони; - про будову рослин для їх визначення; - для озеленення місцевості, житлових та службових примiщень; дотримується правил: - поведінки в природі; - вирощування культурних рослин; робить висновок: - про значення покритонасінних у природі та в житті людини, про необхідність їх охорони.
Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків. Практичні роботи № 2. Визначення рослин класу Дводольні. № 3. Визначення рослин класу Однодольні. № 4. Розпізнавання видів кімнатних рослин.
  Тема 1. Гриби Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Значення грибів у природі і в житті людини. Учень: називає: - загальні ознаки царства Гриби; - паразитарних, цвілевих, шапкових грибів; - найпоширеніших видів грибів свого регіону; - використання грибів людиною; характеризує: - будову гриба; - основні групи грибів за їх способом живлення; - живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів; - пристосування грибів до умов середовища; пояснює: - взаємозв’язок грибів і вищих рослин; - значення штучного вирощування грибів; порівнює: - плодові тіла їстівних та отруйних грибів; застосовує знання: - для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування; - у профілактиці захворювань рослин, тварин і людини, що спричиняються грибами; дотримується правил: - збирання та зберігання грибів; - профілактики отруєння грибами; робить висновок: - про значення грибів у природі та в житті людини.
Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитарних грибів; Лабораторні роботи № 16. Будова нижчих грибів. № 17. Будова вищих грибів.
  Тема 2. Лишайники Загальна характеристика лишайників як симбіотичних організмів. Значення лишайників у природі й у житті людини. Учень: наводить приклади: - найпоширеніших видів лишайників свого регіону; характеризує: - будову лишайника як симбіотичного організму; - живлення, розмноження, ріст і розвиток лишайників; - пристосування лишайників до умов середовища; порівнює: - гриби і рослини, лишайники; робить висновок: -про значення лишайників у природі та в житті людини.
Демонстрування накипних, листуватих і кущистих лишайників.
  Тема 1. Бактерії Загальна характеристика бактерій. Різноманітність. Значення у природі й у житті людини. Учень: називає: - загальні ознаки бактерій; - середовища життя бактерій; наводить приклади: - взаємозв’язків бактерій та інших організмів; - бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини; - бактерій, які використовуються людиною в господарстві; характеризує: - роль бактерій у природі й у житті людини; порівнює: - життєдіяльність бактерій; застосовує знання для: - обґрунтування способів зберігання продуктів харчування; - профілактики захворювань, що спричиняються хвороботворними бактеріями; дотримується правил: - особистої гігієни і гігієни в колективі; робить висновок: - про роль бактерій у природі та в житті людини.
Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити роль бактерій (скисання молока тощо).
  Тема 1. Організми і середовище існування Середовище існування та його чинники. Розселення рослин у природі. Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах. Охорона природи. Учень: називає: - середовища існування рослин; - основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави); - основні екологічні групи рослин; - основні типи рослинних угруповань; - рідкісні рослини свого регіону; наводить приклади: - пристосування рослин до середовища існування; - взаємозв’язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою; розпізнає: - дерев’янисті та трав’янисті рослини; характеризує: - адаптивне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин; спостерігає та описує: - життя природних екосистем; - життя організмів у акваріумі; пояснює: - природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття; застосовує знання: - про життєдіяльність рослин, вплив чинників середовища на організм для обґрунтування заходів з охорони видів рослин і рослинних угруповань; дотримується правил: - поведінки у природі; робить висновок: - про будову організмів як результат їх пристосування до умов середовища; - про необхідність охорони рослин та рослинних угруповань.
Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити вплив середовища існування на організми.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1197; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.06 сек.