Чи потрібно сучасній молоді знати і розуміти музику (класичну, сучасну, народну)?

1 група: доповідь учнів «Загальна характеристика розвитку музичної культури XXст.».

· Інтерактивна вправа «Закінчи речення»: «У XX ст.. в Україні були популярними класичні твори духовних учнів М. Лисенка - ….». (Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Г. Верьовки, Г. Майбороди та інш.)

Учитель. Вагомий внесок в розвиток хорового, вокально-симфонічного і симфонічного мистецтва зробили такі митці: С. Людкевич, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, М. Скорик, Є. Станкович та інш.

Станіслав Людкевич – музикант-професіонал на теренах Західної України, фундатор провідних музичних жанрів, диригент, фольклорист, педагог, «духовний каталізатор Галичини». Творче кредо майстра – творити національну музику. Помітним був вплив М. Лисенка на формування митця. Першим викладачем музики для хлопця стала його мати, учениця Михайла Вербицького.

Світогляд С. Людкевича формувався під впливом двох велетнів української літератури Т. Шевченка та І. Франка. Протягом свого творчого життя С. Людкевичу вдавалося поєднувати композиторську діяльність та наукові дослідження. Його однодумцями були Соломія Крушельницька, М. Менцинський.

С. Людкевич вважав твори мистецтва втіленням духовності народу, нації. Проте, плекаючи самобутність національного, він постійно акцентував на необхідності активної взаємодії з західноєвропейськими музичними системами.

2 група: доповідь учнів «Творчість Станіслава Людкевича (1879-1979рр.).

· Твори для прослуховування: «Ноктюрн» для скрипки, віолончелі і фортепіано.

· Інтерактивна вправа «Закінчи речення»: «Творча спадщина композитора …» (включає майже всі жанри, окрім балету).

Учитель. Станіслав Людкевич – композитор, автор опери «Довбуш»(1955), симфонічних поем «Каменярі», «Мойсей». Лауреат Шевченківської державної премії за твори «Кавказ» та «Заповіт» на слова Т. Шевченка. В. Барвінський казав про кантату «Кавказ», що такий твір можна створити лише один раз у житті, він має стати нашим музичним «Заповітом», яким найкраще вшануємо пам’ять Т. Шевченка.

Найвидатніші досягнення українського симфонізму пов’язані з іменами Л. Ревуцького, С. Людкевича, Б. Лятошинського. Видатний композитор, педагог, учений, музично-громадський діяч Лев Ревуцький творчо розвинув методи М. Лисенка й М. Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонійного мислення кінця XIX ст. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій.

3 група: доповідь учнів «Творчість композитора Льва Ревуцького (1889-1977).

Учитель. Композитор Борис Миколайович Лятошинський збагатив жанрово-стильову палітру української музики. Він написав дві опери «Золотий обруч», «Щорс», п’ять симфоній, чотири струнні квартети, два інструментальні тріо, увертюри, сюїти, балади, поеми, кантати, обробки народних пісень, музику до театральних постановок(«Ромео і Джульєтта» В Шекспіра, «У пущі» Л. Українки) та кінофільмів («Тарас Шевченко», «Григорій Сковорода», «Кармелюк»).

4 група: доповідь учнів «Творчість Б. Лятошинського (1895 – 1968)».

Учитель. Євген Федорович Станкович – композитор, ученик Б. Лятошинського і Мирослава Скорика. Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, нагороджений орденом Ярослава Мудрого у 2002році. Він є автором симфоній, інструментальних концертів, камерно-інструментальних творів, хорових творів, балетів – «Ольга», «Прометей», фольк-опери «Цвіт папороті», музики до кінофільмів («Роксолана»).

5 група: доповідь учнів «Творчість Є.Станковича (нар. 1942 р.)».

Учитель. Мирослав Михайлович Скорик – композитор, музикознавець, народний артист України, лауреат Державної премії імені Т. Шевченка, Герой України, внучатий племінник відомої оперної співачки Соломії Крушельницької, учень С. Людкевича. Працював в США, Австралії. В кінці 1990-х р. повертається в Україну. Написав оперу «Мойсей» за поемою І. Франка, балет «Повернення Баттерфляй», кантати, сонату, музику до кінофільмів («Тіні забутих предків»).

