Структура та функції соціологічної системи знань. Про структуру системи соціологічного знання ще й досі точаться наукові дискусії

Про структуру системи соціологічного знання ще й досі точаться наукові дискусії. Існує багато підходів до виділення критеріїв структуроутворення і кількості рівнів соціології — від най­простішого (розподіл соціології на дві частини — фундамен­тальну та прикладну) до найскладнішого (виділення семи рівнів соціологі).

Але більшість учених дотримується думки про трирівневу структуру соціології та виділяє такі рівні:

1. Загальна соціологічна теорія (теоретична соціологія), що вивчає загальні закони розвитку людської цивілізації, суспільства в цілому; включає історію соціологічної думки Суспільство вивчають як єдиний соціальний організм, акцент робиться на проблемах глобального характеру. Знання, що отримують на цьому рівні, встановлюють сутнісний зв'язок між окреми­ми підсистемами суспільства, якнайзагальніше описують їх.

Прикладами теоретичної соціології є ряд теоретичних концепцій суспільства (історичний матеріалізм К.Маркса; теорія постіндустріального суспільства Д.Белла; теорія соціального конфлікту Р.Дарендорфа тощо).

2. Теорії середнього рівня (“малі соціології”) – це спеціальні та галузеві соціологічні теорії, що займають проміжне місце між фундаментальними теоріями та емпіричним узагальненням соціологічної інформації.

До прикладу, це – соціологія сім’ї та шлюбу, соціологія молоді, ґендерна соціологія, соціологія девіантної поведінки (відхилень); етносоціологія, економічна соціологія, соціологія релігії, політична соціологія, яка виникла в 30-х рр. ХХ ст. як спроба дати прогноз виборів в США.

3. Емпірична або прикладна соціологія (розроблена в США)аналізує різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот.

Будь-яка гуманітарна наука виконує низку універсальних та специфічних функцій.

Найважливіші універсальні функції соціології:

1) теоретико-пізнавальна (пов'язана з вивченням зако­номірностей соціального розвитку, тенденцій зміни різних соціальних явищ і процесів);

2) світоглядно-ідеологічна (зумовлена участю соціології у формуванні наукової ідеології);

3) практично-перетворювальна (завдяки їй відбувається участь соціології у виробленні практичних рекомендацій та пропозицій щодо поліпшення ефективності управління різни­ми соціальними процесами).

Крім того, як й інші науки, соціологія виконує деякі спе­цифічні функції:

1) просвітниць­ко-виховну (полягає у впливі соціологічної науки на свідомість та поведінку людей; забезпечується передача новому поколінню соціального досвіду попередніх поколінь);

2) соціально-технологічну (полягає у можливостях використання наукових соціологічних знань на практиці з метою оптимізації, удосконалення суспільних явищ та процесів);

3) прогностичну або футурологічну (полягає у соціальному прогнозуванні, обґрунтуванні коротко- або довгострокових прогнозів досліджуваного об’єкта).

Отже, структура соціологічної системи знань складається з 3 рівнів: теоретична соціологія, теорії середнього рівня (“малі соціології”) та емпірична або прикладна соціологія. Загалом соціологія виконує ряд універсальних (теоретико-пізнавальна, світоглядно-ідеологічна, практично-перетворювальна) та специфічних (просвітницько-виховна, соціально-технологічна, прогностична) функцій.

Дата добавления: 2015-05-23