Основні принципи та процедури системного аналізу

Теоретичні відомості

Мета роботи: Ознайомитись з базовими поняттями системи та системності. Оволодіти навичками системного аналізу, різними видами опису систем, моделювання систем.

Тема: Опис та моделювання систем

Система – сукупність (множина) окремих об'єктів з неминучими зв'язками між ними.

Підсистема – частина системи з деякими зв'язками і відносинами. Будь-яка система складається з підсистем, кожна підсистеми будь-якої системи може бути розглянута сама як система.

Основні принципи системного аналізу:

1. Вимога розглядати сукупність елементів системи як одне ціле, чи більш жорстко, – заборона на розгляд системи як простого об'єднання елементів.

2. Визнання того, що властивості системи не просто сума властивостей її елементів. Тим самим підтверджується можливість того, що система має особливі властивості, яких може і не бути в окремих елементів.

3. Кожна система має свій максимум ефективності, бо завжди існує функція цінності системи у виді залежності її ефективності від умов побудови і функціонування. Така функція обмежена, а значить існує її мінімум і максимум.

4. Заборона розглядати систему у відриві від навколишнього середовища – як автономну, відособлену. Це означає обов'язковість обліку зовнішніх зв'язків, чи у більш загальному виді, вимога розглядати аналізовану систему як частину (підсистему) якоїсь більш загальної системи.

5. Можливість (а іноді і необхідність) розподілу системи на частини, підсистеми. Якщо останні виявляються недостатньо прості для аналізу, з ними поводяться так саме. Але в процесі такого розподілу не можна порушувати попередні принципи – поки вони дотримані, розподіл виправданий.

Таки принципи дозволяють формалізувати визначення терміна система у виді – багаторівнева конструкція з елементів, що взаємодіють для досягнення єдиної цілі функціонування (цільової функції).

Основні процедури системного аналізу:

1. Формулювання цілей, їхніх пріоритетів і проблем дослідження.

2. Визначення й уточнення ресурсів дослідження.

3. Відокремлення системи від навколишнього середовища.

4. Визначення меж досліджуваної системи.

5. Визначення всіх надсистем, в які входить досліджувана система як частина.

6. Визначення напрямку розвитку всіх надсистем, яким належить дана система, зокрема, формулювання їхніх цілей і протиріч між ними.

7. Визначення підсистем, з яких складається система, виділення частин та елементів системи.

8. Визначення ролей підсистем в функціонування досліджуваної системи.

9. Визначення структури системи, сукупності зв'язків між її компонентами.

10.Виявлення інтегруючих факторів, тобто причин об'єднуючих окремі частини в ціле.

11.Визначення всіх можливих зв'язків системи, комунікації системи з зовнішнім середовищем та зв'язки між її елементами.

12.Вивчення досліджуваної системи в динаміці

13.Тестування системи (системної моделі), її функціонування.

Перераховані процедури системного аналізу не повною мірою вичерпують арсенал прийомів дослідження систем. Тим більше, що ці процедури носять скоріше формальний, ніж змістовний характер. Адже тільки при дослідженні конкретної системи виникають спеціальні прийоми, формується особливі методології, які надалі дозволяють використовувати отриманні знання для дослідження даної системи.

Дата добавления: 2015-05-23