Загальні заходи профілактики інфекції медичного персоналу

Поняття інфекційної безпеки та інфекційного контролю

ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ І КОНТРОЛЮ ВНУТРІШНЬОШІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ

Способи передачі деяких розповсюджених збудників

Збудник	Джерело
Золотавий стафілокок	Заражені предмети, руки, носові шляхи персоналу, повітря сам пацієнт
Епідермальний стафілокок	Сам пацієнт, руки персоналу, лікувально-діагностична апаратура
Стрептокок	Прямий контакт, руки, повітря, рідше-навколишні предмети
Ентерокок	Сам пацієнт, руки персоналу, заражені поверхні навколишніх предметів
Ешеріхії, клебсієла, ентеробактер	Сам пацієнт, руки персоналу, заражені лікарські розчини
Протей, сальмонела, цитробактер	Сам пацієнт, руки персоналу, заражена їжа, вода
Синьогнійна паличка	Сам пацієнт, руки, заражене навколишнє середовище
Анаеробні бактерії, клостридії, бактероїди	Сам пацієнт, руки персоналу, заражене навколишнє середовище
Дріжджі	Сам пацієнт, руки персоналу
Гриби	Повітря, заражене навколишнє середовище
Віруси: варицелла, вірус tepneca, краснухи	Повітря, прямий контакт і сам пацієнт
Вірус гепатиту В	Заражені інструменти, апаратура, препарати крові, прямий контакт
Вірус імунодефіциту людини	Заражені інструменти, апаратура, препарати крові, прямий контакт

Система інфекційного контролю, яка сьогодні створюється в нашій державі, - це система заходів, базована на епідеміологічній діагностиці і направлена на попередження виникнення і поширення внутрішньолікарняних інфекційних захворювань в лікувально-профілактичних закладах.

Проблема інфекційної безпеки (безпеки від зараження інфекційними хворобами) є багатоплановою і досить великою для вирішення з цілого ряду причин - організаційних, епідеміологічних, науково-методичних.

В лікувально-профілактичних закладах незалежно від їх профілю повинні виконуватись три найважливіших вимоги:

- зведення до мінімуму можливості заносу інфекції:

- виключення внутрішньолікарняних заражень;

- виключення виносу інфекції за межі лікувального закладу.

У питаннях інфекційного контролю в стаціонарах середньому медичному персоналу відводиться основна, домінуюча роль - роль організатора, відповідального виконавця, а також контролера. Щоденне, дбайливе і неухильне виконання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму при виконанні своїх професійних обов'язків складає основу заходів з профілактики ВЛІ.

До них належать:

1) початкові і регулярні дослідження напруженості імунітету, у тому числі з урахуванням щеплень;

2) всі ушкодження шкіри необхідно закривати водонепроникною пов'язкою (лейкопластирем);

3) про будь-яку аварійну ситуацію (прокол голкою, поріз або потрапляння крові на слизову оболонку чи ушкодження шкіри) необхідно повідомити керівника і зареєструвати випадок у журналі реєстрації.

Заходи профілактики ВЛІ:

здійснення ефективного інфекційного контролю за ВЛІ;

ізоляція джерела інфекції;

переривання шляхів інфекції;

знищення збудників інфекції (дезінфекція і стерилізація);

підвищення опірності організму.

Комплексні епідеміологічні заходи повинні бути спрямовані на всі ланки.

Використання індивідуальних засобів захисту від ВЛІ (суворо обов'язково)

Використання рукавичок. У разі навіть мінімальної ймовірності контакту з кров'ю або виділеннями, слизовими оболонками або ушкодженою шкірою будь-якого хворого, а також за наявності порізів або інших ушкоджень власної шкіри необхідно використовувати рукавички, їх потрібно змінювати між контактами з різними хворими, у разі забруднення секретами і екскретами під час обслуговування хворих. Використані рукавички дезінфікують або утилізують відповідним чином.

Маски для обличчя необхідні для запобігання зараженню повітряно-крапельним шляхом, а також для профілактики ймовірності потрапляння в рот і ніс рідких чи пилоподібних субстанцій організму пацієнта. Маски необхідно змінювати після закінчення терміну захисної дії (через 3 год) або в разі їх зволоження. Не можна опускати використану маску на шию. Усі маски повинні повністю закривати рот і ніс. Маски одноразового використання не слід застосовувати повторно.

Захисні окуляри і щитки для обличчя потрібні для того, щоб запобігти потраплянню в очі і на обличчя бризок крові, біологічних рідин і виділень хворого.

Халати і фартухи. Основне призначення халатів, костюмів і водонепроникних фартухів (за винятком операційних, де стерильні халати надягають для захисту хворих) — виключити можливість потрапляння збудника інфекції на одяг і шкіру медичного персоналу. Фартухи використовують тільки за значного забруднення одягу або шкіри виділеннями хворого.

Суворо забороняється прати халати вдома!

Дата добавления: 2015-05-23