6 група: доповідь учнів «Творчість Мирослава Скорика (нар. 1938р.)».

Учитель. Традиції українського авангарду в музиці започаткував Б. Лятошинський. Молодша генерація композиторів слідом за С. Людкевичем направляють свою творчість у бік інструментальної музики. Новаторські тенденції виявилися у творчості композитора Віктора Косенка. В історію української музики увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов’янської музики і народної пісні.

7 група: доповідь учнів «Творчість Віктора Косенко (1896-1938рр.)»

Учитель. Помірковано-модерний напрям репрезентує Василь Олександрович Барвінський. Композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, почесний доктор Українського університету в Празі (1938р.). Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного. У 1929-1930рр. написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).

Творчість Василя Барвінського стала поворотним пунктом від суто вокально-хорового до урівноваженого вокально-інструментального напрямку розвитку української музики.

«Тандем» Барвінський – Людкевич є взагалі явищем унікальним. Дві талановиті, рівновеликі постаті зуміли протягом усього життя не лише плідно співпрацювати, а й творити своєрідне, гармонійне ціле.

8 група: «Творчість В. Барвінського (1888-1963)», «Корифеї українського співочого мистецтва: С.Крушельницька, Б.Руденко», «Фронтовий джаз-ансамбль К.Шульженко».

Учитель. Сьогодні ми познайомилися з творцями української музики, але ми не можемо обійти увагою нашого земляка, видатну особистість, «золотий голос України» - Іван Семенович Козловський (1900 – 1993рр.). Народився І.С. Козловський у селі Мар’янівка Київської області, а в сім років батьки віддали хлопчика на навчання до церковної школи при Свято-Михайлівському монастирі. У 1917-1919 рр. навчався у Київському музично-драматичному інституті ім.. М. Лисенка, потім співав у хорі О. Кошиця. У 1922 р. дебютував у партії Фауста («Фауст» Гуно) на сцені Полтавської опери. І.С. Козловський зачаровував емоційністю, легкістю і теплотою звучання голосу. Співак виконував твори композиторів Глінки, Чайковського, Рахманінова, Бетховена та інших. Він чудово знав українську класичну народну музику, широко пропагував творчість Лисенка, Гулака-Артемовського, Степового, Стеценка, а також українські народні пісні. У 1926 році І. С.Козловський переїхав до Москви, але він ніколи не забував про свою рідну Мар’янівку. Сьогодні там діє меморіальний музей-садиба, яка є архітектурно-етнографічною та історико-культурною цінністю.

· Прослуховування творів у виконанні видатного тенора XX ст., класика світового вокального мистецтва І. С.Козловського.

· Завдання: скласти асоціативне гроно «І.С.Козловський».

Підсумки уроку.

- Назвіть українського композитора, основу спадщини якого складають хорові мініатюри – обробки українських народних пісень: «Щедрик», «Дударик» та інші. (М. Леонтович, 1877-1921)

- Хто з українських композиторів започаткував традиції авангарду в українській музиці? (Б. Лятошинський)

- За які твори С. Людкевич одержав державну премію? (за кантату-симфонію «Кавказ» та «Заповіт»).

- Назвіть автора музики до кінофільмів «Ярослав Мудрий», «Легенда про княгиню Ольгу», «Роксолана»? (Є. Станкович)

- Назвіть українського композитора і хорового диригента XXст., організатора Українського державного народного хору, який після смерті композитора носить його ім’я? (Г. Верьовка)

Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення:

1. Напрями популярної української музики ХХ ст.: від фольклору до джазу.

2. Провідні актори та режисери в Україні ХХ ст.

3. Ігровий кінематограф. Творчість О. Довженка.

4. Творчий портрет І. Миколайчука.

5. Творчий портрет Л. Бикова

6. Феномен українського поетичного кіно: С. Параджанов, П. Тодоровський.

7. Документальний та науково-популярний кінематограф: С. Буковський, О. Коваль.

8. Анімаційне українське кіно: В. Левандовський, В. Дахно, Д. Черкаський.

Випереджальне завдання.

Продовжити оформлення альбому «Історія і культурна спадщина мого народу» з ілюстрованими і текстовими сторінками.

Дата добавления: 2015-05-23