Прибирання палат і коридорів

Приміщення відділення прибирають не рідше 2 разів на день вологим методом із застосуванням 1% розчину хлораміну або 0,5% розчину хлорного вапна. Під час суворого санітарно-протиепідемічного режиму використовують 3% розчин хлорного вапна.

У палатах не повинно бути зайвих меблів, крім ліжка та індивідуальних шафок або столів. Щодня підлогу миють або протирають вологою ганчіркою вранці і ввечері, протирають вологою ганчіркою меблі, радіатори. Труби центрального опалювання, (для запобіганню відділенню окису вуглецю у повітря). Панелі у палатах і коридорах миють або протирають вологою ганчіркою один раз на три дні. Один раз на місяць очищають верхні частини стін, стель і плафони, протирають віконні рами та двері. Щотижня обдивляються і очищають ліжка для запобігання появи комах. Повсякденно медсестра перевіряє приліжкові тумбочки або столики (зберігати продукти в них у великій кількості забороняється). Раз на тиждень їх звільняють від вмісту, оглядають і очищають. Баки для зберігання і плювальниці миють щоденно.

Провітрювання в палатах 4-х разове.

Тапочки після використання хворим обробляють ганчіркою, змоченою у 40% розчині оцтової кислоти до повного зволоження внутрішньої поверхні, залишають у поліетиленовому пакеті на 3 години, провітрюють 10-12 годин.

Після прибирання весь прибиральний інвентар змочують на 1 годину в 1% розчині хлораміну, потім прополіскують у проточній воді, висушують.

ДОДАТОК 1. Наказ МОЗ СРСР №288 від 13.03.1976 «ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ ПО ДОТРИМАННЮ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО РЕЖИМУ ЛІКАРНІ»

Відповідальність за організацію і проведення комплексу сан-гігієнічних заходів у лікарні полягає на головного лікаря.

Старша медсестра відділення проводить інструктаж середнього і молодшого медперсоналу по виконанню комплексу сан-протиепідсмічних заходів у відділенні.

І. Санітарно-гігієнічннй режим у відділенні.

1. Перед поступленням хворого у відділення (палату) ліжко, приліжкову тумбочку, підставку для підкладного судна протирають 1% р-ном хлораміну. Ліжко застилають постільними приналежностями, що пройшли камерну обробку.

2. Хворому виділяють індивідуальні предмети догляду: плювальницю, поїльник, кухоль, підкладне судно та інше. Після виписки хворого предмети індивідуального догляду підлягають знезаражуванню.

3. При поступленні у лікарню хворий бере з собою предмети особистої гігієни.

4. Хворих з педикульозом, оброблених у приймальному відділенні, беруть під особливий нагляд і обробляють повторно (при необхідності).

5. Кожний хворий приймає у відділенні гігієнічну ванну не рідше 1 разу на 10 днів.

6. Зміну постільної і натільної білизни проводять 1 раз на 7-10 днів (після проходження ванни), а у випадку забруднення частіше.

7. При зміні натільної і постільної білизни її збирають у мішки з х/б тканини або у ємкості з кришкою. Забороняється брудну білизну кидати на підлогу, у відкриті ємкості. Сортування брудної білизни проводять у спеціально виділеному місці. Після зміни білизни підлогу і предмети у палаті протирають дез. р-ном.

8. Хворих безкоштовно забезпечують послугами перукаря.

9. Щоденно вранці і ввечері хворі повинні вмиватися. Перед кожним прийманням їжі необхідно мити руки. Для тяжкохворих умивання організовують у ліжку хворого. Тяжкохворим забезпечують щоденний догляд за порожниною рота.

10. Хворим забороняється користуватися для сидіння ліжками сусідніх хворих. Відвідувачам забороняється сидіти на ліжках хворих. Палати повинні забезпечуватися табуретками, стільцями.

11. Палати провітрюють не рідше 4-х разів на день.

12. Встановлений для лікарні післяобідній час повинний суворо дотримуватися усіма хворими і не порушуватися персоналом лікарні.

13. У лікарні слід суворо дотримуватись охоронного режиму і розпорядку дня: не допускаються голосні розмови хворих і персоналу, прибирання приміщень ранні - вранішні, або пізні вечірні години.

14. Вихід хворих у інші відділення суворо забороняється.

15. Одяг перед передачею її іншому хворому підлягає камерній обробці.

16. Виписування хворих проводять в окремому приміщенні.

17. Тапочки та інше взуття, що було у користуванні, протирають тампоном, змоченим 25% р-ном формаліну або 40% р-ном оцтової кислоти до повного зволоження внутрішньої поверхні. Потім взуття виймають і провітрюють протягом 10-12 годин до повного вивітрювання запаху.

18. Обробка рук обслуговуючого персоналу:

> миття господарчим милом у дрібній розфасовці (одноразове) з 2-х разовим намилюванням;

> після огляду інфекційного хворого руки знезаражують протягом 2-х хв. 0,5% р-ном хлораміну.

