З яких рівнів складаються світові та регіональні фінансові системи?

Яка організаційна структура фінансової системи?

1) сукупність грошових фондів, що знаходяться у розпорядженні суб`єктів господарювання;

2) сукупність фінансово-кредитних установ;

3) сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками;

4) апарат управління фінансовою діяльністю підприємства.

28. Принципами побудови фінансової системи є:

1) єдність і централізм;

2) єдність і функціональне призначення;

3) комерційний розрахунок і функціональне призначення;

4) централізм і функціональне призначення.

29. З урахуванням територіального аспекту виділяють такі фінансові системи:

1) організаційні і функціональні;

2) національні, регіональні та світові;

3) ринкового і неринкового типу;

4) правильні відповіді 1, 2, 3.

1) фінанси підприємств і державні фінанси;

2) національні фінансові системи країн світу чи регіону;

3) міжнародні фінанси;

4) національні фінансові системи відповідних країн і міжнародні фінанси.

31. Державні фінанси найбільш повно характеризуються як:

1) система бюджету, зосереджена в руках держави і призначена для забезпечення властивих їй функцій;

2) система грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворення у рамках конкретного суб`єкта господарювання;

3) складова частина фінансової системи, її центральна підсистема, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток;

4) грошові фонди, що формуються з доходів громадян.

32. Які з грошових відносин складають зміст фінансів підприємства?

1) грошові відносини з приводу мобілізації державою тимчасово вільних коштів підприємств і населення для фінансування державних видатків;

2) грошові відносини з приводу розподілу валового внутрішнього продукту і створення грошових фондів для держави;

3) грошові відносини, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів суб`єктів господарювання у відтворювальному процесі;

4) грошові відносини між суб`єктами господарювання і банківською системою.

33. Державні цільові фонди характеризуються як:

1) сукупність фінансових ресурсів, що акумулюються у державному бюджеті;

2) сукупність фондів грошових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні міністерства фінансів;

3) система перерозподільчих відносин, спрямована на підвищення економічного і соціального рівня життя суспільства;

4) сукупність фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні центральних або регіональних органів управління і мають цільове призначення.

34. У фінансовій системі виділяють такі сфери фінансових відносин:

1) державні фінанси і фінансовий ринок;

2) фінанси суб`єктів господарювання і державні фінанси;

3) міжнародні фінанси, державні фінанси, фінанси суб`єктів господарювання, фінансовий ринок, фінанси домогосподарств;

4) макро- і мікроекономіка.

35. Виділення ланок у фінансовій системі проводиться за ознакою:

1) загальних принципів організації і методів ведення фінансової діяльності;

2) наявності або відокремленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин;

3) виділення органів управління фінансовою системою;

4) галузевої приналежності підприємств.

36. Сфера державних фінансів поділяється на такі ланки:

1) бюджетна система держави, державний кредит, державні цільові фонди, фінанси державного сектора;

2) бюджет держави і фінанси державного сектора економіки;

3) бюджет держави, державний кредит, страхування;

4) бюджет держави, фонди цільового призначення, страхування.

37. Сфера міжнародних фінансів відображає:

1) загальні принципи організації фінансової діяльності підприємств;

2) перерозподільчо-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні;

3) кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару;

4) рух грошових потоків між суб`єктами господарювання.

38. Сфера фінансового ринку охоплює:

1) механізм регулювання обмінно-розподільчих відносин;

2) систему управління фінансами;

3) сферу купівлі-продажу фінансових ресурсів;

4) бюджетний механізм формування ресурсів держави.

39. Страхування як відокремлена ланка фінансової системи відображає:

1) сукупність особливих замкнутих перерозподільчих відносин з приводу формування і використання страхових резервів за рахунок коштів страхувальників;

2) державну централізацію фінансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави;

3) відносини, при яких держава виступає позичальником;

4) рух вартості між окремими країнами.

