Методи, моделі та прийоми фінансового аналізу

Види фінансового аналізу

Класифікація видів фінансового аналізу визначається різними ознаками.

За суб’єктами (користувачами) розрізняють внутрішній та зовнішній фінансовий аналіз.

За метою дослідження - діагностичний, експрес-аналіз, деталізований аналіз.

За часом - попередній та ретроспективний.

Зовнішній фінансовий аналіз на основі фінансової і статистичної звітності здійснюють банки, аудиторські фірми, інвестори та ін. Основною його метою є оцінювання та діагностика фінансового стану підприємства за даними фінансової звітності, тобто надання інформації чисельним користувачам про прибутковість діяльності підприємства, платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність тощо. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані.

Внутрішній фінансовий аналіз (на рівні підприємства) проводять фінансові служби. Він ґрунтується не тільки на даних публічної звітності, а й на використані всіх доступних джерел облікової та позаоблікової інформації. Його результати є комерційною таємницею. Для того щоб зробити правильний висновок на підставі проведеного аналізу фінансового стану підприємства, рекомендується для порівняння використовувати показники за цим підприємством не менше ніж за три останніх роки. За можливості, показники підприємства також необхідно порівняти із загальногалузевими показниками та з даними інших підприємств такої самої сфери діяльності.

Діагностичний аналіз - це аналіз на основі типових ознак встановлення характеру функціонування підприємства.

Експрес-аналіз використовується для швидкого оцінювання фінансового стану підприємства за основними розрахунковими показниками та на основі їх порівняння з базовими.

Деталізований аналіз проводиться в декілька етапів, розширює та доповнює експрес-аналіз.

Попередній аналіз проводять до здійснення фінансових операцій, а ретроспективний, після здійснення фінансових операцій.

Використання видів, прийомів та методів фінансового аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Найчастіше використовують класифікації прийомів і методів фінансового аналізу, де виділяються неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях.

Формалізовані методи аналізу побудовані на жорстко формалізованих аналітичних залежностях між показниками.

Проводити кількісний і якісний аналізи економічних процесів, знаходити найкраще управлінське рішення допомагають

економіко-математичні моделі: дескриптивні (описові), предикативні (прогностичні) та нормативні.

Для кількісного оцінювання впливу окремих факторів на зміну результативного показника використовується детерміноване моделювання. Вплив детермінованих факторів становить приблизно 85-90 %, тому основну увагу приділяють вивченню саме цих факторів.

Види моделей детермінованого аналізу.

1. Адитивна модель факторної системи. Результативний показник представлений у вигляді алгебриної суми показників-факторів:

Д_ФЦ = Д_ВЦ + Д_Д - Д_КЗ,

Д_ФЦ, Д_ВЦ - тривалість виробничого і фінансового циклів відповідно;

Д_Д, Д_КЗ - періоди обороту дебіторської і кредиторської заборгованостей відповідно.

2. Мультиплікативна модель. Результативний показник визначають як добуток факторних показників:

К_СтЗр = К_РП * Р_А * К_ФЗ,

де К_СтЗр - коефіцієнт стійкого зростання;

К_РП - коефіцієнт реінвестування

Р_А - рентабельність активів;

К_ФЗ - коефіцієнт фінансової залежності, розрахований відносно власного капіталу на початок звітного періоду.

3. Кратна модель. Результативний показник розраховують як співвідношення факторних показників:

К_ОА = ЧД / А_ср

К_ОА - коефіцієнт оборотності активів;

ЧД - чистий дохід;

А_ср - середня величина активів.

4. Змішана (комбінована) модель поєднує кілька типів моделей факторних систем:

К_ВБ = (ВБ_серед1 - ВБ_серед0) / ВБ_серед0 *100

К_ВБ – коефіцієнт приросту валюти балансу;

ВБ_серед1, ВБ_серед0 – середня величина валюти балансу за звітний і попередній періоди відповідно.

Основні прийоми аналізу фінансового стану підприємства.

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури показників для оцінювання впливу різних факторів на кінцевий результат.

Трендовий аналіз - визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів індивідуальних особливостей окремих періодів. Трендовий аналіз є варіантом горизонтального аналізу.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими даними форм фінансової звітності.

Відомо понад 200 відносних аналітичних показників, які можна розрахувати на основі фінансової звітності. Систему фінансових коефіцієнтів називають кришталевою кулею, в якій можна побачити все, що було і що буде.

Порівняльний аналіз - зіставлення фінансових показників як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях.

Маржинальний аналіз - метод оцінювання і обґрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома групами економічних показників: витрати - обсяг виробництва (реалізації) продукції - прибуток.

Цей метод називають ще аналізом беззбитковості.

Факторний аналіз - аналіз впливу окремих чинників на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

Дата добавления: 2015-05-23