Поняття фінансового стану, необхідність здійснення його аналізу. Інформаційна база для оцінки фінансового стану підприємства

За ринкових умов господарювання, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання їхнього майна та капіталу, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємств різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити, тільки своєчасно й об’єктивно проаналізувавши фінансовий стан підприємства.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, величина прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, визначаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Серед науковців, які приділили значну увагу дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як І.Т. Балабанов, Л.А. Бернстайн, І.О. Бланк, Ю. Савицька, В.Т. Савчук, О.С. Стоянова, Р. Холт, А.Д. Шеремет, Д.Н. Шиян та інші.

Проте, незважаючи, що трактування поняття „фінансовий стан підприємства,, було розглянуто багатьма науковцями, спостерігаються великі розбіжності як у трактуванні даного поняття так і у визначенні складу показників аналізу фінансового стану, та їх критичних значень.

Як відомо, оцінка фінансового стану підприємств здійснюються безпосередньо за низкою методик, розроблених міністерствами (відомствами), Національним Банком України та комерційними банками. Основу таких методичних підходів до оцінки фінансового стану підприємств було закладено ще з 1998 року, Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та Державною податковою адміністрацією України. Удосконалені варіанти останньої розробки представлено Методичними рекомендаціями з аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій у 2000—2003 роках. Для підприємств, що підлягають приватизації, Міністерством фінансів та Фондом державного майна України у 2001 році розроблено окреме Положення про порядок здійснення аналізу їхнього фінансового стану.

За методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 22 від 23 лютого 1998 року, сутність досліджуваного поняття визначено так: „Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів".

Дане визначення не зовсім точно відображає зміст поняття „фінансовий стан", оскільки воно не може бути результатом взаємодії певних фінансових відносин, від яких залежить фінансова спроможність підприємства щодо забезпечення своєї поточної діяльності, подальшого розвитку, погашення лише короткострокових чи і довгострокових зобов'язань, а по друге основою даного поняття повинна бути не комплексність, а реальна можливість забезпечення як свого розвитку так і погашення певних зобов'язань.

Подібне до даного визначення сутності „фінансового стану", наводиться в Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26 січня 2001 року. В якому визначено „фінансовий стан підприємства" як сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємств.

Одним з найповніших визначень поняття „фінансового стану підприємства" наведено у фінансовому словнику-довіднику за редакцією М.Я. Дем'яненка, де серед його характеристик на перший план виступає якісна сторона діяльності підприємства, а саме „Фінансовий стан — це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства.

Він характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругообігу, здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і забезпечувати ефективне фінансування своєї виробничої діяльності на певний момент часу".

У В.В. Осмоловського, автора підручника „Теорія аналізу господарської діяльності", при визначенні поняття „фінансового стану підприємства" на першому місці також виділено комплексність даного поняття: „Фінансовий стан підприємства— комплексне поняття, характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб'єктів господарювання, доцільністю й ефективністю їх розміщення і використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю" [9, с. 188].

Досить повним і, на мій погляд, ширшим поняттям ніж „фінансовий стан підприємства", є визначення сутності даного поняття у М.Я. Коробова (автора навчального посібника „Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств"). Він стверджує, що „фінансовий стан підприємства — це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. Фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями" [6, с.354].

Тому можна зазначити, що при порівняння визначень цього поняття різними авторами „фінансовий стан підприємства" об'єктивно формується в системі зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства і його слід розуміти насамперед як фінансову спроможність підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою моделей, методів і показників, які відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Передовсім зміцненню фінансового стану підприємства сприяють безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, додержання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим обумовлюється потреба і значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, яка багато важить у забезпеченні його стабільної діяльності.

Отже, фінансовий стан – це одна з найважливіших характеристик кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підгрунтя стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Одним із інструментів з'ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Це було важливо завжди, а тим більше - нині, коли на зміну безгосподарності й безвідповідальності приходить підприємництво, сувора дисципліна й ощадливість. Закони ринкової економіки потребують відповідного способу мислення й поведінки всіх її учасників. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі даних його фінансової звітності, і головною метою якого є отримання визначеного числа основних параметрів, що дають об'єктивну і обгрунтовану характеристику фінансового стану підприємства.

Головною метою фінансового аналізу є отримання визначеного числа основних параметрів, що дають об’єктивну і обґрунтовану характеристику фінансового стану підприємства, його прибутковості, збитковості, змін в структурі активів і пасивів в розрахунках з дебіторами і кредиторами.

При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану важливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри діяльності підприємства в майбутньому.

Отже, фінансовий аналіз – це оцінка фінансового стану та основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його вартості та забезпечення ефективного розвитку підприємства.

Фінансовий стан підприємства треба систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці – за кілька періодів; дасть змогу визначити ”больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціональнішого розміщення.

Неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства, і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства, забезпечення його власними оборотними коштами;

- об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб’єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Інформаційною базою для оцінки фінансового стану є фінансова, статистична та оперативна звітність.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень. Фінансова звітність включає:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до річної фінансової звітності.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ОСНОВНИХ КОРИСТУВАЧІВ

ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

Користувачі звітності	Інформаційні потреби
Інвестори, власники	Придбання, продаж та володіння цінними паперами. Участь у капіталі підприємства. Оцінка якості керування. Визначення суми дивідендів.
Керівники підприємства	Регулювання фінансово-господарської діяльності підприємства
Банки, постачальники та інші кредитори	Забезпечення зобов’язань підприємства. Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання, його кредитоспроможність.
Замовники	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання.
Працівники підприємства	Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання. Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками
Органи державного управління	Формування макроекономічних показників

Статистична звітність є основною інформаційною базою, відповідно до якої користувачі інформації отримують дані про обсяг виробництва і реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; витати на них за видами діяльності; зайнятість працівників та оплату їх праці; ефективність використання робочого часу; наявність та рух основних засобів тощо.

Статистична звітність подається органам державної статистики за місцезнаходженням підприємства, вищестоячій організації або органу, який здійснює державне регулювання у відповідному виді економічної діяльності. Залежно від управлінських потреб у інформації, статистичні звіти складаються з різною періодичністю: за рік, квартал, один раз на місяць.

Основні форми статистичної звітності:

- форма №1-П; «Звіт підприємства по продукції»;

- форма №1-Амортизація «Звіт про основні засоби, нарахування податкової та економічної амортизації і використання амортизаційних відрахувань»;

- форма №11-ОЗ «Звіт наявність та рух ОЗ, амортизацію»;

- форма №1-Б «Звіт про фінансові результати та дебіторську і кредиторську заборгованість»;

- форма №1- Підприємство «Звіт про основні показники діяльності підприємства»;

- форма №1-ПВ «Звіт з праці» та ін.

Оперативно-технічна звітність призначена для внутрішнього поточного контролю та управління підприємством на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завер­шення. Вона характеризує окремі фрагменти діяльності підпри­ємства і містить дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва важливих видів продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства.

До оперативної звітності відносять, в основному журнали-ордери; зведені відомості.

Отже, аналіз фінансового стану має важливе значення в економічній діяльності підприємства, оскільки дає змогу:

1) вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

2) об’єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

3) своєчасно вживати заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

4) забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у результаті аналізу резервів;

5) забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства.

Дата добавления: 2015-05-24