40. Державний кредит як ланка фінансової системи характеризує:

1) фінансові відносини у сфері централізованих державних фінансів;

2) централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем;

3) відносини, при яких держава виступає позичальником, а кредиторами – будь-які юридичні та фізичні особи, включаючи і кредити інших країн;

4) надбудову, через яку координується діяльність цієї фінансової системи.

41. Термін “фінанси” походить від латинського слова “finanсia”, що означає:

1) грошовий потік;

2) скарбниця;

3) грошовий платіж;

4) податковий платіж.

42. Прояв фінансових відносин починається зі стадії:

1) виробництва;

2) розподілу;

3) обміну;

4) споживання.

43. Національний дохід формує:

1) фонд споживання та фонд нагромадження;

2) фонд простого відтворення та фонд споживання;

3) фонд простого відтворення та фонд нагромадження;

4) фонд амортизації та непрямі податки.

44. Фонд споживання включає:

1) фонд оплати праці;

2) фонд простого відтворення;

3) прибуток та непрямі податки;

4) амортизаційний фонд.

45. Фонд нагромадження включає:

1) фонд оплати праці;

2) фонд простого відтворення;

3) прибуток та непрямі податки;

4) амортизаційний фонд.

46. Фонд фінансування простого відтворення включає:

1) фонд оплати праці;

2) фонд споживання;

3) прибуток та непрямі податки;

4) амортизаційний фонд та витрати на просте відтворення.

47. Фінансовий розподіл відбувається:

1) одночасно із купівлею-продажем товарів;

2) за межами купівлі-продажу товару;

3) у процесі виробництва товарів;

4) правильної відповіді немає.

48. Початкові форми фінансів існували у вигляді:

1) натуральних податків, зборів і повинностей на користь правителя;

2) податків на користь верхівки суспільства у грошовій формі;

3) державних скарбниць, що використовувались на користь суспільства;

4) монопольних прибутків правителів та за рахунок державних регалій.

49. Доменіальний устрій – це:

1) система, за якої скарбниця правителя формувалась за рахунок податків і мит;

2) система, за якої доходи держави формувалися за рахунок доходів від власності короля (держави);

3) система, за якої скарбниця правителя формувалась за рахунок державних регалій;

4) система, за якої скарбниця правителя формувалась за рахунок зборів з судової, митної, лісової, монетної, мисливської, річкової, морської, винної, тютюнової діяльності та ремесел.

50. Домен – це:

1) стародавня форма бюджету;

2) державні монополії первісного суспільства;

3) податки на користь правителя у натуральному стягненні;

4) дохід від державної власності, княжих земель та добровільні тимчасові збори з населення.

51. На перших історичних етапах розвитку суспільства фінанси передбачали:

1) форми і методи залучення державою грошових ресурсів на фінансування соціальних та економічних програм;

2) мобілізацію грошових коштів державою та суб’єктами господарювання на фінансування різних програм;

3) мобілізацію грошових коштів населенням та їх використанням на свої потреби;

4) товарний обмін без посередництва грошей.

52. Період виникнення фінансової науки пов’язують із:

1) IV ст.;

2) XV ст.;

3) XVI ст.;

4) XIX ст.

53. Предметом фінансової науки є:

1) фонди фінансових ресурсів усіх суб’єктів фінансових відносин;

2) ВВП, НД та національне багатство;

3) діяльність держави, підприєм­ницьких структур, організацій та окремих громадян з приводу формування і використання фондів фінансових ресурсів;

4) вчені, науковці, а також установи, організації, вищі навчальні заклади.

54. Вперше термін “фінанси” було введено:

1) Арістотелем в працях про засади державного устрою;

2) Ж. Боденом у книзі “Шість книг про республіку”;

3) В. Петті у книзі “Трактат про податки і збори”;

4) у “Правді Руській”.

