Вибірка

Робочий план дослідження

В узагальнюючій формі молена сказати, що в робочому плані визначаються основні етапи і підетапи всієї роботи, характеризується розстановка виконавців, здійснюється ув'язка в часі різних дій, які здійснюються членами дослідницької групи і визначається елементарний сітковий графік руху всієї роботи. Робочий план перетворюється, по суті, у важливий, як і програма, документ дослідження. Робочий план КСД

Перший розділ - підготовчий: розробка програми дослідження; підготовка інструментарію дослідження; формування групи збору первинної інформації; проведення пілотажного дослідження.

Другий розділ - організаційно-методичний: що треба зробити? де? коли? в які терміни? Третій розділ — обробка отриманої соціологічної інформації: вибракування анкет, в яких немає відповідей на ключові питання; кодування запитань; введення інформації в ЕОМ; обробка інформації, що дозволяє отримати звідні таблиці, що містять висновки, практичні рекомендації щодо розв 'язання проблеми.

Четвертий розділ - аналітичний: підготовка звітів за результатами дослідження, що містять висновки, практичні рекомендації щодо розв 'язання проблеми.

При підготовці дослідження важливо так сформувати вибірку, щоб вона була і економічною, і презентативною, тобто вона має правильно відбивати всі характеристики генеральної сукупності, із якої вона походить. Репрезентативність забезпечується дизайном вибірки (стратегією і процедурами її формування) і розрахунком її мінімального обсягу, який здатний забезпечити необхідну точність результатів. Економічність (ефективність) вибірки пов'я­зується з вартістю вибіркового дослідження.

Генеральною сукупністю називають об'єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Генеральш сукупності ділять на кінцеву і безкінцеву, конкретні і гіпотетичні, однорідні і неоднорідні.

Вибіркова сукупність - це певне число елементів генеральної сукупності, відібрані за суворо заданим правилом. Елементи вибіркової сукупності (респонденти, документи, що аналізуються і т. п.), які підлягають вивченню (опитуванню, інтерв'юванню) називають одиницями аналізу. Ними можуть виступати окремі люди, їх групи, трудові колективи.

В соціологічній практиці застосовуються різноманітні способи вибірки:

Простий випадковий відбір передбачає, що всі елементи генеральної сукупності одержують однакову ймовірність попадання у вибірку. Багатоступеневий відбір застосовують стосовно великих генеральних сукупностей із складною структурою.

Систематичний відбір - це відбір із списку з певним "кроком"' (наприклад, через 10, 20, 50 і т. д.

чоловік).

Стратифіковані вибірки застосовують до неоднорідних генеральних сукупностей і в тих

випадках, коли списки об'єктів легше одержати частинами, ніж по всій генеральній сукупності в

цілому.

В кластерному відборі в якості одиниць дослідження відбираються не окремі респонденти, а цілі

групи або колективи. Наприклад, із 15 студентських груп, в яких займається по 20, відбирається 5,

і в цих групах проводиться суцільне опитування.

В цілеспрямованій вибірці найчастіше використовуються:

Метод стихійної вибірки - це звичайне поштове опитування телеглядачів, читачів газет, журналів. Тут наперед неможливо визначити структуру масива респондентів, які заповнять і відправлять поштою анкети.

Метод основного масиву зазвичай застосовується при проведенні пілотажного або розвідувального дослідження на невеликих генеральних сукупностях, для яких немає сенсу проводити вибіркове дослідження. Він практикується при задаванні якогось конкретного запитання.

Метод квотної вибірки часто застосовується при вивченні громадської думки. Ним користуються в тих випадках, коли до початку дослідження є в наявності статистичні дані про контрольні ознаки (наприклад, рівень освіти, кваліфікації) елементів генеральної сукупності.

Метод доступної вибірки застосовується при дослідженнях генеральних сукупностей, які є досить складними для дослідження іншими методами. Зазвичай це гіпотетичні генеральні сукупності - аудиторія ЗМІ, споживачі певних товарів, члени релігійних конфесій, представників яких опитують в місцях проведення культових заходів і т. п.

Щодо метода "снігового клубка", то він являє собою щось середнє між методом доступної вибірки і основного масива. Він застосовується до малочисельних гіпотетичних генеральних сукупностей (наприклад, експертів з якоїсь вузької проблеми). Кожного знайденого члена такої сукупності питають, кого із своїх колег він знає. Так складається основа вибірки, поки вона не буде оптимальною.

Дата добавления: 2015-05-23