Графік і форми контролю знань, критерії оцінювання

4.1Залікові модулі та графік контролю знань

Заліковий модуль – це сукупність заходів по оцінюванню однотипних елементів навчальної роботи. Поточний контроль знань здійснюється за такими заліковими модулями: тестування, захист реферату, усне опитування. Підсумковий контроль знань здійснюється у вигляді підсумкового модульного контролю.

Оцінювання знань з дисципліни ведеться за 100-бальною системою. Кожний заліковий модуль характеризується максимальною кількістю балів – та мінімальною кількістю необхідних оцінок – (, де – загальна кількість залікових модулів). Оцінка окремого елемента залікового модуля – – проводиться за національною шкалою оцінок: «незадовільно» – 2; «задовільно» – 3; «добре» – 4; «відмінно» – 5.

Результуюча сума накопичених балів залікового модуля розраховується за формулою

, (4.1)

де – максимальний бал шкали;

– фактична кількість отриманих оцінок.

Результуюча сума балів залікового кредиту розраховується як сума балів за усіма заліковими модулями:

. (4.2)

Для розрахунку мінімально необхідної кількості відповідей кожного студента на практичних та семінарських заняттях використовується формула

. (4.3)

де К_занять – кількість відповідних занять;

К_опитаних_студентів – середня кількість опитаних студентів на одному занятті;

К_студентів – максимальна чисельність групи.

Графік контролю знань залікових модулів та розподіл балів за ними подано в таблиці 4.1.

У рядку, що відображає строк опитування на практичних чи семінарських заняттях, вказується останній термін можливості отримання наступної оцінки.

Таблиця 4.1 – Графік контролю знань залікових модулів та розподіл балів за ними

Залікові модулі

Тиждень

Кількість заходів

Сума балів

Сесія

Участь у семінарському (практичному) занятті (виступ, доклад,

Виконання поточної контрольної роботи

-

Модульна контрольна робота

Науково-дослідна робота студента (участь у наукових конференціях, олімпіадах)

Накопичена сума балів

Х

4.1 Критерії оцінювання проведення семінарів

В основі проведення семінарів знаходиться обговорення актуальних дискусійних і проблемних питань. Передбачається, що теоретичні питання, які стосуються сутності, функцій, класифікацій, видів, типів тощо студенти засвоюють самостійно (на основі лекційного матеріалу, підручників і посібників); а викладач лише проводить контроль рівня засвоєння цих знань і пояснює ті питання, які виявилися складними і незрозумілими для аудиторії.

Основна мета проведення семінарів навчити студентів розмірковувати; сприяти формуванню особистої позиції студентів з того чи іншого питання, висловлювати та обґрунтовувати її.

Робота студентів: опрацювання монографій, підручників, публікацій в періодичних виданнях з питань, що передбачається обговорити на семінарі

Завдання викладача: керувати процесом обговорення таким чином, щоб студенти в ході дискусії могли вільно висловлювати свої погляди на проблему та самостійно зробити певні висновки.

Методика:

- підготовка і презентація міні-лекції;

- підготовка бібліографії;

- підготовка і презентація реферату;

- складання комплексного фінансового кросворду.

Підготовка і презентація міні-лекції

Міні-лекція – це доповідь протягом 8-10 хвилин.

Вона дає можливість студенту на основі опрацювання на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, продемонструвати вміння постановки проблеми, шляхом розкриття та оцінки поточної ситуації, виявлення суперечливих моментів, протиріч, визначення причин, наслідків та аргументації власної позиції здійснити аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання, а також сформувати пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми і висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців.

Вибір теми міні-лекції, а також термінів її презентації узгоджується з викладачем, який проводить семінари.

Міні-лекція складається з наступних структурних частин:

1. Постановка проблеми (аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання) – займає до 5 хвилин міні-лекції;

2. Заключення (містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців).

У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії.

Письмове оформлення міні-лекції не обов'язкове. Під час доповіді можна користуватися зібраними матеріалами.

Підготовка бібліографії

У бібліографії дається аналіз літературних джерел (монографії, підручники, навчальні посібники тощо) за заданою проблематикою. Студент може самостійно вибрати питання з визначеної проблематики, або запропонувати проблему, яка його цікавить. Запропонована проблема повинна бути узгоджена з викладачем, який проводить семінарські заняття.

Літературні джерела студент підбирає самостійно. Необхідно звернути увагу на висвітлення теоретичних аспектів даної проблематики. У бібліографії треба зазначити підходи до визначення понять, категорій, принципів, ознак, рис, складових частин тощо у різних авторів.

Бібліографія повинна бути набрана на комп'ютері. Загальний обсяг - не більше 6 сторінок.

Підготовка і презентація реферату

Для написання реферату студент може самостійно вибрати тему з визначеної проблематики, або запропонувати свою тему. Роботу на рефератом слід починати з огляду літератури, використовуючи каталог періодичних видань, довідників, нормативних матеріалів та періодичних видань.

Зміст роботи треба викладати стисло, лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

Текст реферату має бути набраний на комп'ютері. Загальний обсяг - не більше 7-10 сторінок. Презентація реферату проходить на семінарському занятті, де розглядається дана тема або може бути захищений ІКР. Доповідь по темі реферату не повинна перевищувати 7 - 10 хвилин.