55. Загальнонауковими функціями фінансової науки є:

1) пізнавальна, інтерпретаційна, прогностична, еврестична;

2) нормативна, прикладна, ціннісна, креативна;

3) ідеологічна, виховна;

4) всі відповіді правильні.

56. Спеціальними функціями фінансової науки є:

1) фінансово-орієнтуюча, інструментальна, критично-експертна;

2) нормативна, прикладна, ціннісна, креативна;

3) розподільча, контрольна;

4) регулююча, фінансова, експертна.

57. До блоків фінансової науки відносять:

1) теоретичні та історичні основи фінансів;

2) системи фінансових наукових знань галузевого і прикладного характеру;

3) методологію фінансів;

4) всі відповіді правильні.

58. Першим підручником з фінансів став:

1) “Трактат про податки і збори” В. Петті;

2) “Дослідження про багатство народів” А. Сміта;

3) “Початок політичної економії і оподаткування” Д. Рікардо;

4) “Основні начала фінансової науки” К. Рау/

59. Перші книги українською мовою про фінанси написані:

1) І. Франком;

2) М. Туган-Барановським;

3) М. Добриловським;

4) М. Мітіліно.

60. Основними принципами соціального ринкового господарства та держави добробуту є:

1) значні масштаби перерозподілу ВВП через бюджетну систему;

2) соціальне значення видатків бюджету, переважне прибуткове оподаткування фізичних осіб;

3) бюджетне субсидіювання окремих галузей, сільського господарства;

4) всі відповіді правильні.

61. Світова фінансова наука ХХ ст. розвивалася за такими напрямами:

1) ліберальним та консервативним;

2) ринковим та неринковим;

3) класичним та неокласичним;

4) інституційним та неоінституційним.

62. Положення теорії суспільного добробуту В. Парето зводяться до наступного:

1) дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли матеріальне становище певних соціальних груп покращується без погіршення його для інших;

2) умовою ефективності суспільства є розвиток приватного підприємництва та ефективних державних структур;

3) фінанси справляють величезний вплив на економічні й соціальні процеси в державі;

4) немає правильної відповіді.

63. Сучасні фінансові теорії поєднують:

1) теорії суспільного добробуту;

2) теорії суспільного вибору;

3) теорії фіскального обміну;

4) всі відповіді правильні.

64. Фінансова політика – це:

1) діяльність держави та суб’єктів господарювання щодо цілеспрямованого формування і використання фінансових ресурсів;

2) комплекс управлінських рішень стосовно досягнення стратегічних фінансових завдань;

3) діяльність держави стосовно планування процесів формування і використання фінансових ресурсів;

4) процес розподілу ВВП і національного доходу у вигляді формування фінансових фондів і їх цільового використання.

65. За характером заходів і часом їх здійснення фінансова політика поділяється на:

1) фінансову тактику і фінансову стратегію;

2) фінансову стратегію і бюджетне регулювання;

3) оперативну фінансову політику і фінансову тактику;

4) фінансову стратегію і податкову політику.

66. Яке найбільш характерне визначення змісту фінансової політики держави?

1) розробка основних напрямів формування і використання фінансових ресурсів, виходячи із необхідності вирішення економічних і соціальних завдань суспільства;

2) розробка основних напрямів економічного і соціального розвитку суспільства (держави);

3) розробка заходів щодо регулювання грошового обігу і операцій на відкритому ринку цінних паперів;

4) розробка заходів щодо охорони довкілля.

67. Зміст фінансової політики підприємства полягає у:

1) прийнятті рішень щодо вибору ефективних напрямів вкладання коштів із найменшим ризиком для суб`єкта господарювання;

2) впровадженні науково-технічного прогресу у виробничу діяльність;

3) раціональній організації матеріально-технічного постачання підприємства;

4) виборі напрямів господарської діяльності підприємства.

