Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 2.2. Політична соціологія. Соціологія права




Модуль № 2.

Дана тема для студентів відділення механізації повністю виноситься на самостійне вивчення. Вона включає наступні питання:

1. Предмет соціології політики.

2. Громадська думка як оцінюючий фактор соціально-політичного рівня розвитку суспільства.

3. Предмет, проблематика, структура і функції соціології права.

4. Політична система суспільства, її структура, функції.

Для самостійної роботи студентів по даному питанню можна рекомендувати підручники: «Соціологія» за редакцією Городяненка В. Г., К. 2002, с. 261-303, «Соціологія» під редакцією Шупика І. І., 2002, с. 144-152, «Соціологія» під редакцією Гука Л.П., Котурбаша О.Р. К. 2010, с. 52-71 та «Політологія» за редакцією Бабкіної О. В., К. 1999.

Працюючи з учбовими посібниками та підручниками студент повинен скласти робочий конспект матеріалу, винесеного на самостійне вивчення.

Політична система є центральною проблемою політології. Вона дає загальне цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру тощо. У сучасній політичній науці існує багато теорій політичних систем. Зокрема, вагомий внесок у розробку цієї проблеми зробили Д. Істон, Г. Алмонд (системний аналіз), К. Дойч (кібернетичний підхід), Т. Парсонс (політична система як специфічний елемент соціальної системи), Г. Пауелл, М. Каплан (зовнішньополітичний аспект функціонування політичної системи) та інші учені.

Політична система - це цілісна, інтегрована сукупність політичних суб'єктів, структур і відносин, що відображає інтереси усіх політичних і соціальних сил суспільства. Вона активно взаємодіє з іншими системами - економічною, культурною, соціальною, ідеологічною, релігійною, етнічною.

Політична система виникла на певному етапі розвитку суспільства внаслідок його поділу на класи та появи держави. Дослідження політичної системи ведуть свій початок від Арістотеля, але по-справжньому вагомих результатів досягнуто лише у XX ст. після застосування американським теоретиком Д. Істоном методу системного аналізу у працях "Політична система" та "Системний аналіз політичного життя ". Політична система, на думку Д. Істона, є цілісною множиною багатьох елементів, кожний з яких складається з простіших явищ і процесів. Політичне життя, на його думку, є неврівноваженою системою, у якій увесь час відбуваються порушення та робляться спроби до встановлення рівноваги. Тому системи бувають стійкими і нестійкими. Д. Істон вважає, що нерухомість політичної системи недосяжна, поки політична система живе. Вона має вхід і вихід. На вхід з оточуючого соціального середовища регулярно надходять два типи імпульсів:

а) вимоги до властей - економічні, політичні, соціальні тощо;

б) підтримки влади у вигляді виконання громадянами прийнятих нею законів, розпоряджень тощо.

На виході системи як її реакція на вимоги і підтримку здійснюються політичні рішення і політичні дії, спрямовані на реалізацію цих рішень.

Виходячи з моделі політичної системи Д. Істона, саме вимогами, що надходили від соціального середовища, можна пояснити, скажімо, зумовленість таких політичних рішень як рішення Російського уряду про початок у жовтні 1999 р. других бойових дій у Чечні, рішення Президента України Л. Кучми про проведення 16 квітня 2000 р. другого за роки незалежності всеукраїнського референдуму, рішення про утворення більшості в українському парламенті і т. д.

Основними ознаками політичної системи є:

· взаємозв'язок групи елементів;

· утворення цими елементами певної цілісності;

· внутрішня взаємодія всіх елементів;

· прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;

· здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.

Визначальним елементом політичної системи є держава. Крім неї, у політичну систему суспільства входять політичні партії, профспілки, асоціації, ініціативні групи, групи впливу й тиску, соціально-політичні рухи та інші об'єднання, змістом діяльності яких є політичні процеси.

Структуру політичної системи складають такі основні компоненти:

v політичні відносини - взаємини суб'єктів політики з приводу завоювання та здійснення влади (міжкласові, внутрішньокласові, міжнаціональні, міждержавні);

v політична організація суспільства - це система інститутів, в межах яких відбувається політичне життя суспільства; вона складається з власне політичних організацій (держава, політичні партії, політичні рухи), політизованих організацій (народні рухи, профспілки), неполітичних організацій (об'єднання за інтересами);

v засоби масової інформації - розгалужена мережа установ, які займаються збором, обробкою, поширенням інформації, пропагуючи вироблені політичні та правові норми;

v політичні принципи та норми, які формують політичну поведінку та свідомість людини відповідно до цілей і завдань політичної системи;

v політична свідомість - сукупність політичних ідей, відображених у політичних документах, правових нормах тощо;

v політична культура - це сукупність уявлень про різні аспекти політичного життя.

Виділяють такі функції політичної системи:

Ø вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;

Ø організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань Політичної програми держави;

Ø координація окремих елементів суспільства;

Ø легітимізація (діяльність, спрямована на узаконення політичної системи);

Ø політична соціалізація (включення людини в політичну діяльність);

Ø артикуляція інтересів (пред'явлення вимог до осіб, що приймають політичні рішення);

Ø агрегування інтересів (узгодження та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення);

Ø інтеграція всіх елементів суспільства навколо єдиних для всього народу соціально-політичних цілей і цінностей;

Ø політична комунікація складових політичної системи та ін.

Після самостійного вивчення даних питань студентам рекомендуються наступні питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення категорії «політика».

2. Назвіть спеціалізовані розділи соціальної політики.

3. Що є предметом вивчення соціальної політики?

4. У чому суть розвитку стадій політичних рухів?

5. Зробіть класифікацію політичних потреб залежно від класового характеру; типу організаційної структури; місця, яке вони займають у системі влади; домінуючого в них ідеологічного фактора.

6. Які ви знаєте класифікації партійних систем?

7. У чому сутність громадської думки як соціального інституту?

8. Що може бути об’єктом громадської думки?

9. Які функції громадської думки?

10. У яких сферах життя суспільства функціонує громадська думка?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 796; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.