Поняття особистості

ТЕМА: Соціологія особистості.

Лекція №8

Мотиви розлучень

*мотиви обумовлені дією соціально-економічних чинників (незадоволеність побутовими умовами, матеріальний розрахунок при заключенні шлюбу).

*мотиви обумовлені соціально-психологічними факторами (несхожість характерів, відмінності в потребах та інтересах). *мотиви соціально-біологічного характеру (пияцтво і алкоголізм подружжя, подружня зрада).

Проте, розлучення - це аж ніяк не відзеркалення нещастя. Воно є, можливо, невдалим але останім засобом подолання багаторічного конфлікту, неприязні між подружжям, емоційного напруження в сім'ї.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1. Поняття особистості.

2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи.

3. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.

4. Соціальна структура і типи особистості.

Особистість - інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників Ті розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.

Формування особистості є результатом включеності людини до існуючої системи соціальних відносин шляхом засвоєння нею соціальних функцій, а також усвідомлення своєї приналежності до соціуму.

Особистість -людина, як носій певних, неповторних якостей.

Індивід - один із представників роду людського, окрема людина.

Людина -узагальнюючий образ людського роду в цілому.

Поняттям "індивід" позначається людина як окремий представник людського роду. Тобто особистість є результатом розвитку індивіда, найбільш повним втіленням його людських властивостей. Якщо індивід повторює риси всіх інших людей, то особистість завжди оригінальна, оскільки тут маються на увазі тільки ті, якості, які притаманні даній людині. Звідси, кожна людина, з одного боку, - індивід (один із роду людей), а з іншого - особистість (людина, яка має свою індивідуальність). І якщо поняття "людина" та "індивід" об'єднують всіх людей, то особистість відрізняє їх один від одного.

У понятті особа розкриваються предметні ознаки індивідуальності щодо окремих соціальних об'єктів - груп, інститутів, організацій тощо, соціальна роль, яку відіграють окремі соціальні верстви у життєдіяльності суспільства, якщо поняття "особистість" вживається стосовно кожної людини, то поняття "особа" соціальну сутність людини конкретизує узагальнено.

Сучасні досягнення наук про людину, передусім - фізіології, психології, соціології, накопичені ними конкретні наукові результати дозволяють виділити у сукупності властивостей людини певні структурні компоненти, групи властивостей, котрі утворюють так звані рівні структури особистості:

• перший рівень - це генетично обумовлені, успадковані компоненти структури особистості, психофізіологічні задатки;

• другий рівень - індивідуально-психологічні властивості, що формуються на основі генетично обумовлених;

• третій рівень - соціально значущі компоненти, ті властивості, які формуються під впливом соціальних зв'язків та відносин, в процесі діяльності людини.

Наукові дослідження підтвердили гіпотезу про глибинний взаємний зв'язок, взаємну обумовленість зазначених компонентів структури особистості.

Спрощені уявлення про однозначну генетичну чи соціальну обумовленість формування особистості не підтверджуються сучасною наукою. Людина від народження має не тільки певні передумови для розвитку вищих психічних властивостей - інтелекту, мислення, мовлення, але й схильності до певних типів поведінки, видів діяльності. Однак без відповідного соціального середовища, навчання і виховання закладені природою потенції людини не трансформуються в реальні її властивості. Структуру особистості слід розуміти як складну єдність двох взаємо проникаючих структур - психофізіологічної та соціальної, ця єдність є відносно стійкою, забезпечує цілісність особистості, її самоусвідомлення.

Соціологія прагне виявити в особистості соціально-типове, з'ясувати зміст і особливості формування особистості і розвиток її потреб у нерозривному зв'язку з функціонуванням і розвитком соціальних груп та спільнот. Вона акцентує увагу на вивченні закономірностей зв'язків особистості і суспільства, особистості і групи, регуляції і саморегуляції соціальної поведінки.

Дата добавления: 2015-05-23