68. Фінансову політику держави втілює:

1) Міністерство фінансів України та створені при ньому відповідні служби;

2) Кабінет міністрів України та окремі міністерства і відомства, що входять до його складу;

3) Верховна рада України та апарат Президента України;

4) правильні відповіді: 1 і 2.

69. Фінансова стратегія держави – це:

1) сформована система довгострокових цілей фінансової діяльності і найефективніших шляхів їх досягнення, які визначаються фінансовою ідеологією;

2) напрями, форми і методи використання фінансових ресурсів;

3) система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов`язаних з рухом фінансових ресурсів;

4) процес визначення оптимальної структури капіталу.

70. До фінансових важелів і стимулів відносять:

1) процес формування і використання фінансових ресурсів на макро- і мікрорівнях економіки;

2) нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності;

3) форми і методи формування і використання фінансових ресурсів, які одночасно виступають як система фінансових показників, норм, нормативів, що використовуються у фінансових відносинах;

4) систему керівництва фінансами.

71. Фінансове забезпечення здійснюється у таких формах:

1) самофінансування, кредитування, бюджетні асигнування, інвестування, лізинг;

2) кредитування і акціонування, інвестування, лізинг;

3) самофінансування, кредитування, бюджетні асигнування і акціонерний капітал;

4) бюджетне фінансування і кредитування.

72. Суть самофінансування можна охарактеризувати як:

1) принцип господарювання, при якому господарська самостійність тісно пов’язана із самостійністю у формуванні та використанні власних фінансових ресурсів;

2) форму фінансового забезпечення, яка передбачає використання кредитів та інших позичкових коштів;

3) форму фінансового забезпечення, яке проводиться виключно за рахунок коштів державного бюджету;

4) інструмент перерозподілу тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання і заощаджень населення.

73. Кредитування як форма фінансового забезпечення полягає у:

1) формуванні і використанні власних фінансових ресурсів;

2) колективному фінансуванні суб’єкта господарювання;

3) виключному використанні коштів державного бюджету для фінансування підприємств;

4) тимчасовому використанні позичених ресурсів на принципах забезпеченості, поворотності, строковості, платності і цільового використання.

74. Бюджетне фінансування – це:

1) форма фінансового забезпечення, яке проводиться виключно за рахунок коштів державного бюджету;

2) інструмент перерозподілу тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб;

3) принцип господарювання, заснований на самофінансуванні і кредитуванні;

4) метод фінансового регулювання через механізм оподаткування.

75. Основні види інструментів розподілу, якими володіє держава, – це:

1) кредити і фінансовий ринок;

2) податки, внески і відрахування;

3) амортизаційні відрахування і акціонування;

4) правильні відповіді 1 і 3.

76. Фінансове планування розглядається як:

1) метод формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

2) розробка фінансової політики у напрямах фінансової діяльності підприємства;

3) процес розробки системи фінансових планів і бюджетів;

4) інструмент перерозподілу фінансових ресурсів держави.

77. Фінансовий контроль – це:

1) система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту;

2) процес дослідження фінансового стану підприємства;

3) особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю всіх економічних суб’єктів, дотриманням фінансово-господарського законодавства, доцільності витрат;

4) процес управління грошовим обігом, формуванням і використанням фінансових ресурсів підприємства.

78. Загальне керівництво фінансовою системою України здійснює:

1) Міністерство економіки України;

2) Державна податкова адміністрація;

3) Міністерство фінансів України;

4) Національний банк України.

79. Оперативне управління фінансами в України здійснюється:

1) вищими органами державної влади і управління;

2) фінансовими органами та фінансовими інститутами;

3) Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України;

4) органами місцевого самоврядування.

80. Які служби входять до складу Міністерства фінансів України?

1) Рахункова палата, Аудиторська палата, Державна контрольно-ревізійна служба;

2) Державне казначейство і Державна контрольно-ревізійна служба;

3) Державна податкова адміністрація і Державне казначейство;

4) тільки Державне казначейство України.

Дата добавления: 2015-05-24