Тема 1.4. Соціальні процеси. Особливості етнічних, релігійних процесів в Україні

В даній темі на самостійне вивчення виносяться одне питання: «Тенденції розвитку релігійних процесів в українському суспільстві».

Для самостійної роботи студентів по даним питанням можна рекомендувати такі підручники: «Соціологія» за редакцією Городяненка В. Г., с. 340-377, «Соціологія» за редакцією Городяненка В. Г., К. 1999, с. 212-228, «Соціологія» за редакцією Забари А. Д., К. 1996, с. 45-53 та «Соціологія» під редакцією Гука Л.П., Котурбаша О.Р., с. 43-52.

Релігія є невід'ємною складовою людської історії та культури на всіх етапах розвитку. Вона є об'єктом дослідження цілого ряду суспільних наук, кожна з яких розглядає релігію під своїм кутом зору, своїми специфічними методами. Об'єктом дослідження кожної з них є ті чи інші конкретні сторони, елементи, взаємозв'язки релігії з різними сферами життя.

Соціологію релігія цікавить як соціальне явище. Як важливий структурний компонент суспільства на різних соціальних проявах і соціальних рівнях, як соціальний феномен. Вона вивчає релігію як прояв соціальної поведінки людини чи групи, а саме:

§ як виникають та функціонують релігійні групи та інститути?

§ завдяки чому вони функціонують або перестають існувати?

§ які відносини між релігійними групами?

§ чому між ними виникають конфлікти?

§ що лежить в основі ритуальних дій та ін.?

Релігія як предмет соціологічного аналізу є сукупністю структур, процесів, взірців поведінки тощо.

Соціологія релігії - це галузь соціології, одна із спеціальних соціологічних дисциплін, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, її вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот.

Об'єкт соціології релігії - релігія як соціальне явище, її виникнення, розвиток та місце у духовному житті суспільства.

Предмет соціології релігії - сукупність структур, процесів, пов'язаних із функціонуванням суспільства на різних рівнях, система контролю за соціальною поведінкою індивідів і груп.

Релігія - це система вірувань, ритуалів, дій окремих індивідів, груп, спільнот, зумовлених вірою в існування надприродного, священного і реалізованих у певних соціальних нормах, статусах, ролях, звичаях, стандартах поведінки, соціальних позиціях.

Центральна тема соціології релігії - взаємодія релігії та суспільства. Соціологія концентрується на впливі релігії на соціальну поведінку. Її цікавлять загальні правила, стандарти поведінки, засоби релігійної мотивації, а не суть і особливості конкретної релігії.

Найбільший внесок встановлення соціології релігії зробили такі вчені: О. Конт, К. Маркс, Е. Дюркгейм, М. Вебер, В. Парето, Ф. Тьоніс, В. Малиновський та ін.

Еволюційний підхід до релігії як соціального інституту знайшов втілення у класифікації світових релігій американського вченого Р. Белла. Ця класифікація, охоплюючи всі історичні форми релігії, виділяє п'ять рівнів її розвитку.

Примітивні релігії. До них належать тотемізм, анімізм, табу, землеробський культ, фетишизм та магія.

Архаїчні релігії. Це шаманізм, ранні та пізні національні релігії (релігія Давніх Греції, Рішу, Китаю, Індії, конфуціанство).

Історичні релігії. На цьому рівні відбувається ускладнення релігійних форм, домінують християнство, буддизм, іслам.

Ранні сучасні релігії. До них належать конфесіоналізовані (чітко зорієнтовані, віддані певній конфесії) релігії.

Сучасні релігії. Цей рівень представляють модернізовані релігії, неорелігії (сатанізм, неохристиянські секти - мормони, свідки Єгови; неосхідні культи - рух Харе Крішна, дзен-буддизм; науково-релігійні об'єднання - церква сайєнрології, вчення Реріхів).

Основними компонентами релігії як соціального інституту є релігійні групи та організації.

Релігійна група - це соціальна спільнота, що утворюється в процесі відправлення релігійних обрядів.

Сукупність таких груп утворює релігійну організацію.

Релігійна організація - це форма соціальної організації, об'єднання послідовників певного віросповідання.

Релігія як соціальний інститут має ряд категорій. Основними є культ, ритуал, молитва, релігійна свідомість, релігійна психологія, релігійна діяльність та ін.

Культ - це група, згуртована навколо харизматичного керівника.

Ритуал - система символічних актів, зумовлених певними правилами і пов'язаних з конкретним релігійним вченням.

Молитва – акт, в якому здійснюється спілкування людини з сакральним (священним). Вона є найчистішою формою вияву сутності релігії. Поділяється на прохання, сповідь, заступництво, вдячність.

Релігійна свідомість - сукупність вірувань, що встановлюють зв'язок між людською натурою, навколишньою природою і надприродними силами.

Релігійна психологія - своєрідна спрямованість психічних процесів (емоційних, вольових) віруючих людей. їх почуттів, очікувань, надії на надприродні сили - Бога, духів тощо.

Релігійна діяльність - це реальна поведінка віруючих, у якій реалізується релігійна свідомість.

Специфіка функціонування релігії виявляється у релігійних відносинах, що складаються в процесі релігійної діяльності людей відповідно до їх релігійної свідомості.

Після самостійного вивчення даного питання студентам рекомендуються наступні питання для самоконтролю:

1. Що таке релігія?

2. Що є предметом дослідження соціології релігії?

3. У чому виявляється відмінність соціології релігії від решти наук, що вивчають релігію?

4. Назвіть основні категорії соціології релігії. Охарактеризуйте їх.

5. Назвіть і охарактеризуйте основні тенденції розвитку релігійних процесів в українському суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-23