Якими видами цінних паперів можуть оформлятись державні позики?

Які основні причини існування державного кредиту?

1) потреба держави у нарощуванні прибутків;

2) виплата додаткових пенсій;

3) бюджетний дефіцит;

4) бюджетний дефіцит, постійно зростаючі потреби держави.

148. Державний кредит містить такі елементи:

1) валюту певної країни та вільноконвертовану валюту;

2) державні резерви;

3) державні позики, кошти населення в ощадних банках, кошти державних грошово-речових лотерей;

4) резерви НБУ та комерційних банків.

149. Під міжнародним кредитом розуміють:

1) валютні резерви НБУ;

2) відносини між державами з приводу передачі валютних цінностей чи товарних і кредитних ресурсів на умовах їх поверненості та платності;

3) вільноконвертовані валюти, які використовуються у розрахункових операціях;

4) дотації, гранти та донорські внески міжнародних фінансових інституцій.

150. Відповідно до правового оформлення державні позики поділяють на:

1) готівкові і безготівкові;

2) товарні і грошові;

3) позики на підставі угод і цінні папери;

4) фонди і резерви.

151. За місцем розміщення державні позики класифікують як:

1) готівкові і безготівкові;

2) внутрішні і зовнішні;

3) державні і місцеві;

4) ринкові і неринкові.

152. За правом емісії державні позики – це ті, що:

1) емітуються центральними та місцевими органами управління;

2) емітуються комерційними банками у формі ощадних сертифікатів;

3) емітуються державними підприємствами у формі облігацій;

4) правильної відповіді немає.

153. За терміном погашення державні позики бувають:

1) строкові і безстрокові;

2) фіксовані і плаваючі;

3) коротко- і довгострокові;

4) витратні і дисконтні.

154. Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на:

1) заставні і беззаставні;

2) рефінансовані і емісійні;

3) виграшні і процентні;

4) внутрішні і зовнішні.

155. Основними джерелами погашення державних позик виступають:

1) тільки емісія грошей;

2) нові позики, що надаються державним підприємствам;

3) доходи від інвестування, емісія грошей, економія коштів від зменшення видатків;

4) зменшення надходжень податкових платежів.

1) векселями і ощадними сертифікатами;

2) тільки акціями;

3) тільки облігаціями;

4) облігаціями і казначейськими зобов’язаннями.

157. Внутрішні державні позики – це:

1) розміщення цінних паперів серед вітчизняних юридичних і фізичних осіб;

2) надходження від урядів інших держав;

3) надходження від міжнародних фінансових організацій;

4) емісія цінних паперів комерційними банками.

158. Під зовнішніми державними позиками розуміють:

1) розміщення грошово-речових лотерей серед населення;

2) надходження коштів від розміщення цінних паперів серед фізичних і юридичних осіб інших держав, а також від міжнародних фінансових організацій;

3) гранти міжнародних фінансових організацій;

4) прямі фінансові інвестиції.

159. Під державним боргом розуміють:

1) фінансові ресурси держави;

2) зобов’язання держави своїм кредиторам;

3) резервні бюджетні фонди;

4) розмір державного дефіциту.

160. Обслуговування державного боргу означає:

1) розробку кредитного механізму для державних позик;

2) техніко-економічні обґрунтування доцільності випуску державних цінних паперів;

3) комплекс заходів держави щодо погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення та зміни умов погашення позик;

4) визначення умов додаткової емісії грошей.

161. Який державний орган регулює внутрішній борг України?

1) Верховна Рада України;

2) Міністерство фінансів України;

3) Національний банк України;

4) Державне казначейство.

162. Управління державним боргом переслідує мету:

1) забезпечення зростання надходжень до бюджету;

2) розробку державної кредитної політики;

3) забезпечення платоспроможності держави щодо погашення боргів;

4) розробку заходів щодо недопущення дефіциту бюджету.

163. За джерелами державних запозичень державний борг поділяють на:

1) внутрішній і зовнішній;

2) емісійний і кредитний;

3) забезпечений і незабезпечений;

4) стандартний і нестандартний.

164. Під внутрішнім державним боргом розуміють:

1) величину боргу перед кредиторами держави в певній країні;

2) заборгованість кредиторам за межами країни;

3) заборгованість, що підлягає погашенню у поточному році;

4) обсяг державних кредитів від міжнародних фінансових організацій.

165. Зовнішній державний борг – це:

1) загальна сума заборгованості всім кредиторам держави;

2) проценти, що мають бути сплачені за позики;

3) заборгованість держави перед кредиторами за межами країни;

4) заборгованість держави кредиторам в певній країні.

166. Під конверсією державного боргу розуміють:

1) передачу зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову;

2) зміну дохідності позик внаслідок змін на фінансовому ринку;

3) об’єднання кількох позик в одну;

4) перенесення строків виплати заборгованості.

167. Анулювання державного боргу – це:

1) об’єднання кількох позик в одну;

2) повна відмова держави від своїх зобов’язань;

3) зміна дохідності позик;

4) перенесення строків виплати заборгованості.

168. Консолідація як спосіб управління державним боргом означає:

1) об’єднання кількох позик в одну;

2) продовження терміну погашення позик;

3) відмову держави від погашення свого боргу;

4) обмін облігацій за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові.

Дата добавления: 2015-05-24