Показники ефективності використання основних виробничих фондів

До них належать:

Фондовіддача,яка = ВП / ОЗ зал.кін., де

ВП – вартість виробництва продукції за звітний період;

ОЗ зал.кін. – середньорічна балансова (залишкова) вартість основних фондів на кінець звітного періоду.

Фондовіддача показує скільки продукції отримує підприємство з кожної гривні, інвестованої в основні виробничі фонди.

На підвищення фондовіддачі вливають впровадження нової техніки і технології, інтенсивність навантаження встановленого устаткування.

Відносним показником ефективності використання основних фондів є рентабельність основних фондів.

Вона обчислюється як: ПБ / ОЗ, де

ПБ – балансовий прибуток за звітній період;

ОЗ – Балансова (залишкова) вартість основних фондів на кінець звітного періоду.

Абсолютним показником ефективності використання основних фондів є сума прибутку на 1 гривню основних фондів.

До показників в ефективності використання основних фондів також можна віднести показник питомої ваги активної частини основних фондів у їх загальній сумі.

11. Економічний зміст поняття капітальні вкладення. Джерела фінансування капітальних вкладень.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність одноразових витрат, що спрямовуються на просте і розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури підприємства.

До складу капіталовкладень включаються витрати на будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на придбання обладнання, транспортних засобів та інших об’єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Велика різноманітність капітальних вкладень потребує їх правильної класифікації. З метою планування, обліку і контролю капітальні вкладення класифікують за такими ознаками: відтворювальною структурою, технологічною структурою, призначенням, галузевою належністю, способом ведення робіт, джерелами фінансування, за формами власності (рис. 6).

Рис. 6. Класифікація капітальних вкладень підприємства

Відтворювальна структура капітальних вкладень відображає співвідношення довгострокових витрат підприємства на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння і підтримання потужностей діючих підприємств.

До нового будівництва належить спорудження на нових площадках об’єктів основного, допоміжного і невиробничого призначення новостворюваних підприємств, а також філіалів та окремих виробництв, що здійснюються з метою створення нової виробничої потужності і які після введення в експлуатацію знаходитимуться на самостійному балансі.

Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об’єктів основних фондів на території діючих підприємств та прилеглих до них площадках. Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

Під реконструкцією діючих підприємств розуміється перебудова існуючих цехів та об’єктів основних фондів, пов’язана з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.

Технічне переозброєння діючих підприємств – це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.

Підтримання потужностей діючого підприємства передбачає проведення робіт з відновлення основних фондів, що вибувають в процесі виробничої діяльності.

За технологічною структурою капіталовкладення поділяються на витрати, пов’язані з будівельними, монтажними роботами, з придбанням усіх видів устаткування, інструменту та інвентарю, іншими капітальними роботами та послугами.

До будівельних належать роботи із спорудження, перебудови, розширення і відновлення існуючих будівель та споруд або їх окремих частин і пов’язані з ними роботи з монтажу збірних залізобетонних, металевих, дерев’яних та інших будівельних конструкцій, що входять до складу будівель і споруд, а також спеціальні (електромонтажні, сантехнічні, меліоративні тощо) та інші роботи, які відносять до будівництва будівель і споруд.

Монтажними являються роботи, пов’язані зі збиранням та встановленням технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та іншого устаткування, що може експлуатуватись лише після його встановлення на фундамент.

До витрат на обладнання, інструмент, інвентар входять: вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та всіх інших видів устаткування (верстатів, пресів, двигунів, генераторів, насосів тощо); транспортних засобів, технологічно пов’язаних з процесом виробництва (муковозів, панелевозів, електрокарів тощо); обладнання для лабораторій, майстерень, дослідницьких установок тощо; вартість виробничого інструменту та інвентарю, у т.ч. малоцінного і швидкозношуваного, яке включається до кошторисів на будівництво як перший комплект для підприємств та об’єктів, що будуються.

Устаткування поділяється на таке, що потребує і не потребує монтажу. До складу устаткування, що потребує монтажу, входить устаткування, яке може бути введене у дію лише після збирання його частин і прикріплення до фундаменту або іншим конструкцій будівель і споруд (конвеєрні лінії тощо). До устаткування, що не потребує монтажу, відносять верстати та машини, які не потребують витрат на установку та прикріплення до фундаменту або інших конструкцій будівель і споруд (автомобілі, тепловози, інші транспортні засоби, верстати, що стоять вільно, обчислювальна техніка тощо.)

До складу інших капітальних робіт і витрат включаються проектно-пошукові роботи, які проводяться за рахунок капітальних вкладень, а також витрати на утримання дирекції підприємств, що будуються, витрати, пов’язані з формуванням штату робітників, інші роботи і витрати, передбачені в кошторисі будівництва.

За призначенням капітальні вкладення поділяються на такі, що спрямовані для виробничого і невиробничого використання. До капіталовкладень виробничого призначення включаються вкладення капіталу в об’єкти, які після завершення їх будівництва будуть функціонувати у сфері матеріального та нематеріального виробництва: у промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, зв’язку тощо. До капіталовкладень невиробничого призначення відносять вкладення капіталу в об’єкти житлового та комунального господарства, установи охорони здоров?я, фізичної культури, соціального забезпечення, освіти тощо.

За галузевою належністю капітальні вкладення поділяються на такі, що здійснюються у промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві та інших галузях народного господарства.

За способом здійснення будівельно-монтажних робіт (БМР) капіталовкладення поділяють на такі, що виконуються підрядним і господарським способами. Підрядний спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає їх виконання постійно діючими спеціалізованими підрядними будівельно-монтажними організаціями. Підприємства, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього певні вкладення капіталу, називаються забудовниками. При господарському способі будівництво здійснюється самим підприємством-забудовником. При цьому роботи на об’єкті будівництва ведуться власними силами та засобами підприємства нарівні з основною виробничою діяльністю.

При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва, яка розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами і розцінками на БМР і являється ціною на спорудження об’єкта.

За формою власності розрізняють державні та приватні капітальні вкладення. Державні капіталовкладення здійснюються за рахунок державних коштів і призначені для виконання державних програм розвитку окремих галузей і підприємств. Приватні капіталовкладення фінансуються за рахунок як власних коштів підприємств, організацій, так і з залученням зовнішніх джерел (позики, кредити). Метою здійснення приватних капіталовкладень є зміцнення підприємствами своєї позиції на ринку.

Ширше джерела фінансування капітальних вкладень представлені на рис.7.

Рис.7. Джерела фінансування капітальних вкладень.

Дата добавления: 2015-05-24