19. Прибирання приміщень проводять не рідше 2-х разів на день вологим способом, з застосуванням дез. р-нів (0,5% р-н хлорного вапна).

20. Прибиральний інвентар маркірують і застосовують окремо для прибирання палат, коридорів, туалетів тощо.

21. Маркірований прибиральний інвентар зберігають у виділених місцях і використовують тільки за призначенням. Після використання прибиральний інвентар знезаражують шляхом замочування на 60 хв. в 1% р-ні хлораміну або 0,5% р-ні хлорного вапна.

22. Медогляди і обстеження персоналу відділення проводяться у відповідності з діючою інструкцією.

23. При виявленні внутрішньолікарняної інфекції у хворих проводиться позачерговий медогляд персоналу.

II. Санітарно-гігіенічний режим харчування.

1. Для транспортування готової їжі в буфетні відділення лікарні використовують посуд, що закривається герметично. Миття і зберігання посуду проводять у спеціально виділеному приміщенні.

2. Приміщення буфетної при відділенні лікарні повинно бути забезпечене:

- холодною і гарячою проточною водою;

- електрокип'ятильниками безпосередньої дії;

- 2-х секційними ваннами для миття посуду;

- електроплитою;

- шафами для зберігання столового посуду і приборів, а також продуктів (хліб, сіль, цукор);

- стіл з гігієнічним покриттям для роздачі їжі;

- баком для замочування або кип'ятіння посуду;

- миючими та дезинфікуючими засобами;

- прибиральним інвентарем з маркіровкою "Для буфетної".

3. Видачу готової їжі проводять не пізніше 2-х годин після приготування.

4. Категорично забороняється залишати в буфетній залишки їжі після її роздачі хворим, а також змішувати харчові залишки зі свіжими блюдами.

5. Роздачу їжі хворим проводить буфетниця і чергові м/с відділення в халатах з надписом "Для роздачі їжі".

6. Персонал, зайнятий прибиранням палат та інших приміщень, до роздачі їжі не допускається.

7. Харчування усіх хворих (за виключенням важкохворих) проводять у спеціально виділеному приміщенні - їдальні. Особисті продукти харчування хворих зберігаються в тумбочці або холодильниках.

8. Передачі хворим приймаються у межах дозволеного лікарем асортимента і кількості продуктів.

9. Після кожної видачі їжі приміщення прибирають із застосуванням дез. розчинів (0,5% р-н хлорного вапна, 1% р-н хлораміну).

10. Посуд знезаражують (кип'ятіння - 15 хв., або замочування у 0,5% р-ні хлораміну - 30 хв.).

Миють посуд у слідуючому порядку:

Кухлі і чайні ложки - тарілки - столові прибори. У приміщенні буфетної на видному місці вивішують інструкцію по проведенню миття і дезинфекції посуду.

11. Мочалки для миття посуду і ганчірки для протирання столів після закінчення прибирання замочують у 0,5% р-ні хлорного вапна або 1% р-ні хлораміні протягом 30 хв. або кип'ятять 15 хв. потім сушать і зберігають у спеціально виділеному місці.

12. Персонал харчоблока дотримується правил особистої гігієни. Перед відвідуванням туалету зняти халат. Після туалета миють руки і знезаражують протягом 2-х хв. 0,2 р-ном хлораміна.

13. Відповідальними за дотримання санітарних вимог при приготуванні їжі є повара і буфетниці відділення. Контроль за дотримання працівниками харчоблока санітарних вимог проводить дієтлікар (дієтсестра).

ДОДАТОК 2. Наказ МОЗ СРСР №408 від 12.07.89 р. "ПРО ЗАХОДИ ПО ЗНИЖЕННЮ ЗАХВОРЮВАНЬ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ" (Витяг)

Попередження професійних захворювань

Профілактика професійних захворювань мед. працівників проводиться у відповідності з правилами, які зводяться до максимального попередження під час роботи можливості, аутснокуляції кров'ю, яка містить вірус ГВ.

Всі маніпуляції, при яких можуть руки забруднюватися кров'ю чи сироваткою, потрібно проводити у гумових рукавичках. Під час роботи всі пошкодження повинні бути захищені лейкопластирем, напальниками. При загрозі забризкування кров'ю чи сироваткою необхідно працювати в масках.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ мед. персоналу проведення парентеральних процедур хворих, прийом їжі і паління в лабораторіях і приміщеннях.

При плануванні і будівництві нових ЛПЗ необхідно передбачити наявність в процедурних кабінетах дві раковини: для миття рук і для обробки мед. інструментарію.

Розбирання, миття і прополіскування мед. інструментарію, використання піпеток і лабораторного посуду, приладів і апаратів, які контактують з кров'ю або сироваткою людей, потрібно проводити після попередньої дезинфекції в гумових рукавичках.

Необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, після людей, процедури в тому числі парентерального втручання (ін'єкцій, взяття крові і т.п.), проводиться ретельне двократне миття рук в теплій проточній воді з милом. Руки необхідно витерти індивідуальним рушником, який потрібно міняти кожного дня або серветкою одноразового використання. При обробці рук необхідно уникати частого застосування дезинфектантів, які можуть викликати подразнення шкіри і дерматити, що полегшує проникнення збудника. Хірургам для миття рук не слід користуватись жорсткими щітками.

Бланки направлень в лабораторію на дослідження КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вміщувати в пробірку з кров'ю. їх необхідно приклеювати на зовнішній стороні поверхні ємкості, необхідно маркувати пробірку-з кров'ю, взятої для аналізу у носіїв НВ, АД і хворих ХВГ.

В клініко-діагностичних лабораторіях, які досліджують кров або сироватку людей, необхідно працювати з дотриманням режиму передбаченого для роботи в мікробіологічних і вірусологічних лабораторіях. При роботі з кров'ю, сироваткою або іншими матеріалами необхідно користуватися гумовими грушами або автоматичними піпетками з одноразовим наконечником. Засмоктування сироватки в рот не допускається.

У випадку забруднення рук кров'ю необхідно обробити їх тампоном, змоченим дезинфікуючим розчином (6% розчин перекису водню, 1% розчину хлораміну), вимити їх двократно теплою проточною водою з милом, насухо витерти індивідуальним рушником або одноразовою серветкою.

Поверхня робочих столів у кінці кожного робочого дня, а в випадку забруднення кров'ю негайно слід обробити 3% розчином хлораміну.

Всі види використаних піпеток, пробірок, предметні або гумові груші повинні бути обеззаражені занурюванням в дезинфікуючий розчин, а потім піддаються передстерилізаційній очистці і стерилізації відповідно ОСТА 4221285.

Мед. працівники які мають в своїй професійній діяльності контакт з кров'ю або її компонентами підлягають обстеженню на наявність HbsAg, при вступі на роботу, а далі не рідше одного разу на рік. При виявленні HbsAg проводиться поглиблене клініко-лабораторне обстеження лікарем-інфекціоністом. Особи, з наявністю ГВ - антигенами усуваються від підготовки, переробки і переливання крові і її препаратів.

Категорії мед. працівників з виявленою Hbs - антигенемією, які відносяться до групи ризику. обов'язково зобов'язані дотримуватися правил особистої гігієни спрямовані на попередження зараження пацієнтів ГВ. Всі парентеральні маніпуляції повинні проводитись цими особами в гумових рукавичках. Тимчасово усуваються від роботи хірурги, урологи, стоматологи, гінекологи, процедурні і операційні сестри і т.п., які мають порушення цілісності шкіряних покривів рук. Вказані обмеження з цих категорій медпрацівників знімаються при повторних негативних результатах досліджень крові на наявність HBsAg високочутливими методами.

ДОДАТОК 3. Галузевий стандарт 42-21-2-85 "СТЕРИЛІЗАЦІЯ І ДЕЗИНФЕКЦІЯ ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ" (Витяг)

Дезінфекція

Після проведення маніпуляцій, хірургічних втручань інфекційним хворим або таким, що перенесли інфекційне захворювання в минулому (вірусний гепатит, туберкульоз), необхідно перед стерелізаційною очисткою провести дезинфекцію інструментів, не виносячи їх з відділення. Дезинфекцію проводять фізичним та хімічним методом.

Кип'ятіння.

При всіх інфекціях (крім анаеробної-газова гангрена, правець) кип'ятять в 2% розчині гідрокарбонату натрію 15хв. при анаеробній інфекції-90хв. Кип'ятіння в дистильованій воді 30хв.

Хімічний метод

1. 1% розчин хлораміну-при кишкових крапельних гнійних інфекціях - занурювання на 30 хв.

3% розчин хлораміну-при вірусному гепатиті-занурювання на 60хв.

5% розчин хлораміну-при туберкульозі занурювання на 4 години.

2. 3% розчин перекису водню-при кишкових інфекціях-занурювання на 80хв.

3% розчин перекису водню-при туберкульозі-занурювання на 3 години.

4% розчин перекису водню - при туберкульозі-занурювання на 90хв

Примітка: після проведення вакцинації вакциною БЦЖ шприци та голки дезинфікують так, як і після туберкульозу.

Перед замочуванням у дезінфікучий розчин інструменти промивають над посудом (каструля, стерилізатор)струменем води. Потім промивні води кип'ятять 30 хв. і зливають у каналізацію. Дезинфекція не заміняє собою передстерилізаційну очистку.

Сульфохлорантин та хлорантоїн - це дезинфікуючі засоби з широким спектром проти мікробної дії, які до того ж мають миючі властивості.

Застосовуються для вологого прибирання приміщень, обробки устаткування і інструментарію медичного призначення, предметів побуту, санітарно-технічного обладнання тощо.

Дезинфекція досягається або двократним протиранням поверхні об'єкту (з 15хв. інтервалом), або ж його зануренням у розчин на певний час.

Рештки засобу змиваються гарячою водою(t 40 - 45°С)

Дата добавления: 2015-05-23