Права органів Державної податкової служби

1) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Такі копії засвідчують підписом платника податків або його посадовою особою та скріплюють печаткою (за її наявності);

3) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ НБУ, комерційних банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;

4) проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України);

5) податківці в ході перевірки зможуть вимагати від платників податків проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;

6) отримувати безоплатно від платників податків інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, а також фінансову та статистичну звітність;

7) під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів, які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків;

8) під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

9) проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

10) доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності;

11) звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) при недопущенні посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у п. 10 ПКУ;

12) звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

13) звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;

14) звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

15) складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення;

16) виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

17) залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів;

18) одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних;

19) приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення великих платників податків на облік у спеціалізовані органи державної податкової служби та знімати їх з обліку і переводити до інших органів державної податкової служби;

20) звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

21) отримувати від нотаріусів на письмові запити інформацію про вступ фізичної особи у вправа спадкоємця із обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу (прізвище, ім'я, по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце проживання тощо) та відомості про майно (нерухоме, рухоме, кошти тощо), отримане за спадком;

22) звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

1. У чому полягає об'єктивна необхідність податків, їх соціально-економічна сутність і функції?

7. У чому полягає сутність поділу податків на загальнодержавні та місцеві?

9. Які існують принципи податкового законодавства?

10. Які існують права та обов'язки платників податків?

11. Які існують права органів державної податкової служби?

1.	Непрямі податки:
а)	податки, які встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування;
б)	встановлюється в цінах товарів, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів;
в)	встановлюються місцевими органами влади та управління.
2.	Прямі податки:
а)	податки, які встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування;
б)	встановлюється в цінах товарів, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів;
в)	встановлюються місцевими органами влади та управління.
3.	Податки поділяються залежно від рівня державних структур, які їх встановлюють на:
а)	розкладні, окладні;
б)	на доходи, на споживання, на майно;
в)	прямі та непрямі;
г)	загальнодержавні та місцеві.
4.	За формою оподаткування всі податки поділяються на:
а)	розкладні, окладні;
б)	на доходи, на споживання, на майно;
в)	прямі та непрямі;
г)	загальнодержавні та місцеві.
5.	За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються:
а)	розкладні, окладні;
б)	на доходи, на споживання, на майно;
в)	прямі та непрямі;
г)	загальнодержавні та місцеві.
6.	Об’єкт оподаткування – це:
а)	одиниця виміру об'єкта оподаткування;
б)	те, що саме оподатковується тим, чи іншим податком;
в)	законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування;
г)	дохід платника.
7.	Ставка податку:
а)	дохід платника, з якого він сплачує податок;
б)	розмір податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування;
в)	одиниця виміру об'бєкта оподаткування.
8.	До загальнодержавних податків та зборів належать:
а)	фіксований сільськогосподарський податок;
б)	єдиний податок;
в)	податок на додану вартість;
г)	податок на прибуток підприємств;
д)	туристичний збір.
9.	До місцевих податків та зборів належать:
а)	єдиний податок;
б)	податок на додану вартість;
в)	плата за землю;
г)	туристичний збір.
10.	Податок на доходи є:
а)	загальнодержавний;
б)	місцевий;
в)	на доходи;
г)	прямий;
д)	на майно;
е)	непрямий.