Складання комплексного фінансового кросворду

Складання фінансових кросвордів дозволяє студентам більш глибоко засвоїти зміст тем, які включені до курсу “ФІНАНСИ”, ознайомитися з понятійним апаратом, зрозуміти сутність фінансових категорій і понять.

Для складання фінансового кросворду студент має отримати у викладача, який проводить семінарські заняття, контрольні слова.

Вимоги до складання кросворду:

- кросворд охоплює всі теми курсу “Фінанси”,

- містить не менше 40 термінів,

- має 2 контрольні слова,

- класичний кросворд; він має бути компактним і відповідати основному правилу складання класичних кросвордів – слова можуть перетинатися, але не можуть мати суміжних клітин;

- не повинен містити ви термінів з інших курсів (наприклад, спеціальні банківські та юридичні терміни), а також використання скорочень та абревіатур,

- завдання до включених до кросворду термінів мають бути у вигляді їх повних визначень; поруч у дужках подається правильна відповідь,

- контрольне слово до 5 букв включно повинно перетинатися кросвордом 2 рази, більше 5 букв – 3 і більше разів,

- кількість слів по вертикалі і по горизонталі повинна бути приблизно однаковою,

- кросворд, набраний на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1,0) здається викладачеві в охайному вигляді за такою структурою:

- титульний лист,

- заповнена сітка кросворду з проставленою нумерацією клітин,

- перелік завдань повинен бути надрукований у стовпчик (із зазначенням у дужках поряд із завданням правильних відповідей),

- перелік відповідей, надрукованих у стовпчик (з відповідною нумерацією),

- список використаної літератури.

4.2 Критерії оцінювання відповідей студентів на практичних заняттях

Основна мета оцінювання студентів на практичних заняттях – виявлення рівня засвоєння кожним студентом теоретичних знань та уміння використовувати їх для вирішення практичних задач. Виявлення рівня засвоєння кожним студентом знань з дисципліни відбувається шляхом опитування студентів, або шляхом написання та перевірки тематичних контрольних робіт.

Відповідь студента на практичному занятті оцінюється таким чином:

- оцінка «5» ставиться студенту, який у всебічно, безпомилково, в логічній послідовності і вільно розкрив теоретичне питання; безпомилково відповів на два додаткових питання викладача з даної теми; самостійно і правильно виконав практичне завдання та продемонстрував знання методики його розв'язання;

- оцінку «4» отримує студент, який дав правильну, але неповну відповідь на теоретичне питання або розкрив всі аспекти поставленого питання, але припустився несуттєвих помилок; безпомилково відповів на одне з двох додаткових питань викладача з даної теми; в основному володіє знанням методики розв’язання практичного завдання, але потребує незначної допомоги з боку викладача;

- оцінку «3» отримує студент із неповними, але задовільними результатами роботи над завданнями;

- оцінка «2» виставляється студенту, який розкрив вузлові елементи теоретичного завдання, проте не володіє методикою розв’язання практичного завдання; або студент, який відмовився відповідати на питання, поставлені викладачем.

Тематична контрольна робота включає три види завдань:

- тестові завдання з типом відповіді «один з двох»;

- тестові завдання з типом відповіді «один з чотирьох»;

- розрахункові завдання.

Оцінка самостійної роботи студента відбувається за шкалою «0-5» і здійснюється на практичних заняттях шляхом опитування, а також врахування наступних елементів (в залежності від форми контролю): реферативний огляд літератури, аналітичний огляд (записка), презентація, реферат або есе за обраною темою.

4.3 Критерії оцінювання виконання поточної модульної контрольної роботи

Основна мета проведення модульного контролю - оцінка рівня накопичених теоретичних знань, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводитися у формі тестування, письмових відповідей на теоретичні питання та виконання практичних завдань. Загальна максимальна сума балів, що може отримувати студент під час модульної контрольної роботи складає 10 балів, що відповідає оцінці «відмінно».

«Відмінно» ставиться, якщо студент справився за всіма завданнями, що виносяться на поточний модульний контроль, без суттєвих помилок, тобто частка правильних відповідей складає більше 90%;

«Добре» – ставиться, якщо студент справився за всіма завданнями, що виносяться на поточний модульний контроль, але у його модульній роботі є одна-дві суттєвих помилок або у тестах, або у практичних завданнях, або студент не повністю розкриває теоретичне питання, тобто частка правильних відповідей складає від 70% до 90%;

«Задовільно» – ставиться, якщо студент справився за всіма завданнями, що виносяться на поточний модульний контроль, але у його модульній роботі є декілька суттєвих помилок, або у тестах, або у практичних завданнях, або студент не повністю розкриває теоретичне питання, що засвідчує відсутність цілісності знань у студента, тобто частка правильних відповідей складає від 50% до 70%;

«Незадовільно» – ставиться, якщо студент не справився з жодним завданням, що виносяться на поточний модульний контроль, тобто частка правильних відповідей складає менше 50%.

4.4 Критерії оцінювання науково-дослідної роботи

Основна мета проведення

Студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі, наприклад, в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій та ін., можуть присуджуватися додаткові бали.

Дата добавления: 2015-05-23